28. Суперечливий характер Версальсь- ко-Вашингтонської системи міжнародних відносин, причини формування.

Після закінчення Першої світової війни країни- -переможниці вирішили провести мирну конференцію. Місцем її проведення був обраний Па- риж. Обговорення проектів мирних договорів виявили всі протиріччя між основними учасниками переговорів. І кожна сторона намагалась викристати конференцію з вигодою для себе.

Перша світова війна для США означала великі зміни її становища у світі. Під час війни зросла її економічна сила. Із боржника вона перетворилась на кредитора. Основною метою США було посилити вплив на європейські держави-перемо- жниці.

Велика Британія ставила собі за мету ліквіду -вати німецький флот і здобути панівне становище на морі. Своєї мети вона досягла ще до початку конференції. Також Англії вдалося встановити ко- нтроль над частиною Османської імперії. Тому англійська делегація в Парижі хотіла закріпити вже досягнуте хоча була вельми занепокоєна зроста- нням американського флоту.

Найбільше в Першій світовій війні постраждала Франція. На її території велися бойові дії, вона стала боржником за час війни. Французька делегація ставила за мету послабити Ні меччину. Вона хотіла повернути собі Ельзас і Лотарингію. Були в неї і далекоглядні плани: не допустити об'єднання Німеччини й Австрії та створити буферну німе- цьку державу на лівому березі річки Рейн.

Англія та Франція виступили спільно проти спроб американського президента В.Вільсона за- побігти переділу світу. Підготовка мирної конференції засвідчила нове співвідношення сил на міжнародній арені.

У роботі конференції, яка тривала протягом року, взяли участь 32 країни.

Уперше в міжнародній практиці участь у мирних переговорах брали лише держави-перемож- ниці та їхні союзники.Переможені та представни- ки більшовицької Росії до роботи конференції не були допущені. Держави — переможниці не запросили на конференцію делегації УНР, ЗУНР, Білорусії, Грузії та ін., прибулих від колишньої Російської імперії.

28 червня 1919 р. у Версалі було підписано мирний договір з Німеччиною.

За умовами цього договору Німеччини втра- тила сьому частину своєї території, на якій про-живала одна двадцята її населення.

Німеччина повністю позбулась усіх колоній, і заборонялося мати армію понад 100 тис. осіб, військово-повітряний і підводний флоти, було скасовано загальну військову повинність та ліквідовано генеральний штаб. Німеччина була зобов'язана сплатити репарації. Щоб забезпечити гарантії виконання договору, союзницькі війська мали окупувати територію на Захід від Рейну терміном від 5 до 15 років.

Версальський мирний договір визначив піс-лявоєнну розстановку сил у світі Переможеш нації залишились ображеними і мріяли про зміни й реванш.

Разом із тим держави-переможниці мали пі- дписати мирні договори з союзниками Німеччини. Наприкінці Першої світової війни розпалася Австро-Угорська імперія.Були утворені такі держави: Польща, Королівство сербів,хорва- тів і словенів, Чехословаччина, Австрія та Угорщина.Ці події потрібно було юридино обґрунтувавти на основі міжнародно-правових норм.

10 вересня 1919р. був підписаний Сен-Же- рменський мирний договір з Австрією. За ним було визнано нові державні кордони, що склались після розвалу Австро-Угорської імперії. Паризька мирна конференція дала згоду на анексію Закарпатської України Чехословач- чиною, Північної Буковини та Бесарабії — Румунією. Щодо Польщі було запропоновано обмежити її територію землями, населеними поляками. Однак Польща захопила Східну Галичину та Західну Волинь, і великі держави це загарбання санкціонували.

27 листопада 1919 р. у передмісті Парижа Неїсюр-Сен був підписаний мирний договір із Болгарією. їй зaборонялося мати армію понад 20 тис. осіб. Вона втратила ряд територій, у тому числі й вихід до Егейського моря. Болгарія мала виплатити репарації в сумі 725 млрд. зо-лотих франків протягом 37 років. Такі умови мирного договору ще більше загострили національні протиріччя на Балканах.

4 червня 1920 р. було підписано мирний договір з Угорщиною. Таке запізнення було по- зане з існуванням Угорської Радянської республіки. 10 серпня 1920 р. було підписано Сев -рський договір із султанським урядом Туреччини. За ним відбувся поділ Османської імперії.

Завершенням післявоєнного світового уст- рою стала Вашингтонсь ка конференція 1921-1922 рр. У її роботі взяли участь США, Велика Британія, Китай, Японія, Франція, Італія, Белья, Голландія, Португалія. Із 9 підписаних угод найважливішими були:

>угода про визнання незалежності,сувере- ності та цілісності території Китаю;

>дотримання рівних можливостей у торгівлі з Китаєм;

>обмеження тоннажу військово-морських флотів США, Великої Британії, Японії та Італії.

Таким чином, сформувалася система міжна- родних договорів, яка одержала назву Верса- льсько-Вашингтонська.

Ця система забезпечила мирний розвиток світового співтовариства держав протягом ма- йже 20 років. Версальсько-Вашингтонська система остаточно розвалилась після підписання Мюнхенської угоди (1938 р). Слабкі риси системи полягали

>несправедливому повоєнному устрої;

>відсутності єдності серед держав-перемо- жниць;

>усуненні з післявоєнного устрою більшовицької Росії (СРСР);

>невирішеності національних проблем, у тому числі українського питання;

>проблемі колоній, які намагалися зберегти за собою держави-переможниці.