40.Тактика умиротворення агресора,її цілі.Мюнхенська угода

Главной задачей установившегося в 1933г. нацистского режима в Германии был полный пересмотр Версальского мирного договора (по» 1 этому договору Германия лишалась своих колоний; на страну были наложены большие суммы репараций), отмена всех военных ограничений. Этот курс сопровождался пропагандистской кампанией в стране и за рубежом: Германия говорила о ликвидации несправедливости и «равенстве».

Германия в одностороннем порядке пересмотрела ряд статей Версальского договора. Западные страны ограничились формальными протестами и стали на путь проведения политики «умиротворения» Германии. Для проведения такой политики было несколько основных причин

Великобритания опасалась упрочения положения Франции в Европе

(Версальский договор был выгоден для Франции) ц Германия рассматривалась как противовес Франции на европейском континенте.

В результате заключения в 1920-х гг. ряда договоров были смягчены

наиболее жесткие условия Версальского договора. Гитлер же беззастенчиво нарушал международные договоренности, Германия вышла из Лиги Наций»

которая во главу угла ставила отказ от войны как средства разрешения конфликтов.

Общественное мнение ряда западных стран было на стороне «униженной» Германии»

Первым результатом политики «умиротворения» стал аншлюс (присоединение) Австрии к Германии в 1938г. Следующим итогом политики «умиротворения» агрессора стало расчленение Чехо-Словакии В сентябре 1938г. на Мюнхенской конференции рассматривался вопрос о Чехословакии. Участниками конференции были Германия, Италия, Англия, Франция. Делегация Чехо-Словакии не принимала в ней участия — ее пригласили только Для подписания соглашения. Основные положения Мюнхенского соглашения: 1) Судетская область со всеми промышленными объектами переходила к Германии; 2) Чехо-Словакия обязывалась удовлетворить территориальные претензии Венгрии и Польши; 3) участники конференции выступили гарантами новых границ Чехо-Словакии.

Последствием Мюнхенского сговора стало расчленение в 1939г. Чехо-Словакии: Германия захватила чешские земли, Польша — часть Словакия, Венгрия — Закарпатье. Словакия стала «независимым» государством.

41. Зовнішньополітична діяльність срср в 30-ті рр. Досягнення та прорахунки

Рад. уряд 23 серп. 1939 р. підписав з Нім. пакт про ненапад терміном на 10 років. Підписання пакту дало змогу Рад. союзу запобігти війни на 2 фронти, створення єдиного антирад. фронту, відстрочило на деякий час розв’язання гітлерівської агресії проти СРСР. Секретний протокол до пакту передбачав розмежування сфер впливу сторін к Східній Європі. Що ж до 2 договору між Рад. Союзом і Нім. про дружбу і кордон, був великою помилкою керівництва СРСР. Ніякої дружби до нім. фашизму ніхто не відчував , а договір передбачав дружні стосунки , офіційно і юридично закріпляв поділ території Польщі між Нім. та СРСР. За умовами пакта Молотова-Ріббентропа Литва, Латвія, Естонія, Бессарабія, Північна Буковина входили до Рад. Союзу. Трагічною стороною передвоєнних років стала рад.-фінська війна. Рад. Союз звернувся до керівництва Фінляндії з пропозицією розпочати переговори про взаємодопомогу. Однак фінський уряд її відхилив. Рад.–фінські відносини різко загострились . Фінському послу була вручена нота про розрив дипломатичних відносин, а 30 листопада ЧА перейшли кордон Фінляндії, ф. пішла на переговори. 12 бер. 1940 р підписано мирний договір. Рада Ліги Націй звинуватила СРСР у нападі на Фінляндію і 14 грудня 1939 р. виключила СРСР з Ліги Націй.