
- •1. Історична обумовленість буржуазних перетворень в Європ. Країнах.
- •2.Формування буржуазного парламентаризму. Основні системи держ. Управління сучасного світу.
- •4.Особливості розвитку російського капіталізму в кінці хіх- поч.Хх ст.
- •5.Соц.-економіч. Та політик. Розвиток України наприкінці хіх- на поч. Хх ст.
- •6. Буржуазно-демократична революція в росії 1905-1907 рр. Причини, характер, особливості.
- •9.Мексиканська революція 1910—1917 рр
- •10. Перша світова війна. Революційні процеси у світі
- •11. Плани держав Троїстого союзу й Антанти стосовно України.
- •12.Формування загальнон. Кризи в Росії в умовах і світової війни.
- •13. Лютнева буржуазно-демо- критична революція 1917 р.
- •14.Соц.-політич. Розвиток України після Лютневої революції в Росії.
- •17.Директорія унр
- •19. Громадянська війна в Україні.
- •20.Причини поразки і уроки ревлюції
- •21. Проблема влади в Роси між лютневою та жовтневою революціями.
- •23.Революционные события в Германии.
- •22.Жовтневий переворот
- •23.Революционные события в Австро-Венгрии
- •25.Нове співвідношення сил на світовій арені після Першої світової війни
- •26.Паризька мирна конференція
- •27. Вашингтонська конференція, її рішення.
- •28. Суперечливий характер Версальсь- ко-Вашингтонської системи міжнародних відносин, причини формування.
- •32.Криза в Радян. Росії в 1920-1921рр.
- •33. Нова економічна політика
- •34.Розвиток срср у 20-30 рр.
- •35.Побудова соціалізму в срср.
- •36. Світова економічна криза 1929-1933 рр. Причини виникнення та наслідки
- •37."Новий курс" ф. Рузвельта
- •38.Встановлення нацистської диктатури в Німеччині
- •39. Міжнародні відносини в 30-ті рр. XX ст.
- •40.Проблема створення системи ко- лективної безпеки в 30-ті рр. Хх ст.
- •41. Тактика «умиротворення» агресора напередодні Другої світової війни, її наслідки.
- •42. Зовнішня політика срср в з0-ті рр.: досягнення та прорахунки.
- •43. Причини, характер та періодизація Другої світової війни
- •44. Зовнішня політика срср в з9-41рр.: досягнення та прорахунки.
- •45. Фашистський «новий порядок» у Європі. Рух Опору в окупованих країнах.
- •46.Напад Німеччина на срср. Об’єктивні та суб’єктивні причини поразок Червоної Армії на початку війни.
- •47. Хід війни на радянсько-німецькому фронті
- •48. Створення антигітлерівської коаліції.
- •49. Кримська конференція, формування Ялтинської системи міжнародних відношень.
- •50. Потсдамська конференція, її рішення
- •51. Розгром фашистської Німеччини і мілітаристської Японії
- •52. Підсумки та уроки Другої світової війни
- •53. Світ після Другої світової війни: геополітичні, соціально-політичні зміни.
- •54.Початок "холодної війни"
- •55.Соціально-політичні зміни в країнах Східної Європи після Другої світової війни. Формування світової системи соціалізму.
- •56. Утворення Організації Об'єднаних Націй.
- •58 Німецька проблема у післявоєнний період. Об'єднання Німеччини і зміна балансу сил у Європі і в Світі.
- •61.Внутрішнє положення та зовніш ня політика срср після другої світової війни.
- •63. Срср у період "застою"л. Брежнєв
- •64. Перебудова.
- •65. Демократизація радянського суспі- льства та процес суверенізації республік.
- •66. Розрядка міжнародної напруженості у 70-х роках. Гельсінський процес
- •67. Перехід від конфронтації до співробітництва
- •68. Демократичні революції в країнах Східної Європи. Крах авторитарно-тоталітарних режимів.
- •69. Вирішення німецького питання в 90-ті рр. Об'єднання Німеччини.
- •70. Основні тенденції розвитку суча- сного світу, інтеграційні процеси.
