51. Розгром фашистської Німеччини і мілітаристської Японії

Останнім центром опору нацистської Німе-ччини був Берлін. На берлінський напрям на початку квітня гітлерівське командування стя -гнуло основні сили, створивши велике угрупо- вання. Щоб розгромити в короткий термін берлінське угруповання, Верховне Головнокомандування радянських Збройних Сил зосередило у складі трьох фронтів — 1-го Білоруського і 2-го Білоруського, 1-го Українського. У ході грандіозної за масштабами і напруженням Берлі ської операції 1945 р, що розпочалася 16 квітня, радянські війська зламали відчайдушний опір гітерівських військ. 28 квітня берлінське угруповання було розтяте на три частини, ЗО квітня взято Рейхстаг, а 1 травня розпочалася ма-сова капітуляція гарнізону. Удень 2 травня боротьба за Берлін скінчилася повною перемо- гою радянських військ.

1 травня 1945 р. після самогубства А. Гітле- ра німецьке військове командування запропо- нувало розпочати переговори про перемир'я. 1 травня над рейхстагом після відновлення шту- рму Берліна було встановлено червоний пра -пор — прапор Перемоги радянського народу у війні над нацистською Німеччиною. 8 травня у передмісті Берліна Карлхорсті представники німецького командування на чолі з фельдмар- шалом В. Кейтелем підписали акт про беззас- тережну капітуляцію. Капітуляція була прийня- та за дорученням радянського уряду марша- лом Радянського Союзу Г. Жуковим спільно з представниками США, Великої Британії, Франції.

Велика Британія і США, ведучи війну проти Японії, надавали величезного значення участі в ній СРСР. Вступ у війну на Далекому Сході Радянського Союзу вважався союзниками по антигітлерівській коаліції обов'язковим.

Оскільки в самій Японії, а також у Китаї, Маньчжурії і Кореї знаходились великі сили японських сухопутних військ, уряди Великої Британії та США вважали, що для перемоги їм знадобиться в загальному підсумку не менше 18 місяців від моменту капітуляції Німеччини, і війна може тривати до 1947 р. Саме тому пре-зидент Трумен, вирушаючи на Потсдамську конференцію, вважав найтерміновішим зі своїх завдань "отримати від Сталіна особисте підтве- рдження вступу Росії у війну проти Японії".

У Потсдамі Й. Сталін підтвердив готовність СРСР вступити у воєнні дії проти Японії рівно через три місяці після закінчення війни в Європі. 5 квітня 1945 р. СРСР заявив про денонсацію пакту про нейтралітет з Японією б серпня 1945р.,за два дні до передбачуваного всту- пу СРСР у війну з Японією, з важкого бомбардувальника американських ВПС на японське місто Хіросіму було скинуто атомну бомбу, 9 серпня таку ж бомбу скинуто на місто Нагасакі. Це призвело до загибелі понад 100 тис. мирних жителів, а 375 тис. дістали поранення та опіки. США вдалися до атомних бомбардувань без крайньої необхідності, щоб продемонструвати СРСР і всьому світові свою воєнну могутність.

Відповідно до планів радянські війська основного удару завдали по Квантунській армії, яка дислокувалась у Маньчжурії і налічувала 1 млн. чол. Загальне керівництво військами зді- йснював О.М. Василевський. 14 серпня японський уряд приймає рішення про капітуляцію. Але Квантунська армія продовжувала боротьбу. Проте під ударами радянських військ японські війська були змушені скласти зброю, а 1 вересня 1945р. радянський десант висадився на південні острови Курильської гряди. Наприкінці серпня 1945 р. американські війська окупували японські острови. 2 вересня 1945 р. в токійській бухті, на борту американського крейсера "Міссурі" у присутності представників країн, що брали участь у війні з Японією, відбулася церемонія підписання акта про беззастережну капітуляцію Японії. З капітуляцією Японії завершилась Друга світова війна.