- •1. Історична обумовленість буржуазних перетворень в Європ. Країнах.
- •2.Формування буржуазного парламентаризму. Основні системи держ. Управління сучасного світу.
- •4.Особливості розвитку російського капіталізму в кінці хіх- поч.Хх ст.
- •5.Соц.-економіч. Та політик. Розвиток України наприкінці хіх- на поч. Хх ст.
- •6. Буржуазно-демократична революція в росії 1905-1907 рр. Причини, характер, особливості.
- •9.Мексиканська революція 1910—1917 рр
- •10. Перша світова війна. Революційні процеси у світі
- •11. Плани держав Троїстого союзу й Антанти стосовно України.
- •12.Формування загальнон. Кризи в Росії в умовах і світової війни.
- •13. Лютнева буржуазно-демо- критична революція 1917 р.
- •14.Соц.-політич. Розвиток України після Лютневої революції в Росії.
- •17.Директорія унр
- •19. Громадянська війна в Україні.
- •20.Причини поразки і уроки ревлюції
- •21. Проблема влади в Роси між лютневою та жовтневою революціями.
- •23.Революционные события в Германии.
- •22.Жовтневий переворот
- •23.Революционные события в Австро-Венгрии
- •25.Нове співвідношення сил на світовій арені після Першої світової війни
- •26.Паризька мирна конференція
- •27. Вашингтонська конференція, її рішення.
- •28. Суперечливий характер Версальсь- ко-Вашингтонської системи міжнародних відносин, причини формування.
- •32.Криза в Радян. Росії в 1920-1921рр.
- •33. Нова економічна політика
- •34.Розвиток срср у 20-30 рр.
- •35.Побудова соціалізму в срср.
- •36. Світова економічна криза 1929-1933 рр. Причини виникнення та наслідки
- •37."Новий курс" ф. Рузвельта
- •38.Встановлення нацистської диктатури в Німеччині
- •39. Міжнародні відносини в 30-ті рр. XX ст.
- •40.Проблема створення системи ко- лективної безпеки в 30-ті рр. Хх ст.
- •41. Тактика «умиротворення» агресора напередодні Другої світової війни, її наслідки.
- •42. Зовнішня політика срср в з0-ті рр.: досягнення та прорахунки.
- •43. Причини, характер та періодизація Другої світової війни
- •44. Зовнішня політика срср в з9-41рр.: досягнення та прорахунки.
- •45. Фашистський «новий порядок» у Європі. Рух Опору в окупованих країнах.
- •46.Напад Німеччина на срср. Об’єктивні та суб’єктивні причини поразок Червоної Армії на початку війни.
- •47. Хід війни на радянсько-німецькому фронті
- •48. Створення антигітлерівської коаліції.
- •49. Кримська конференція, формування Ялтинської системи міжнародних відношень.
- •50. Потсдамська конференція, її рішення
- •51. Розгром фашистської Німеччини і мілітаристської Японії
- •52. Підсумки та уроки Другої світової війни
- •53. Світ після Другої світової війни: геополітичні, соціально-політичні зміни.
- •54.Початок "холодної війни"
- •55.Соціально-політичні зміни в країнах Східної Європи після Другої світової війни. Формування світової системи соціалізму.
- •56. Утворення Організації Об'єднаних Націй.
- •58 Німецька проблема у післявоєнний період. Об'єднання Німеччини і зміна балансу сил у Європі і в Світі.
- •61.Внутрішнє положення та зовніш ня політика срср після другої світової війни.
- •63. Срср у період "застою"л. Брежнєв
- •64. Перебудова.
- •65. Демократизація радянського суспі- льства та процес суверенізації республік.
- •66. Розрядка міжнародної напруженості у 70-х роках. Гельсінський процес
- •67. Перехід від конфронтації до співробітництва
- •68. Демократичні революції в країнах Східної Європи. Крах авторитарно-тоталітарних режимів.
- •69. Вирішення німецького питання в 90-ті рр. Об'єднання Німеччини.
- •70. Основні тенденції розвитку суча- сного світу, інтеграційні процеси.
- •71. Особливості розвитку країн Сходу 40—90-ті роки.Розпад колоніальної системі
- •72.Интеграционные процессы в мире,
- •73.Войны в Чечне.
- •73. Виникнення і загострення близькосхідної проблеми. Арабо-ізраїльські війни
- •74.Глобальні проблеми сучасного світу, шляхи їх подолання.
- •76.Основні етапи Формування багатопа- ртійності в Україні в середині 70-х — сер 80-х рр.
