Розділ 3. Управлінські рішення в системі управління персоналом

1. Сутність та класифікація управлінських рішень

2. Типи управлінських рішень

3.3. Раціональний підхід до процесу ухвалення управлінського рішення

3.4. Основні етапи та методи ухвалення раціонального управлінського рішення

3.4.1. Методи виділення проблем та їх оцінка

3.4.2. Аналіз виявлених проблем і їхня оцінка

3.5. Поведінкові аспекти ухвалення рішення

3.6. Інтуїція в процесі ухвалення рішення та вираховування ризику в процесі ухвалення управлінського рішення

3.7. Творче мислення та неформальні методи рішень

3.7.1. Евристичні методи розробки рішень

3.7.2.Моделі групових методів прийняття рішень Форми групового ухвалення рішення

3.8. Процес розробки та умови прийняття управлінських рішень

3.9. Методи прийняття управлінських рішень

Питання для обговорення

Розділ 3. Управлінські рішення в системі управління персоналом

Керівник – не гід, не екскурсовод,

не водій автобуса, він керує людьми, і його головною якістю є не ввічливість, терпелива, поблажлива привітність, а рішучість

Янош Нергеш

3.1. Сутність та класифікація управлінських рішень

Процеси ухвалення рішень, пронизують все людське життя. Більшість рішень ми приймаємо не замислюючись, оскільки існує автоматизм поведінки, вироблений багаторічною практикою. Є рішення, яким ми надаємо мале значення, і тому мало замислюємося при здійсненні вибору. І нарешті, існують проблеми вибору, вирішуючи які, людина випробовує болісні роздуми. Як правило, ці проблеми мають винятковий характер, що не повторюється, і пов'язані з розглядом цілого ряду альтернатив. В таких проблемах новим є або об'єкт вибору, або обстановка, в якій скоюється вибір. Такі проблеми ухвалення рішень називаються проблемами унікального вибору.

Існує безліч різних проблем вибору. Перш за все, виділимо проблеми, в яких у принципі може бути знайдене раціональний, зрозумілий іншим людям виклад причин, що привели до вибору однієї з альтернатив (помітимо, що багато людських, "житейських" проблем вибору не потрапляють під це визначення). Найхарактернішими проблемами раціонального вибору є проблеми, що виникають перед людьми, що працюють в різних адміністративних службах, - при управлінні організаціями і сукупністю організацій. Будь-який керівник зобов'язаний бути раціональним хоча б для того, щоб мати нагоду пояснити іншим логічні підстави свого вибору.

Керівникам різних підприємств доводиться перебирати численні комбінації потенційних дій для того, щоб знайти правильну дію для даної організації зараз і в даному місці. По суті, щоб організація могла чітко ефективно працювати, керівник повинен зробити серію правильних виборів з декількох альтернативних можливостей.

Проблеми вибору раціонального управлінського рішення в ситуаціях, характерних для адміністративної діяльності (вибір плану капіталовкладень, вибір проектів проведення наукових досліджень і розробок, вибір плану виробництва виробів, вибір перспективного плану розвитку підприємства і ін.) завжди цікавили багато фахівців і дослідників. Список подібних проблем досить обширний, але всі вони мають наступні загальні риси:

• унікальність, не повторюваність ситуації вибору;

• складний для оцінки характер даних альтернатив;

• недостатня визначеність наслідків схвалюваних рішень;

• наявність сукупності різнорідних чинників, які слід взяти до уваги;

• наявність особи або групи осіб, відповідальних за ухвалення рішень.

Проблеми раціонального прийняття управлінського рішення існували завжди, але по ряду причин в останні десятиріччя важливість їх значно зросла. Перш за все, різко зріс динамізм навколишнього середовища і зменшився період часу, коли ухвалені раніше рішення залишаються правильними. По-друге, розвиток науки і техніки привів до появи великого числа альтернативних варіантів вибору. По-третє, зросла складність кожного з варіантів схвалюваних рішень. По-четверте, збільшилася взаємозалежність різних рішень і їх наслідків. В результаті всього цього різко зросли труднощі раціонального рішення проблем вибору. Ці проблеми істотно ускладнилися, і люди, керівники організацій, зустрічаються з ними все частіше. В майбутньому можна чекати ще більшої різноманітності важких і відповідальних проблем щодо правильного прийняття управлінського рішення .