- •71. Особливості розвитку країн Сходу 40—90-ті роки.Розпад колоніальної системі
- •72.Интеграционные процессы в мире,
- •73.Войны в Чечне.
- •73. Виникнення і загострення близькосхідної проблеми. Арабо-ізраїльські війни
- •74.Глобальні проблеми сучасного світу, шляхи їх подолання.
- •76.Основні етапи Формування багатопа- ртійності в Україні в середині 70-х — сер 80-х рр.
- •77.Отримання Україною незалежності. Формування нац. Державності.
- •78.Зовнішня політика суверенної Укр.
- •80.Вибори Президента України в 2004р.
- •8.Піднесення національно-визвольного і суспільно-політичного рухів в Україні в другій половині хіХст. На поч. ХХст. Утворення політичних партій.
- •15.Центральна Рада(цр), її Універсали
- •62. Перші заходи по демократизації суспільного життя і подоланню наслідків сталінізму у 50-х роках, їх непослідовність
- •31. Сусп.-пол. Та ек. Кризи в Рад. Росії в 1920-1921 рр. Причини та наслідки
- •32. Неп: суть, цілі, результати
- •33. Суперечливість соц.-пол. Та ек. Розвитку срср в 20-30 рр. Формування багатопартійності
- •34.Побудова соціалізму в срср. Реальні досягнення
- •35. Причини світової фінансової кризи 1929-99 рр.
- •36. "Новий курс" Рузвельта як варіант буржуазного реформізму
- •38.Міжнародні відносини в 20-30рр. Об'єктивні та суб’єктивні передумови воєнної загрози в 30-ті рр.
- •39. Проблема колективної безпеки в передвоєнні рр., причини краху
- •40.Тактика умиротворення агресора,її цілі.Мюнхенська угода
- •41. Зовнішньополітична діяльність срср в 30-ті рр. Досягнення та прорахунки
- •42. Іі св. В.: причини виникнення, характер
- •43. Зовнішньополітична діяльність срср
- •44. Фашистський новий порядок у Європі. Рух опору в окупованих країнах.
- •45.Напад Нім. На срср.Причини поразки ча на початку війни
- •46.Радянсько-німецький фронт.
- •47. Утворення антигітлерівської коаліції , її дії.
- •48. Кримська конференція, формування Ялтинської системи міжнародних відносин.
- •49. Потсдамська конференція, її рішення.
- •50. Розгром Німеччини і мілітаристської Японії.
49. Потсдамська конференція, її рішення.
Остання конференція глав урядів СРСР, США і Великої Британії під час Другої світової війни проходила 17 липня -2 серпня 1945 р. в Потсдамі під Берліном. Делегацію СРСР очолював Й. Сталін, США - Г. Трумен, який став президентом у квітні 1945 р. після смерті Ф. Рузвельта, Великої Британії -В. Черчілль, а з 28 липня - новий прем'єр-міністр К. Еттлі.
Центральним питанням на Потсдамській конференції було обговорення подальшої долі Нім.. Після напружених переговорів союзники прийняли рішення розглядати Нім. як єдину державу, провести роззброєння і демократизацію країни. З цією метою передбачалося ліквідувати німецькі монополістичні об'єднання, знищити військовий потенціал Нім., ліквідувати націонал-соціалістську партію і всі її установи, повністю викоренити нацистську ідеологію, покарати військових злочинців. Для тимчасового управління країною створювалася Контрольна рада у складі головнокомандуючих окупаційними військами союзників. При розгляді питання про репарації делегація СРСР виторгувала собі право брати репарації шляхом демонтажу заводів і фабрик не тільки в радянській зоні окупації, айв окупаційних зонах союзників. Розмір репарацій на користь СРСР становив 25 % загальної суми. Вирішено було поділити порівну між союзниками уцілілий флот Німеччини.
При вирішенні територіальних претензій Рад. Союзу західні союзники погодилися на передачу СРСР міста Кенігсберга з прилеглою до нього частиною Сх.. Пруссії. Зах. кордон Польщі встановлювався по річках Одер і Нейсе. Німецьке населення з територій, переданих СРСР і Польщі, а також з Чехословаччини та балканських країн мало бути переселене до Нім.