- •77.Отримання Україною незалежності. Формування нац. Державності.
- •78.Зовнішня політика суверенної Укр.
- •80.Вибори Президента України в 2004р.
- •8.Піднесення національно-визвольного і суспільно-політичного рухів в Україні в другій половині хіХст. На поч. ХХст. Утворення політичних партій.
- •15.Центральна Рада(цр), її Універсали
- •62. Перші заходи по демократизації суспільного життя і подоланню наслідків сталінізму у 50-х роках, їх непослідовність
- •31. Сусп.-пол. Та ек. Кризи в Рад. Росії в 1920-1921 рр. Причини та наслідки
- •32. Неп: суть, цілі, результати
- •33. Суперечливість соц.-пол. Та ек. Розвитку срср в 20-30 рр. Формування багатопартійності
- •34.Побудова соціалізму в срср. Реальні досягнення
- •35. Причини світової фінансової кризи 1929-99 рр.
- •36. "Новий курс" Рузвельта як варіант буржуазного реформізму
- •38.Міжнародні відносини в 20-30рр. Об'єктивні та суб’єктивні передумови воєнної загрози в 30-ті рр.
- •39. Проблема колективної безпеки в передвоєнні рр., причини краху
- •40.Тактика умиротворення агресора,її цілі.Мюнхенська угода
- •41. Зовнішньополітична діяльність срср в 30-ті рр. Досягнення та прорахунки
- •42. Іі св. В.: причини виникнення, характер
- •43. Зовнішньополітична діяльність срср
- •44. Фашистський новий порядок у Європі. Рух опору в окупованих країнах.
- •45.Напад Нім. На срср.Причини поразки ча на початку війни
- •46.Радянсько-німецький фронт.
- •47. Утворення антигітлерівської коаліції , її дії.
- •48. Кримська конференція, формування Ялтинської системи міжнародних відносин.
- •49. Потсдамська конференція, її рішення.
- •50. Розгром Німеччини і мілітаристської Японії.
48. Створення антигітлерівської коаліції.
Після підписання у Берліні Троїстого пакту Англія і США у жовтні 1940 р. підписали договір про спільні дії на Тихому океані.
Після нападу на Радянський Союз співвідношення політичних сил на світовій арені змінилося не на користь Німеччини. 22 червня 1941р. прем'єр-міністр Великобританії У. Черчілль заявив по радіо, що Англія надасть СРСР економічну і технічну допомогу, а 24 червня з подібною заявою виступив президент США Ф. Рузвельт. 12 липня 1941р. в Москві було підписано угоду між урядами СРСР і Англії про спільні дії у війні проти Німеччини.
Оскільки найбільш ефективним засобом спільної боротьби проти Німеччини стало б від- криття другого фронту на Заході, то радянський уряд уже 18 лип-ня порушив це питання перед урядом Великобританії. Та англійський прем'єр -міністр запропонував лише військові поставки і кредит на суму 10 млн. фунтів стерлінгів.
У липні 1941р. були підписані договори між СРСР та еміграційними урядами Чехословаччини й Польщі про відновлення дипломатичних відносин та взаємну підтримку у війні. Радянський Союз надав свою територію для формування іноземних військових частин, що повинні були взяти участь у війні проти Німеччини та її союзників. У 1941 р. відбулось формування чехословацьких військових частин і з'єднань, у 1942 р. – французької військової ескадрильї авіаполку. Навесні 1943 р. почали формуватися польська дивізія ім. Т. Костюшка та югославькі і румунські військові частини.
У вересні 1941 р. Радянський Союз офіційно визнав Національний Комітет «Вільна Франція» на чолі з де Голлем і заявив про підтримку французького руху Опору. Були відновлені дипломатичні відносини з еміграційними урядами Бельгії та Норвегії.
2 серпня 1941 р. уряд США офіційно зая- вив про надання економічної допомоги СРСР у боротьбі з Німеччиною.
Так було започатковано створення антигітлерівської коаліції. 9-14 серпня 1941 р. на таємній нараді в Атлантиці було підписано англо-американську декларацію про цілі війни, відому як «Атантична хартія». Англія і США заявили, що не прагнуть до територіальних надбань, зобов'язуються поважати право усіх народів на вибір соцального устрою, дбатимуть про економічне співробітництво між усіма країнами, закликали всі держави відмовитись від застосування сили. Хартія визнавала рівні права і можливості договірних сторін у торівлі, доступі до світових джерел сировини, свободи морського судноплавства. 24 вересня до «Атлантичної хартії» приєднався СРСР.
