31. Міжгалузеві норми та нормативи з праці

Міжгалузеві норми та нормативи - призначені для нормування однакових трудових процесів на підприємствах різних галузей виробництва. На багатьох підприємствах існують роботи, які виконують робітники однакових професій. Окремі види верстатних, слюсарних, ремонтних та інших робіт виконуються майже на всіх підприємствах різних галузей промисловості. Міжгалузеві норми та нормативи з праці розробляються відповідними науково-дослідними або проектно-технологічними організаціями з врахуванням організаційно-технічних умов і прогресивного досвіду організації виробництва і праці.

Норми прац регулюють оптимальний внесок кожного члена колективу у спільній кінцевий рез-тат д-ті орг-ції

Норма праці – це якісно-кількісна характеристика витрат живої праці, на виконання конкретної роботи в конкретних умовах в-ва. Різновидами норм витрат прац є норми часу , норми виробітку, норми обслуговування, нормовані завдання, норми чисельності, норми підлеглих, норми співідношень, між кількістю рацівників певних категорій. Норми праці встановлюються на підставі технологічних карт, креслень, паспортних даних устаткування і трудових нормативів. Норми праці - норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності - встановлюються для працівників відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.

32. Міжн норми праці та їх значен. Для мп

Міжн норми праці бізується на положеннях Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці (МОП). Цілі МОП - укладення угод, ухвалення конвенцій в галузі праці для наступної їхньої ратифікації державами-членами МОП; створення системи контролю і нагляду за дотриманням принципів і стандартів, які встановлюються конвенціями в сфері трудових відносин; розробка проектів і програм з надання допомоги малим підприємствам з метою збільшення зайнятості населення в слаборозвинених країнах; вивчення та аналіз тенденцій і вироблення напрямків розвитку систем професійного навчання у світі; проведення міжнародних конференцій, семінарів з питань трудових відносин (соціальне партнерство, умови та оплата праці, безпека та гігієна праці, охорона праці, трудове законодавство, зайнятість населення, соціальна політика та ін.). Протягом 1919-1999 років відбулося 77 сесій, на яких Міжнародна конференція праці ухвалила 171 конвенцію та 178 рекомендацій.Значення для менеджменту персоналу - 

33. Лінійні керівники на підпр, іхні права та обов’язки в галузі м. П.

Лінійні керівники уповноважені приймати рішення про прийняття на роботу, переведення та звільнення підлеглих працівників, призначення на нову посаду, направлення на навчання та підвищення кваліфікації з відривом чи без відриву від основної роботи, підвищення з/п .

Обов'язки лінійних керівників у галузі м. п:

• підбір і розстановка кадрів, чіткий поділ і кооперація праці;

• організація адаптації і навчання новоприйнятих працівників;

• створення умов для безперервного професійно-кваліфікаційного зростання працівників;

• організація продуктивної роботи персоналу, створення сприятливих умов праці;

• контроль за використанням робочого часу;

• матеріальне і моральне стимулювання праці;

• справедливе оцінювання результатів праці;

• створення сприятливого соц-психологічного клімату.

Керівники вищих рівнів управління, вирішують стратегічні питання: розробляють кадрову політику, стратегію і тактику її реалізації, методичні та нормативні документи, здійснюють контроль за їхнім виконанням і загальне керівництво роботою в галузі менеджменту персоналу.

Правами є :

1. Він приймає рішення з усіх питань, що виникають у процесі роботи підрозділу. Причому з питань організації роботи підрозділу він користається правом одноособових рішень, прийнятих у рамках діючих законів, положень, інструкцій, без узгодження з вищими інстанціями. З проблем, що можуть торкати інтереси інших підрозділів, рішення приймаються тільки після узгодження (доповідей, попередніх консультацій і т.п.) з вищестоящим керівництвом.

2. Маючи широкі й одноособові права розпорядження, лінійний керівник впливає на підлеглих з метою досягнення цілей підрозділу. Лінійний керівник має право видавати накази, обов'язкові до виконання всіма працівниками підрозділу. Крім того, він заохочує і карає підлеглих у межах своїх повноважень.