1. З чого складаються кров і лімфа, які їх функції?

2. Від чого залежать функці крові та лімфи?ї

3. Що таке резус-чинник, його види, значення?

5.7. Шкіра – бар’єр між організмом і зовнішнім середовищем

Шкіра – складний орган, що покриває тіло зовні, забезпечує за- хист від зовнішніх шкідливих чинників і складається з епідермісу (нежива шкіра), дерми (жива шкіра) і підшкірної клітковини. Вона захищає організм від дії зовнішніх шкідливих чинників – мікроор- ганізмів, токсинів, ультрафіолетового випромінювання і виконує функції дотику, обміну речовин, терморегуляції. У зв’язку з цим в процесі еволюції виробилися системи другорядних органів шкіри – волосся, сальні і потові залози, нігті. При надмірному опроміненні прямими сонячними променями, що містять жорсткі ультрафіоле- тові промені на ній можуть виникнути пухлини – доброякісні: ге- мангіоми, лімфангіоми, ліпоми, фіброми і злоякісні: рак, саркома, меланома.

Шкіра служить захисним бар’єром між зовнішнім і внутрішнім середовищем, захищає внутрішні органи і тканини від механічних подразнень, зсадин, від висихання, всмоктування отрут. Профілак- тикою захворювань є пігментація шкіри, що виникає при помірному сонячному загарі, який захищає її від прямих сонячних променів. Особливо чутлива шкіра дітей до впливу УФ–випромінювання, отрутохімікатів.

Питання

1. Яка будова шкіри, її функції, значення для безпеки людини?

2. Які аналізатори знаходяться в шкірі, які їх функції?

3. Які причини патологічних змін шкіри, як їм запобігти?

5.8. Дихальна система – посередник між зовнішнім і внутрішнім середовищами

Дихання – безупинний біологічний процес газообміну між орга- нізмом і зовнішнім середовищем. В процесі дихання атмосферний кисень переходить у кров, а вуглекислий газ виводиться з тканин із видихуваним повітрям. Часто повітря, особливо великих міст, містить шкідливі для здоров’я домішки – пил, оксиди азоту, вугле- цю – чадний газ (отрути крові), бензопірени, диоксини – мутагени, тератогени, канцерогени. Ці речовини містяться у вихлопних газах і тому, по можливості, необхідно обминати великі скупчення авто- мобілів.

Особливо чутливі до нестачі кисню (гіпоксія) діти. Нечутливість до гіпоксії підвищується з віком, тому 9–10 річні діти можуть витри- мувати гіпоксію при 30% нестачі кисню, 13–14 річні – 40–42%. Тому важлива гігієна дихання, що впливає на нервовий центр дихання, який регулює цей процес. Дихання складається з двох пов’язаних процесів – зовнішнього (легеневий) і внутрішнього (тканинний). Внутрішнє дихання починається з моменту доставки кисню від легеневих капілярів до тканин, що здійснюється еритроцитами, зо- крема гемоглобіном, 1 г якого зв’язує 1,34 мл кисню (100 мл крові зв’язують 20 мл кисню) – це киснева ємність крові. Гуморальна ре- гуляція дихання здійснюється шляхом зміни збуджуваності дихаль- ного центру при дії хімічних подразників або біологічно активних речовин, що надходять в кров. Збільшення збуджуваності дихаль- ного центру пов’язано із збільшенням концентрації вуглекислого газу в крові (гіперкапнія). Так, якщо його вміст зростає на 0,2%, то легенева вентиляція збільшується в 2 рази, а різке його зменшення в крові призводить до тимчасового припинення подиху. Дихання – процес рефлекторний.

