4.Особливості розвитку російського капіталізму в кінці хіх- поч.Хх ст.

У 80—90-х роках ХІХ ст.почався швидкий промисловий розвиток Росії, який перетворив країну з аграрної на індустріально-аграрну.

Державна підтримка, розвитку власної промис- ловості, створення стабільної фінансової системи були визначальними рисами економіки Росії нап- рикінці ХІХ- на поч. XX. Динамічний розвиток цих процесів був пов'язаний з ім'ям С.Вітте. який виступав за економічне втручання держави в господарське життя країни і виробив широку програму індустріалізації. Вона передбачала: встановлення високого мита на іноземні товари; проведення фінансової реформи і введення в Росії золотого грошового обігу, що забезпечувало фінансову стабільність і стимулювало іноземні інвестиції; введення державної монополії на продаж горілки, що значно поповнило б державний бюджет; вкладення в економіку Росії іноземного капіталу. Прискорено розвивалися нові галузі виробництва: важке машинобудування, електроіндустрія, залізничний транспорт. Росія стала одним і з найбільших у світі виробників нафти. Значною була частка іноземного капіталу в модернізації Росії. Зростали видатки держави на потреби освіти й охорони здоров'я. Загальний показник грамотності населення повільно, але невпинно зростав. Отже, Росія напередодні Першої світової війни була не слаборозви неною,напівколоніальною країною, а і індустрі- альною, із сучасною промисловістю. Сіль- ське господарство Зберігало анархічний, на- півфеодальний характер. Селяни становили 5/6 всього населення країни. Росія була пе- реважно селянською країною. Вїтте обстою- вав приватну власність на землю, пропону- вав активізувати діяльність Переселенню селян на неосвоєні землі. Пропозиції ре -форматора згодом були покладені в ос- нову аграрних реформ Столипіна. Репре- сії проти революціонерів і розпуск опози- ційної до уряду Думи ддав змогу Столипі- ну упродовж чотирьох років продовжувати курс Вітте на модернізацію країни. Концепція П. Столипіна передбачала перетворення селян на повновладних господарів землі шляхом звільнення від опіки общини; прискорений розвиток індустрії шляхом розширення внутрішнього ринку і фор- мування національних кадрів промисловців; розвиток ширіжш мережі шкільної освіти. Ва- жливе значення мало переселення селян з Європейської частини у Сибір, на Далекий Схід, Урал і Казахстан. Однак уряд прово -див її бездарно: для переселенців не було створено відповідних умов, і з мільйонів пе- реселених селян майже третина повернулася назад, поповнивши армію батраків і люмпен-пролетарів. Аграрна реформа сприяла роз- ширенню посівних площ, підвищенню про- дуктивності сільського господарства, вро -жайності зернових культур. Росія почала масовий експорт продовольчих товарів. Це дало змогу вкладати нові інвестиції у промисловіс- ть. Всі її провідні галузі — металургія, вироб- ництво сталі, видобуток нафти Селянського банку,дати змогу всім бажаючим взяти кре- дити для розвитку фермерських господарств.