23.Революционные события в Австро-Венгрии

В Австро-Венгрии приближающийся во- енный крах совпал с революционным кри- зисом, который прежде всего охватил сла- вянские районы империи. В Чехии всеобщая политическая стачка 14 октября 1918г. пере- росла в национально-освободительную демо- кратическую революцию. 28 октября, когда стало известно, что австро-венгерское пра- вительство согласилось принять предложе- нные президентом Вильсоном условиями, на созданный еще летом 1918г. Национальный комитет объявил о создании Чехосло- вацкого государства. 30 октября Словацкий национа- льный Совет объявил об отделении Словакии от Венгрии и ее присоединении к чешским землям. 14 ноября 1918г. Национальное соб-рание, сформированное путем расширения состава Национального комитета, провозг- ласило Чехословакию республикой и избра- ло президентом Томаша Масарика.

Революционные выступления солдат Австрии, Далмации, и Хорватии привели к отделению от Австро-Венгрии всех южносла- вянс- ких провинций. Северная Буко- вина объявила о присоединении к Украи- не, а Галиция к —Польше.

В самой Австрии 30 октября 1918г. власть взяли Временное национальное собрание и Государственный совет — коалиционное пра- вительство во главе с социал –демократом Карлом Реннером. 3 ноября новое австрийское правительство от имени уже несуществующей Австро-Венгрии подписало условия перемирия, продиктованные Антантой. Австрия и Венг- рия становились самостоятельными государ-ствами, славянские народы империи получили независимость. 12 ноября в Вене было объявле- но о низложении последнего императора Кар- ла IV Габсбурга и образовании Австрийской республики.

16 ноября Национальный Совет Венгрии провозгласил Венгерскую республику. В ходе начавшейся демократической революции доми- нировали тенденции создания более справед- ливого устройства общества. К власти пришли представители независимой и радикальной партий. Правительство возглавил граф М.Каройн. Было объявлено о начале демокра- тических преобразований: введении всеобще- го равного и прямого избирательного права, свободы собраний и союзов, легализации политических организаций, проведении аграрной реформы.

25.Нове співвідношення сил на світовій арені після Першої світової війни

І світова війна призвела до серйоз- них політич., економіч. та територіа- льних змін у багатьох регіонах світу, особиво в Європі:

- країни Четверного блоку зазнали поразки;

- Росія вийшла з війни в новому політичному статусі—тут було вста- новлено диктатуру пролетаріату;

- перестали існувати імперії: Німецька, Російська, Австро-Угорська, Османська;

- на території Європи утворилися нові держави: Польська республіка, Чехословацька республіка,Королівство сербів,хорватів і слоенців, Австрія, Угорщина, Фінляндія, Литва,Латвія, Естонія.

Відбулися революції в ряді європей- ських країн: Росії, Німеччині, Угорщи- ні, Австрії, Фінляндії, Словаччині.

У багатьох випадках докорінних змін зазнали кордони європейських держав: на 70% сучасні кордони в Європі склалися внаслідок І світової війни.Посилилися міграційні проце- си — великі маси людей переселяли- ся з однієї країни до іншої.

Війна призвела до краху монар хій: із 41 правлячої династії в Європі напередодні війни після її завершення лишилося лише 17.

Перша світова війна посилила націо- нально-визвольний рух у країнах Азії та Африки:

- У Туреччині відбулася буржуазна революція - було скинуто султана і проголошено республіку;

- у Китаї революційні події 1925-1927рр. призвели до встановлення національного уряду Гоміньдана;

- в Індії англійські колонізатори змушені були піти на розширення пре- дставництва індійців у органах влади.

Війна посилила соціальну напругу в багатьох країнах, призвела до:

- загострення суперечностей між панівними класами і пролетаріатом;

- створення в одних країнах ладу парламентської демократії, а в інших — встановлення тоталітарної диктатури.

Міжнародні відносини в 20-30-х роках характеризуються протистоянням демократії і тоталітаризму.