14. Первородний гріх і обітниця спасителя

А. Хід катехези:

1. Вступна молитва:

Помолимося до нашого Спасителя Ісуса Христа і привітаймо Марію - Матір Божу і нашу Матір: „Отче наш...”, „Радуйся Маріє...”.

2. Повторення попередньої катехези:

а) Пригадування змісту запису в зошиті.

б) Повторення змісту розповіді за допомогою запитань:

1. Хто опікується цілим створінням? – Цілим створінням опікується Бог.

2. Через кого Бог опікується нами? – Бог нами опікується через різних людей (батьки, друзі і т.д)

3. Де береться зло на землі? - Зло не походить від Бога, а походить від диявола, людина має вільну волю і сама може вибирати добро чи зло.

4. Кому можна повністю довіритися? – Ми можемо повністю довіряти лише Господу Богу.

в) Перевірка домашнього завдання.

3. Життєвий досвід:

Одного дня, коли на дворі було прохолодно, після уроків цілий клас мав йти на морозиво. Діти не могли дочекатися, коли закінчиться останній урок. Всі були радісні, задоволені, щасливі, тому ніхто не зауважив Катю, яка сиділа зажурена в куточку. Їй було прикро, що всім можна їсти морозиво, а їй мама заборонила тому, що від морозива в Каті відразу болить горло, і тому вона має бути дуже обережна. Пам’ятаючи слова мами, Катя встала і хотіла тихенько вийти з класу. Але в дверях вона зіткнулася з Аллою, котра запитала:

- Катя, ти що не йдеш з нами на морозиво?

- Ні! - відповіла Катя.

- Чому?

- Тому, що мені не можна їсти морозиво, бо в мене хворе горло.

- Що ти видумуєш? Нічого тобі не буде якщо з’їж одне морозиво. То що, підеш? - запитала Алла - Давай, пішли з нами.

- Добре, піду - відповіла Катя.

І пішла. З’їла разом з друзями смачне, холодне морозиво. А ввечері - Катя почала кашляти, в неї піднялася температура, почало боліти горло, їй було дуже погано. Мама запитала:

- Катя, що сталося, чому ти кашляєш?

- Сьогодні наш клас ходив на морозиво і я також ходила. Я не хотіла їсти, це Алла мене підмовила. Вона сказала, що нічого не буде боліти.

Через пару годин Каті стало ще гірше і мама викликала швидку допомогу.

- Чому мама заборонила Каті їсти морозиво?

- Чому Катя не послухала маму?

- Що сталося, коли Катя не послухала маму і з’їла морозиво?

- Чи мама любила свою доньку? Як це бачимо?

Якщо нам хтось з любові щось забороняє­, то він хоче лише нашого добра. Сьогодні поговоримо про гріх перших людей, а також про обітницю Спасителя.

4. Запис теми:

5. Первородний гріх і обітниця спасителя

5. Розповідь про спасенне послання:

а) Щастя перших людей в раю і Божий наказ.

Господь Бог, створюючи перших людей, зробив їх дуже щасливими, помістив їх в раю. Людина панувала над тваринами, жила в гармонії з собою і цілою природою, була вільна від смерті, хвороб, праця була для неї радісною і приємною. Але найголовнішим було те, що людина жила в сердечній приязні з Богом. Бог любив людину і прагнув для неї щастя. Бог помістив в раю дерево знань - пізнання добра і зла і дав людині такий наказ: (Бт 2, 16)

„З усього дерева в саду їстимеш; з дерева ж пізнання добра й зла не їстимеш, бо того самого дня, коли з нього скоштуєш, напевно вмреш”.

б) Первородний гріх та його наслідки.

Нажаль, перші батьки - Адам і Ева намовлені - спокушені, обманені дияволом, почали сумніватися в Богові і тому не послухали Його, вони свідомо, добровільно переступили Його наказ тому, що повірили дияволу, який їх обманув (сказав, що не помруть). Цей непослух перших людей називаємо первородним гріхом. Диявол пробудив в них брак довіри Богу, підмовив їх, що вони будуть як Бог знати добро і зло (що вони самі будуть вирішувати про те, що добре, а що зле). Адам і Ева не повірили Божим словам, а повірили дияволу - відвернулися від Бога, доброго і люблячого Отця - зірвали і з’їли заборонений „плід”, який тепер приносить такі трагічні наслідки.

Від того страшного моменту - гріху, коли Адам і Ева не послухали Господа Бога, не повірили Йому, відвернулися від Бога - все змінилося між Богом і людьми (пор. Бт 3, 8-13). Адам і Ева, які до цього часу були в приязні і довірі з Богом „сховалися від Господа Бога серед дерев саду”, тобто засоромилися Бога, заховалися, втекли від Нього, відійшли від Бога. Застереження Бога, що їх чекає смерть, якщо вони Його не послухають і переступлять Його наказ - стала дійсністю (це не був обман). Через свій непослух Богу, Адам і Ева залишили рай, тобто місце, де вони перебували з Богом; приязнь з Богом була розірвана. Брак приязні з Богом робить неприязнь між людьми. На світ виходить заздрість, ненависть, брат вбиває брата (Каїн - Авеля). Людина прагне бути незалежною від Бога, хоче сама вирішувати, що добре, а що зле. Коли людина порвала приязнь з Богом, не вміла жити добре, з того часу в тяжкому труді і поті лиця добуває собі кусок хліба, а в кінці її чекає смерть, адже „ порохом ти є і вернешся в порох” (Бт 3, 19).

в) Обітниця спасителя.

Обітниця - це ознайомлення і гарантія того, що буде уділений якийсь дар. Люди часто комусь щось обіцяють, але не дотримують слова. По іншому є, коли обітницю дає Бог. Господь Бог, який створив з любові людей, не перестав їх любити, коли вони згрішили, не залишив людину без надії визволення її з гріха і диявола. Бог вирішив врятувати людину - тобто спасти її. Дії спасіння, тобто відкуплення, поєднання людини з Богом, вчинити людину наново Божою дитиною, мав зробити Ісус Христос - Син Божий. Цю радісну, повну надії обітницю нового життя, життя в приязні з Богом Бог дав ще в раю, відразу після гріха перших людей, коли сказав до диявола: „ Я покладу ворожнечу між тобою і Жінкою і між твоїм потомством та Її Потомством. Воно розчавить тобі голову.” (Бт 3, 15). Як ви думаєте, хто ця Жінка, яку пообіцяв Бог? Марія. Це Вона - Марія - Непорочна - буде обіцяною Матір’ю Спасителя. А хто потомство Марії, яке розчавить голову вужа? - Ісус Христос. Так, це Син Божий є тим Спасителем цілого світу, якого обіцяв Бог. Це Він прийшов і спас людей від гріха, Він боровся і переміг диявола. Адам і Ева, хоч і почули радісну новину - добру новину, що прийде на світ Спаситель і хоч Його дуже чекали і просили Бога, щоб Він прийшов - не дочекалися Його, померли, але цю радісну обітницю, яку дав їм Бог, переказали своїм дітям, а їхні діти - своїм дітям. Господь Бог обітницю Спасителя поновлював (Авраамові, Давидові і іншим), аж нарешті, „коли надійшла повнота часу” - виконав її і послав Свого Сина Ісуса Христа, народженого з Діви Марії.