З історії ми знаємо, що досвідчених керівників відрізняє уміння найкращим чином використовувати свій досвід і інтуїцію. В ситуаціях ухвалення управлінських рішень завжди існує брак інформації, покрити яку можна лише вірою в одну з можливих гіпотез. Досвідчені керівники звичайно використовують всі корисні поради, але поступають по-своєму, на основі своєї моделі розвитку майбутніх подій, своєї оцінки тих або інших осіб. Проблеми ухвалення управлінських рішень завжди вимагали творчого підходу, осяяння, іншими словами, раціональний вибір в деяких ситуаціях за своєю суттю є особливим мистецтвом.

Ухвалення управлінського рішення – це вибір того, як і що планувати, організовувати, мотивувати і контролювати.

Ухвалення управлінських рішень є важливою частиною будь-якої управлінської діяльності. Образно кажучи, ухвалення рішень можна назвати " центром ", навкруги якого обертається життя організації. А особливо туристичної. Відповідальність за ухвалення важливих рішень - важкий моральний тягар, що особливо яскраво виявляється на вищих рівнях управління. Тому керівник, як правило, не може ухвалювати непродуманих рішень.

Ухвалення управлінських рішень є найважливішою функцією управління, успішне здійснення якої забезпечує досягнення організацією її цілей. Через невміння якісно і раціонально здійснювати цей процес, через відсутність в організації механізму його здійснення, технології, страждає більшість фірм і підприємств, державних установ і органів в Україні. Успіх організації, в якій би сфері вона не функціонувала, багато в чому залежить від цього, а тим більше в Україні, де більшість організацій проходить перші етапи свого розвитку і дуже важливо яку технологію рішення проблем вони вироблять.

Коло питань, що відносяться до терміну «рішення», достатньо великий, що робить неможливим їх повний розгляд в рамках даної роботи. Основну увагу надане терміну «управлінське рішення». В даній курсовій роботі рішення розглядається і як процес, і як продукт процесу.

Прийняття управлінських рішень – це серія рішень з кількох альтернативних можливостей, які обирає керівник для цієї організації в цей час, в цьому місці, тобто як планувати, організовувати, мотивувати , контролювати. Прийняття рішень становить основний зміст діяльності керівника. Необхідність прийняття рішень присутня в роботі керівника будь -якого рівня під час формування цілі та досягнення її.

Одним з показників діяльності менеджера є його здібність приймати правильні рішення з усіх функцій управління (планування, організація, мотивація, контроль) [11,С. 329].

Початкова точка вивчення процесу ухвалення управлінського рішення -це дослідження суті цього процесу, типів рішення, які ухвалюють, а також умов, за яких відбувається цей процес.

Ухвалення управлінського рішення може означати як окрему дію, так і певний загальний процес. Ухвалення управлінського рішення як окрема дія - це вибір одного з кількох можливих варіантів. Однак процес ухвалення управлінського рішення є значно ширшим поняттям. Один з етапів цього процесу передбачає таке: людина, яка ухвалює рішення, повинна визнати, що таке рішення потрібно ухвалювати, визначити можливі альтернативи рішення і аж потім вибрати найліпше з них. Весь процес ухвалення рішення охоплює виявлення і визначення природи ситуації, яка потребує ухвалення рішення, розгляд варіантів, вибір найліпшого з них та втілення його в життя.

Найліпший означає найефективніший. Для ефективного ухвалення рішення особа, яка це рішення аналізує, повинна розуміти ситуацію. Більшість людей вважали б, що ефективне рішення залежить від набору таких чинників, як прибуток, обсяг продажу, добробут робітника та частка ринку. Проте в деяких ситуаціях ефективним рішенням є таке, що зменшує витрати. Це може бути навіть вибір найліпшого методу виходу з бізнесу, звільнення робітників чи розірвання контракту.

Зазначимо, що менеджери ухвалюють рішення як стосовно проблемних ситуацій, так і щодо нових можливостей. Наприклад, зменшення витрат на 10 % - це ситуація, що потребує вирішення. Трапляються і протилежні випадки. Якщо фірма отримує прибутки понад запланований рівень, то в цій ситуації також треба ухвалювати адекватне рішення: спрямувати додаткові кошти на розширення якогось конкретного напряму чи, навпаки, використовувати для експансії на інші напрямки [7, с. 138-139 ].