38.Встановлення нацистської диктатури в Німеччині

Умови Версальського договору породжували у цій країні невдоволення й прагнення реваншу. 1919р. було ство- рено крайньо реакційну націонал-соці- алістичну партію на чолі з Гітлером, яка висунула програму відродження Німеччини на засадах реваншизму й расизму. У своїх виступах,сповнених обіцянок задовольнити потреби населення, Гітлер закликав відновити армію і розпочати нову війну з метою колонізації народів Європи. Ця мілітаристська демагогія мала підтримку насамперед у тих верств і прошарків німецького суспільства, які опинилися у вкрай тяжкому становищі.

Ситуація ще більше загострилася у зв'язку з економічною кризою. На той час у Німеччині існували дві впливові робітничі партії —соціал-де- мократична й комуністична. Якби вони об'єдналися під час виборів до парламенту 1932р.,то здобули б більшість голосів. Однак цього не сталося. Все ж, отримавши 6 млн. голосів, комуністи запезпечили собі значну частину місць у рейхстазі.

Це налякало крайньо правих представників великої буржуазії. Наприкінці 1932 р. вони розпочали таємні переговори з нацистами, які отримали на виборах 11,4 млн. голосів. ЗО січня 1933 р.президент Гінденбург призначив канцлером Гітлера» Це було не простою заміною одного буржуазного уряду іншим, а переходом від буржуазної демократії до тоталітарної диктатури.

Прийшовши до влади, гітлерівці розгромили масові демократичні ор- ганізації, скасували права рейхстагу, хоча він формально продовжував існу- вати, встановили жорсткий держав- ний контроль за промисловістю.

Трагедія Німеччини полягає в тому, що нацисти прийшли до влади зако- нним, конституційним шляхом. Вночі 28 лютого 1933 р. вони підпалили рейхстаг, звинувативши в цьому КПН. Використовуючи провокацію, караль- ні органи нацистів розпочали масові арешти. Тільки за ніч 28 лютого було заарештовано 10 тис. чоловік. 22 липня гітлерівці, звинувативши СДПН "у зрадницьких діях проти Німеччини та її законного уряду", оголосили про розпуск партії. Після заборони всіх ін- ших політичних партій було видано за- кон, що забороняв у Німеччині існу- вання будь-яких політичних партій, окрім націонал-соціалістської.

Насильство у нацистській Німеччині стало масовим явищем.

У липні 1933 р. було створено Гене- ральну раду німецького господарства, яка спрямовувала свої зусилля на роз- удову військово-промислового потенціа- лу країни. Німецьку економіку було поділено на 6 груп, очолюваних відо- мими представниками монополістич- ного капіталу. Всі підприємства вхо-дили до галузевих об'єднань, під по- рядкованих нацистським керівникам.

Нехтуючи права робітників, гітлерівці закріплювали їх за відповідними під- приємствами без права переходу в ін- ші галузі виробництва. А з червня 1938р. із запровадженням загальної тру- дової повинності кожен працездатний громадянин незалежно від фаху, віку і статі міг бути направлений на ту чи іншу роботу в будь-який район нацистської держави.

Жорсткій регламентації підлягали і селяни, дрібні торгівці, ремісники, які, втративши самостійність, потрапляли в залежність від монополій.

Над Німеччиною зібралися коричневі хмари нацистської диктатури.