50. Розгром Німеччини і мілітаристської Японії.
Капітуляція Німеччини. Наступ союзників у 1944 р. вкрай погіршив військово-стратегічне становище Німеччини. Внаслідок втрати великих територій на Сході і Заході значно скоротилися поставки стратегічної сировини і продуктів харчування. Невідповідність ресурсів Нім. вимогам війни, різке падіння морально-псих. стану населення стали ще більш відчутними. На початку 1945 р. збройні сили Нім. становили 229 дивізій. Переважна більшість їх перебувала на рад.-нім. фронті, який простягався від Балтійського моря до Дунаю і Югославії. Успішно провівши в січні – на початку лютого 1945 р. Вісло-Одерську наступальну операцію, радянські війська перенесли воєнні дії на територію Нім., створивши безпосередню загрозу для Берліна. Одночасно радянська армія розгромила півд. групу нім. військ і після запеклих боїв 13 лютого вступила в столицю Угорщини Будапешт. До 4 квітня 1945 р. територію Угорщини було повністю очищено від гітлерівців. Нім. втратила останнього союзника. Після того як 13 квітня 1945 р. було звільнено столицю Австрії Відень, рад. війська розпочали наступ на південні райони Нім.
У першій половині квітня розпочався наступ союзників у Північній Італії. При підтримці партизанів союзникам вдалося до початку ня 1945 р. повністю розгроми-німецькі війська, визволити Італію. Під час наступу партизани опили в полон Муссоліні, якого відразу стратили. Важливим центром опору гітлерівців залишався Берлін. На підходах нім. столиці нацисти створили глибоко ешелоновану систему укріплень, стягнули сюди великі сили, в тому числі залишки СС. Наступ на Берлін розпочався 16 квітня 1945 р. силами трьох фронтів -першого, і Другого Білоруських та Першого Укр., ;якими командували Жуков, Рокоссовський та І.С. Конєв. Долаючи відчайдушний опір гітлерівців, рад. війська 25 квітня оточили Берлін. 30 квітня Гітлер покінчив життя самогубством, У ніч на 9 травня 1945р. у передмісті Берліна Карлсгорсті представники нім. верховного командування підписали акт про беззастережну капітуляцію Нім., прийняту маршалом Рад. Союзу Жуковим спільно з представниками США, Великої Британії та Фр.. Отже війна в Європі закінчилася.
РОЗГРОМ ЯПОНІЇ З літа 1942 р. союзники, перейшовши до наступальних операцій проти Японії на Тихоокеанському театрі воєнних дій, дотримувалися стратегії «крок за кроком», суть якої зводилась до захоплення морськими десантами при допомозі флоту і авіації острівних опорних пунктів. У жовтні 1944 р. в районі Філіппін відбулась одна з найбільших морських битв, що тривала чотири доби. В ній брали участь понад 330 бойових кораблів і 2000 літаків. Японці зазнали відчутної поразки. Перемога на морі дозволила США провести 5 десантні операції на Філіппінських островах. У квітні 1945 р. союзники розпочали висадку на острів Окінава. В операції брали участь понад 1500 кораблів. Незважаючи на значну перевагу у збройних силах, амер. військам знадобилося три місяці для завоювання острова. 6 серпня 1945 р. американці скинули першу атомну бомбу на м. Хіросіму, через три дні - на м. Нагасакі. В результаті атомних бомбардувань загинуло 500 тис. чоловік, переважно мирне населення. 9 серпня 1945 р. у війну проти Японії вступив Рад. Союз. Основний удар радянської армії спрямовувався проти Квантунської армії в Маньчжурії. За десять днів були розгромлені основні опорні пункти, японці почали масово здаватись у полон. . 28 серпня на аеродромі поблизу Токіо висадився передовий загін амер. військ. Через кілька днів американці окупували Японські острови. 2 вересня 1945 р. у Токійській затоці на борту амер. крейсера «Міссурі» під головуванням командувача союзних військ генерала Дугласа Макартура відбулося підписання акта капітуляцію Японії. ІІ св. в. закінчилась.