4.4.8. Дозові межі дії іонізуючих випромінювань

Всі органи, тканини по різному чутливі до дії випромінювань, що іонізують і утворюють три критичних групи: 1) репродуктивні органи – у чоловіків сім’яники, у жінок – яєчник та червоний кіст- ковий мозок, 2) м’язи, щитовидна залоза, жирова тканина, печінка,

нирки, селезінка, легені, кришталик ока: 3) шкіра, кісткова тканина, руки, передплеччя, стегна, стопи ніг, нервова система.

Припустимі рівні іонізуючого випромінювання на людину ре- гламентують «Норми радіаційної безпеки України» (НРБУ 97).

Відповідно до цього нормативного документа особи, які підда- лися дії випромінення ділять на категорії: А – особи, що постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих ви- промінювань; Б – обмежена частина населення населеного пункта, області, регіона, яке працює безпосередньо з джерелами випромі- нювань, або за умовами проживання чи розміщення робочих місць можуть піддаватися опроміненню.

В якості основних дозових меж (у берах за рік), в залежності від групи критичних органів, для категорії А встановлені максимально допустимі дози (МДД). Перша група критичних органів (репродук- тивна система і перед усім у чоловіків, червоний кістковий мозок) –

5. Друга – м’язи, щитовидна залоза, печінка, селезінка, нирки, легені, кришталик ока – 15. Третя група критичних органів – шкіра, кісткова тканина, руки, передплеччя, стегна, стопи – 30 бер/рік.

Для категорії Б – межова доза (МД) для першої групи органів –

0,3; для другої – 1,5 і для третьої – 3 бер/рік.МДД – найбільше зна- чення індивідуальної еквівалентної дози за рік, яка при рівномірному впливі на протязі 50 років не викликає в стані здоров’я персоналу не- сприятливих змін, які можна було б виявити сучасними методами.

Еквівалентна доза (Н, бер), накопичена в критичному органі за час (Т, роки) з початку роботи, не повинна перевищувати значення, отриманого за формулою: Н=МДД Т, де: МДД (бер/рік).

При здійсненні заходів щодо ліквідації наслідків аварій при- пускається зовнішнє опромінення персоналу вище річного значен- ня МДД у 2 рази в кожному окремому випадку або в 5 разів більше протягом всього періоду роботи. В таких випадках персонал повинен бути попереджений про додаткове опромінення і можливість такого опромінення допускається тільки з письмового дозволу адміністрації підприємства та особистої згоди виконавця – людини-оператора.

Середнє опромінення людей від природного радіоактивного фона, що складається з космічного випромінювання і випромінюван- ня природно розподілених радіоактивних речовин на поверхні землі та в приземній атмосфері, в продуктах харчування, воді, складає при- близно 0,1 рад на протязі року. Середній радіоактивний фон на тери- торії України коливається в межах від 0,04 до 0,20 мкЗв за годину або

відповідно від 4 до 20 мкР за годину. Ці значення можуть бути збіль- шеними де є поклади природних радіоактивних мінералів. Це можуть бути граніти, деякі глини, якщо вони містять радіоактивні елементи.

При проектуванні захисту від зовнішнього іонізуючого випроміню- вання нормується потужність еквівалентної дози. За ГОСТом 12.2.018–76 при роботі з рентгенівським обладнанням (для структурного аналізу, де-

_{фектоскопії) нормується потужність експозиційної дози Р}

_{. на робочих}

_{місцях. Наприклад, при роботі електронних ламп Р}

експ

_=14,3×10^-10 _{Кл/кг×с}

експ

або 20 мкР/год, від відеоконтрольного обладнання телевізійної системи

на стороні зверненої до оператора 0,3610^-10 Кл/кг.с або 0,5 мкР/год.

Для обладнання, в якому рентгенівське випромінювання є по- бічним чинником (електронно-променеві прилади для плавлення, зварювання металів та інших видів електронної обробки матеріалів) нормоване значення Рексп. складає при робочому тижні в 41 годи- ну 0,206×10^-10 Кл /кг.с (0,288 мкР/год), при 36 годинному тижні –

0,18×10^-10 Кл/кг·с або 0,252 мкР/год.

Питання

1. Що таке критичні органи та їхня чутливість до дії випро- мінювань?

2. Охарактеризуйте джерела іонізуючих випромінювань, сфе- ри їх застосування.

3. Які нормативні документи регламентують рівні випромі- нювань?

4. Чим визначаються дозові межі радіоактивних випромінювань?

5. Охарактеризуйте дозові межі для критичних органів людини.

6. Як можна розрахувати еквівалентну дозу для даного органу?

7. За якими ознаками виділяють групи людей, які піддалися дії випромінення?