
- •1. Історична обумовленість буржуазних перетворень в Європ. Країнах.
- •2.Формування буржуазного парламентаризму. Основні системи держ. Управління сучасного світу.
- •4.Особливості розвитку російського капіталізму в кінці хіх- поч.Хх ст.
- •5.Соц.-економіч. Та політик. Розвиток України наприкінці хіх- на поч. Хх ст.
- •6. Буржуазно-демократична революція в росії 1905-1907 рр. Причини, характер, особливості.
- •9.Мексиканська революція 1910—1917 рр
- •10. Перша світова війна. Революційні процеси у світі
- •11. Плани держав Троїстого союзу й Антанти стосовно України.
- •12.Формування загальнон. Кризи в Росії в умовах і світової війни.
- •13. Лютнева буржуазно-демо- критична революція 1917 р.
- •14.Соц.-політич. Розвиток України після Лютневої революції в Росії.
- •17.Директорія унр
- •19. Громадянська війна в Україні.
- •20.Причини поразки і уроки ревлюції
- •21. Проблема влади в Роси між лютневою та жовтневою революціями.
- •23.Революционные события в Германии.
- •22.Жовтневий переворот
- •23.Революционные события в Австро-Венгрии
- •25.Нове співвідношення сил на світовій арені після Першої світової війни
- •26.Паризька мирна конференція
- •27. Вашингтонська конференція, її рішення.
- •28. Суперечливий характер Версальсь- ко-Вашингтонської системи міжнародних відносин, причини формування.
- •32.Криза в Радян. Росії в 1920-1921рр.
- •33. Нова економічна політика
- •34.Розвиток срср у 20-30 рр.
- •35.Побудова соціалізму в срср.
- •36. Світова економічна криза 1929-1933 рр. Причини виникнення та наслідки
- •37."Новий курс" ф. Рузвельта
- •38.Встановлення нацистської диктатури в Німеччині
- •39. Міжнародні відносини в 30-ті рр. XX ст.
- •40.Проблема створення системи ко- лективної безпеки в 30-ті рр. Хх ст.
- •41. Тактика «умиротворення» агресора напередодні Другої світової війни, її наслідки.
- •42. Зовнішня політика срср в з0-ті рр.: досягнення та прорахунки.
- •43. Причини, характер та періодизація Другої світової війни
- •44. Зовнішня політика срср в з9-41рр.: досягнення та прорахунки.
- •45. Фашистський «новий порядок» у Європі. Рух Опору в окупованих країнах.
- •46.Напад Німеччина на срср. Об’єктивні та суб’єктивні причини поразок Червоної Армії на початку війни.
- •47. Хід війни на радянсько-німецькому фронті
- •48. Створення антигітлерівської коаліції.
- •49. Кримська конференція, формування Ялтинської системи міжнародних відношень.
- •50. Потсдамська конференція, її рішення
- •51. Розгром фашистської Німеччини і мілітаристської Японії
- •52. Підсумки та уроки Другої світової війни
- •53. Світ після Другої світової війни: геополітичні, соціально-політичні зміни.
- •54.Початок "холодної війни"
- •55.Соціально-політичні зміни в країнах Східної Європи після Другої світової війни. Формування світової системи соціалізму.
- •56. Утворення Організації Об'єднаних Націй.
- •58 Німецька проблема у післявоєнний період. Об'єднання Німеччини і зміна балансу сил у Європі і в Світі.
- •61.Внутрішнє положення та зовніш ня політика срср після другої світової війни.
- •63. Срср у період "застою"л. Брежнєв
- •64. Перебудова.
- •65. Демократизація радянського суспі- льства та процес суверенізації республік.
- •66. Розрядка міжнародної напруженості у 70-х роках. Гельсінський процес
- •67. Перехід від конфронтації до співробітництва
- •68. Демократичні революції в країнах Східної Європи. Крах авторитарно-тоталітарних режимів.
- •69. Вирішення німецького питання в 90-ті рр. Об'єднання Німеччини.
- •70. Основні тенденції розвитку суча- сного світу, інтеграційні процеси.
- •71. Особливості розвитку країн Сходу 40—90-ті роки.Розпад колоніальної системі
- •72.Интеграционные процессы в мире,
- •73.Войны в Чечне.
- •73. Виникнення і загострення близькосхідної проблеми. Арабо-ізраїльські війни
- •74.Глобальні проблеми сучасного світу, шляхи їх подолання.
- •76.Основні етапи Формування багатопа- ртійності в Україні в середині 70-х — сер 80-х рр.
- •77.Отримання Україною незалежності. Формування нац. Державності.
- •78.Зовнішня політика суверенної Укр.
- •80.Вибори Президента України в 2004р.
- •8.Піднесення національно-визвольного і суспільно-політичного рухів в Україні в другій половині хіХст. На поч. ХХст. Утворення політичних партій.
- •15.Центральна Рада(цр), її Універсали
- •62. Перші заходи по демократизації суспільного життя і подоланню наслідків сталінізму у 50-х роках, їх непослідовність
- •31. Сусп.-пол. Та ек. Кризи в Рад. Росії в 1920-1921 рр. Причини та наслідки
- •32. Неп: суть, цілі, результати
- •33. Суперечливість соц.-пол. Та ек. Розвитку срср в 20-30 рр. Формування багатопартійності
- •34.Побудова соціалізму в срср. Реальні досягнення
- •35. Причини світової фінансової кризи 1929-99 рр.