29 вересня 1941 р. у Москві відбулася перша тристороння між союзницька конференція, на якій була укладена угода про постачання Радян- ському Союзові зброї та матеріалів військового призначення протягом дев'яти місяців. 7 листо -пада США поширили на СРСР дію закону про «лендліз». Незважаючи на деякі суперечності, Московська конференція сприяла зміцненню антигітлерівської коаліції.
Січня 1942 р. відбулася нарада дипломатич- них представників 26 держав, на якій була підпи- сана «Декларація Об'єднаних Націй». Учасники Декларації зобов'язувались не укладати сепарат- ного перемир'я або миру з ворогом і визнали за необхідне відкриття у 1942 р. другого фронту в Європі.
Розвиток подій на радянсько-німецькому фро- нті стимулював уряди США та Англії зміцнювати союзні відносини.
25 травня 1942 р. у Лондоні був підписаний англо-радянський союзницький договір, перша частина якого визначала завдання спільного ве -дення війни проти фашистського блоку. Перед- бачалось, що сторони надаватимуть допомогу од- на одній у війні, не вестимуть переговорів, не ук- адатимуть перемир'я чи миру з країнами-агресо- рами без згоди на те обох сторін. З метою збере- ження миру і відсічі можливій агресії сторони взя- ли на себе зобов'язання співпрацювати і в після- воєнний період, не прагнути до територіальних завоювань, не втручатися у внутрішні справи інших держав, надавати одна одній економічну та військову допомогу. Договір укладався строком на 20 років, замінивши англо-радянську угоду від 12 липня 1941 р.
22 червня 1942 р. в Вашингтоні був підписа- ний радянсько-американський договір про вза -ємну допомогу у веденні війни. Було досягнуто домовленості щодо невідкладних заходів щодо створення другого фронту в 1942 р. Ці два дого- вори остаточно оформили антигітлерівську коаліцію.
На початку 1943 р. Черчілль і Рузвельт пові -домили Сталіна, що другий фронт у Європі буде відкрито у серпні-вересні 1943 р. Але в травні на нараді у Вашингтоні вони відмовилися і від цього нового терміну.
За умовами англо-радянського договіру до Ірану було введено об'єднані англо-радянські збройні сили. Таким чином, союзники контролювали важливі комунікації від Перської затоки до Каспійського моря, забезпечивши поставки до Радянського Союзу.
Напад Німеччини на СРСР поклав початок формуванню антигітлерівської коаліції. Радян- ський уряд запропонував Великій Британії укла-сти угоду про спільні дії. 16 липня 1941 р. у Москві було підписано Угоду між урядами СРСР і Великої Британії про спільні дії у війні проти Німеччини, в якій зафіксовано взаємні зобов'язання про надання допомоги і підтримки у війні, а також про відмову від укладення сепаратного миру з противником. Ця угода і поклала початок створенню антигітлерівської коаліції.
2 серпня відбувся обмін нотами між СРСР і США про подовження на рік радянсько-америка -нської торгової угоди і про економічне сприяння з боку США Радянському Союзу у війні проти нацистської Німеччини. Важливим етапом у розвитку тристоронніх радянсько-британсько-америка- нських відносин стала конференція представників трьох держав у Москві 29 вересня—5 жовтня. Цю конференцію було присвячено взаємній військово-економічній допомозі. Було досягнуто домовленості з питання про воєнне постачання, зафіксованої у протоколі конференції.
Зміцненню союзу народів у боротьбі з фашистськими агресорами сприяла Декларація Об'єднаних Націй, підписана 3 січня 1942 р. у Вашингтоні представниками чотирьох великих держав і 22 інших держав.Надалі до Декларації приєдналося ще чимало країн. У Декларації проголошувалося, що повна перемога над фашистськими агресорами необхідна для захисту життя, свободи і незалежності народів. Важливими дипломатичними документами, що скріпили антигітлерівську коаліцію, були радянсько-британський договір про "Союз у війні проти гітлерівської Німеччини та її спільників у Європі і про співробітництво. після війни" від 26 травня 1942 р,а також радянсько-американська угода "Про принципи, застосовувані до взаємної допомоги у веденні війни проти агресії" від 11 червня 1943 р. В цілому антигітлерівська коаліція зміцнювалася не тільки офіційними угодами, а й глибокою і взаємною симпатією народів країн,що боролися з гітлеризмом.