У процесі дихання величезне значення має хімічний склад пові- тря, шкі– дливі домішки, які в ньому можуть міститися. Наявність в ньому хімічно активних речовин – тютюнового диму, в якому міститься більше тисячі небезпечних сполук (канцерогени, ніко- тин, альдегіди, радіоактивні речовини), вихлопні гази (бензопирен, діоксини, сполуки важких металів – свинцю, ванадію) призводять до захворювань крові, легень – частіше усього злоякісним. Палін- ня – самоотруєння і отруєння навколишніх, що зменшує тривалість життя в середньому на 8–12 років. Існує наказ Міністра освіти про заборону куріння на території вищих навчальних закладів будь-якої форми власності. В багатьох країнах заборонено паління у громад- ських місцях – навіть на вулицях, парках.

Питання

1. Які функції дихання?

2. Яка роль легенів і крові в диханні?

3. Значення складу вдихуваного повітря

4. Чим шкідливе паління?

5.9. Опірно-руховий апарат –

виконавча система організму

Це м’язи – активна частина і кістяк – пасивна, яка складає 10% від загальної маси тіла. Скелет виконує опорну функцію, захищає від механічних пошкоджень внутрішні органи. Він виконує меха- нічні функції рухів під проводом нервової системи, сприяє підтрим- ці мінерального обміну в організмі. Якщо нервову систему можна вважати контрольно-регулюючою, то опірно-рухову – виконавчою. Від чіткості їх роботи залежить безпека людини в екстремальних та звичайних ситуаціях.

За час розвитку організму людини в скелеті виникають 806 кіс- ток, багато з яких зростаються. У дитини 14 років їх залишається вже 356, а у дорослого 206. Кожний відділ скелета має свої особли- вості розвитку. Цей апарат є виконавчою системою організму і за- безпечує фізичну безпеку людини під контролем центральної нер- вової системи.

Кістки містять червоний кістковий мозок – кровотворний ор- ган. Вони складаються з неорганічних речовини (65–70% від їхньої маси) і органічних (30–35%) –в основному білка – оссеїна. В кістках міститься біля 1200 г кальцію, 530 г фосфору, 11 г магнію, а також залізо, цинк, мідь, селен, барій – мікроелементи. Неорганічні речо- вини – це солі фосфорної кислоти – гідроксиапатити, що надають кісткам особливу міцність. Осеїн забезпечує гнучкість, пружність. Крім осеїна в кістках міститься фібрилярний білок – колаген, вугле- води, нуклеїнові кислоти.

Основна опірна частина кістяка – хребет, який у новонародженого має тільки невеличкий крижовий прогин, але у 2,5–3 місяці з’являється шийний вигин, спрямований опуклістю вперед – лордоз. В цей період дитина може тримати голову. До 6 місяців виникає вигин у грудному відділі, опуклістю спрямований назад – кіфоз і дитина може самостій- но сидіти. Коли сформується поперековий вигин – другий лордоз, це супроводжується зміною стану центру рівноваги і з’являється можли- вість прямоходження – дитина починає ходити. Повна фіксація виги- нів у шийному і грудному відділах хребта відбувається у 6–7 років, а в поперековому – біля 12 років. Звідси дуже важливо контролювати осанку, позу дитини. Повне зрощення всіх кісткових ділянок грудини відбувається після 25 років, злиття кісткових частин ребра у 18–19, а голівки і тіла ребра в 20-25 років. Форму дорослого грудна клітина

одержує у 12–13 років. Всі кістки поясу верхніх кінцівок, крім клю- чиці, проходять хрящову стадію. Процес окостеніння закінчується до

16–22, а зрощення кісток до 25 років.

Причиною ненормального розвитку скелета можуть бути: меблі, що не відповідають росту дитини, незручне взуття і особливо на ви- сокому каблуці, погане освітлення на робочому місці, недостатнє пе- ребування на свіжому повітрі -–це може стати причиною патології внутрішніх органів.

Питання

1. Яке значення мають будова і хімічний склад скелета?

2. Які причини змін скелета та їх значення?

4. Яке значення різноманітних речовин для функціонування скелета?

5. Яке значення має скелет в забезпеченні безпеки людини?