- •36. "Новий курс" Рузвельта як варіант буржуазного реформізму
- •38.Міжнародні відносини в 20-30рр. Об'єктивні та суб’єктивні передумови воєнної загрози в 30-ті рр.
- •39. Проблема колективної безпеки в передвоєнні рр., причини краху
- •40.Тактика умиротворення агресора,її цілі.Мюнхенська угода
- •41. Зовнішньополітична діяльність срср в 30-ті рр. Досягнення та прорахунки
- •42. Іі св. В.: причини виникнення, характер
- •43. Зовнішньополітична діяльність срср
- •44. Фашистський новий порядок у Європі. Рух опору в окупованих країнах.
- •45.Напад Нім. На срср.Причини поразки ча на початку війни
- •46.Радянсько-німецький фронт.
- •47. Утворення антигітлерівської коаліції , її дії.
- •48. Кримська конференція, формування Ялтинської системи міжнародних відносин.
- •49. Потсдамська конференція, її рішення.
- •50. Розгром Німеччини і мілітаристської Японії.
77.Отримання Україною незалежності. Формування нац. Державності.
Соціально-політичне становище в Україні у період перебудови було далеко неодноз- начне. Спочатку ідеї перебудови поступово, але досить широко охопили робітників, се- лян, інтелігенцію. Розуміючи необхідність до- корінних змін, вони намагалися активно включитися в перебудову. Але теоретичні ідеї з часом все більше розходилися з життєвою практикою.
Наприкінці 80-х рр. на поверхню суспі- льного життя вирвалися усі, колись загнані вглиб, конфлікти і протиріччя. Погіршення економіки республіки, добробуту трудящих, значне відставання державних органів у реорганізації життя суспільства вилилися у 1989 —1990 рр. у масові мітинги і демонстрації з приводу гострих проблем соціально-політ., економічної і культурної ситуації в Україні.
Бурхливі зміни у суспільстві на рубежі 90-х рр. відповідним чином позначилися на соціальному самопочутті людей, зумовили прискорену політизацію суспільної свідомості. Відбувався швидкий процес політичного розмежування. Утворювалися різні політичні угруповання, організації та рухи.
У лютому 1989 р. в Києві відбулася уста -новча конференція Товариства укр. мови ім. Т.Г.Шевченка. У цьому ж місяці з ініці- ативи Спілки письменників України та за підтримки Укр. Гельсінкської спілки створе- но Народний рух України за перебудову .У вересні 1989 р. у Києві пройшов Всеукр. ус- тановчий з'їзд Народного руху України, де- гати якого прийняли статут і програму, обрали керівні органи. Головою НРУ став поет І.Ф.Драч.
Програма Руху обстоювала ідею су- веренітету України, відродження укр. мови та культури, наголошувала на еко- логічних проблемах і підтримувала демо- кратизацію політ., суспільної і економі. си- стеми. Особлива увага зверталася на необ- хідність солідарності всіх етнічних груп в Україні. Рух заявив про себе як широка соціальна, політ. і національна течія.
В Україні розширюється платформа ба- атопартійної демократа. У 1990 р. утворю- ються нові політ. організації — Укр. респу- бліканська партія, Демократична партія України, Об'єднана соціал-демократична партія України, Партія демократичного від- родження України, Партія зелених України та ін.
В атмосфері високої активності трудящих мас у березні 1990 р. відбулися вибори до Верховної Ради і місцевих рад України.
15 травня 1990 р. почала роботу, пер- ша сесія Верховної Ради УРСР дванадцятого скликання.Головою Верховної Ради було об- рано В.А.Івашка, але невдовзі він подав у відставку і новим лідером респбліки став Л.М. Кравчук.
З самого початку робота Верховної Ради складалася досить важко. Уже на перших засіданнях виявилися суттєві розбіжності у визначенні шляхів розвитку республіки. 6 червня 1990 р. у Верховній Раді демократи- ний блок народних депутатів утворив Народ- ну Раду під головуванням І.Р.Юхновського і проголосив про перехід до конструктивної парламентської опозиції.
Одним з найбільш вагомих документів, розроблених Верховною Радою у цей період, була «Декларація про державний сувере- нітет України».Прийнята 16липня1990 р. декларація юридично закріпила державний суверенітет України як верховенство, самос- тійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незале- жність і рівноправність у зовнішніх відно- синах .Декларація стала початком періоду самостійного вирішення українським наро- дом своєї долі.
Після серпневих подій 1991 р. у Москві Верховна Рада України 24 серпня 1991 р. прийняла Акт про незалежність України. В цьому історичному документі проголошува- лась незалежність України, створення само- стійної укр. держави і підкреслювалось, що віднині на території України, яка є непо- дільною і недоторканою, мають чинність виключно конституція і закони України.
1 грудня 1991 р. відбувся всеукр. референдум на підтвердження Акта про- олошуння незалежності. Цього ж дня Пре- зидентом України на альтернативній осно- ві був обраний Л.М.Кравчук.Після всеукр. референдуму і виборів Президента Вер-овна Рада України звернулася до парламен- тів і народів світу. У зверненні відзначало- ся, що нині здійснилися віковічні мрії та прагнення українського народу, одного із найчисельніших народів Європи, відро -дити свою державність.