9.Мексиканська революція 1910—1917 рр

На початку XX ст. Мексика переживала глибоку політичну кризу. Як і в інших кра- їнах Латинької Америки, тут панували великі латифундисти (поміщики), а також значний вплив мав іноземний капітал. Таке становище не задовольняло нац промислову та торгову буржуазію. Вона прагнула політичної влади. Другою гострою проблемою було аграрне питання.Поміщики-латифунди- сти привласнили общинні землі.

Це спричинило масовий селянський рух. На Півночі народне повстання очолив майбутній генерал Панчо Вілья. На Півдні діяла партизанська армія під проводом Еміліо Сапати. Згодом він теж був удостоєний звання генерала революційної армії.

Селянський рух збігся з активізацією дій ліберальної буржуазії, яку не задовольняла реакційна політика президента генерала Порфіріо Діаса, що перебував при владі з 1876 року.

Політична криза загострилася 1910 р. у зв'язку з проведенням Діасом чергової "виборчої кампанії". Цього разу, на відміну від минулих років, опозиція мала свого кандидата на пост президента — Франсіско Мадеро Напередодні виборів генерал Діас заарештував Мадеро,але той звільнився під за- ставу і виїхав до США. Діас, безумовно, "переміг"на виборах.Мадеро опублікував за ко- рдоном матеріали про фальсифікацію виборів та закликав своїх співвітчизників до повстання.У різних місцях країни розпочалися масові виступи, у тому числі в ар- мійських частинах.Ці події стали початком мексиканської революції.

7 червня 1911р. Ф.Мадеро пове- ртається до Мехіко. Престарілий диктатор Діас тікає з Мексики. 2 жовтня того ж року Мадеро було обрано президентом. До влади прийшов буржуазно-поміщицький блок ліберальної орієнтації» Однак у лютому 1913р. реакційні кола за підтримки ззовні здійснили заколот, внаслідок якого до влади прийшов генерал Уерта. Проти нового диктатора продовжували боротьбу селяни на чолі з Сапатою та Вільєю. Новий лідер ліберальної буржуазії Карранса очолив повстання і закликав до відновлення демократичного уст -рою. США відкрито втручалися у мек- сиканські події,висадивши в квітні 1914р. десант у Веракрусі. Однак це не змогло зупинити, революційних сил. У липні 1914р. вони скнули диктатуру, але тепер загострилися суперечності між основними учасниками цієї боротьби.Селяни вимагали знищення поміщи- цького землеволодіння,наділення зем- лею на справедливій основі.У серпні сторони вступають у відкритий конф- лікт, в якому перемагає Карранса. Зазнала невдачі нова спроба втручан- ня в мексиканські події з боку США у1916р.Скликані у грудні 1916р. законодавчі збори до лютого 1917р. виробили конституцію Мексики. Згідно з конституцією земля та її надра оголошувались надбанням нації, різко обмежувались права іноземців на користування природними ресурсами. Держава конфіскувала все майно церкви. Передбачалися частковий переділ поміщицьких садиб, запроваджуння восьмогодинного робочого дня, встановлення мінімуму заробітної плати, визнання права створювати профспілки і проводити страйки.

Прийняття конституції знаменува- ло перемогу революції, яка за вдала серйозного удару поміщиц. землево- лодінню, католицькій церкві, посла- била позиції іноземного капіталу,ство- рила більш сприятливі умови для ро- звитку ринкових відносин у Мексиці. Однак революція не повністю вирішила існуючі