5.1. Біологічні аспекти структурно-функціональної організації людини

З біологічної точки зору людина відноситься до виду Людина розумна (Homo sapiens), роду Людина (Homo), сімейство Гомінід (Hominidae) – людиноподібні тварини, отряд Приматів (Primates), клас Ссавців (Mammalia), тип Хордові (Chordata).

Отже, людина еволюційно поєднана з тваринним світом, але з-за швидко прогресуючого розвитку мозку вона різко відрізняється від них.

Людина, як біологічний об’єкт – це саморегулююча, самовіднов- лювана біокібернетична система – найвища ступінь розвитку живих організмів на Землі. Характерною рисою людини є необхідність в інтелектуальному спілкуванні із собі подібними, у суспільних від- ношеннях, коли окрема людина дає щось всім іншим і навпаки.

Таким чином виникло суспільство – сукупність різноманітних форм діяльності людей, які історично склалися.

Суспільство – вища форма розвитку живих систем на основі вищої нервової діяльності. Будь яке суспільство характеризується специфічними відносинами з природою.

З-за тривалих взаємодій з нею склалося нове, штучне середови- ще мешкання – антропосфера з усіма сучасними її вадами –- соці- альними та екологічними проблемами, які є результатом все зроста- ючих потреб людини, суспільства.

Виділяють життєві потреби людини: фізіологічні – потреби без- пеки та самовираження при реалізації здібностей, спілкуванні, при- хильності, любові та поваги, продовження роду. Всі потреби людини можна розділити на 3 основні групи: біологічні, соціальні, ідеальні.

Біологічні потреби необхідні для забезпечення індивідуального та ви- дового існування людини, які вимагають економії сил, спонукають люди- ну шукати простий, легкий шлях реалізації в досягненні своєї мети, з-за чого і відбувається поступова руйнація природи. Це часто призводить до різного роду конфліктів – між людьми, суспільством і природою.

З цього випливають соціальні потреби – бажання належати до певної соціальної групи і посідати в ній певне місце, користуватися прихильністю оточуючих, бути об’єктом їх уваги та любові.

Ця потреба спонукає відстоювати свої права, виконувати свої обов’язки по відношенню до інших членів суспільства, що часто теж при- зводить до конфліктів. Тут виникають потреби ідеальні та матеріальні.

Ідеальні потреби – необхідність пізнання навколишнього світу, його окремих частин та усвідомлення свого місця і призначення в ньому, мети свого існування на Землі.

Кожна група потреб зумовлює відповідні різновиди діяльності – духо- вну, соціально-політичну, виробничу (матеріальну), в якій ефективність діяльності людини залежить від уміння менеджера формувати колектив.

Людина – багатоструктурний, багатофункціональний об’єкт – організм, який складається з декількох рівнів ієрархічної організа- ції: атомно-молекулярного, клітинного, тканинного, органного, сис- темного – сукупності органів, що виконують визначену функцію, апаратів – сукупності систем.

Під ієрархією слід розуміти співзалежність, верховенство пев- них систем, від діяльності яких залежить безпека всього організму.

Можна виділити п’ять ієрархічних систем, взаємодія яких забез- печує безпечну життєдіяльність людини, що представлено в табл. 5.

Таблиця 5

_{Ієрархічність систем організму та їх основні функції}

Системи	Будова системи	Основна функція	Шкідливі фактори
Нервово- гуморальна	Система не- йронів, залоз внутрішньої секреції	Контроль, регуля- ція всіх функцій організму	Фізичні (шум, електро- струм), хімічні (лікарські препарати), біологічні (мікроби, токсини)
Життєва- безпечення	Дихальна, кровоносна, стравотра- вильна, видільна	Забезпечення організму життєво важливими речо- винами та вида- лення шлаків	Хімічні (речовини 1-го та 2-го класу небезпечнос- ті), біологічні
Виконавча	Опорно- рухова	Забезпечення без- пеки організму	Гіпокінезія, постійні над- мірні перевантаження
Репродук- тивна	Статтєві за- лози, органи	Відтворення, ре- продукція людини	Хімічні, біологічні, фізико-хімічні, соціальні

Дуже важливою структурою є атомно-молекулярна, яка активно впливає на функції структур вищих рівнів. Наприклад, атомний рі- вень характеризується кількісним (концентрація елементів) і якіс- ним складом (біогенні та абіогенні елементи) атомів, молекул.

За їх концентрацією в організмі та функціями всі елементи утво- рюють три групи: макроелементи – їх вміст коливається від 0,1 до кількох процентів (Са, Mg, Fe, Na, К, Cl), мікроелементи – від 0,1 % до

0,001 % (K, Cu, Zn, Co, F, Mo, Mn, F, Br та інші) та елементи, вміст яких менше 0,001 % – ультрамікроелементи (Au, Ag, U, As, Ni, Cr і майже всі інші елементи таблиці Д.І. Менделєєва). Кожний з них впливає на певні процеси, функції в організмі, на синтез складних біологіч- но активних молекул. Атоми входять до складу ферментів – складні молекули, які регулюють в організмі певні процеси. Ось чому бажано вживати вітаміни, які є основою ферментів, з мікролементами.

Найбільш життєво важливі молекули – амінокислоти, білки, жири, вуглеводи, рибонуклеїнові (РНК), дезоксирибонуклеїнові кислоти (ДНК), ферменти. Вони є основою життєдіяльності люди- ни, визначають процеси на кожному рівні, перед усім – клітинному. Властивості ДНК, а отже і кодовані нею функції організму, можуть змінюватися при дії на неї хімічно активних речовин, які руйнують її будову. Як правило це мутагени, канцерогени, тератогени, ксено-

біотики.. Саме вони, змінюючи структуру ДНК, викликають нега- тивні зміни в клітинах.

Від стану клітин залежить функціонування всіх систем орга- нізму, наприклад швидкість старіння, спроможність до самовід- новлення і самовідтворення. Все починається з цього рівня – чим харчуємося, яка якість цих продуктів, які речовини потрапляють всередину організму з водою, повітрям, їжею. Від цього залежить стійкість здоров’я, тривалість життя.

Багато з речовин – ксенобіотики (гр. ксенос – чуждий, гр. біо – життя) – речовини чужді життю, руйнують його, порушують при- родні біохімічні реакції. Це спирт етиловий – алкоголь, дим цигарки, сигарети, який містить до 1000 небезпечних для клітини, а значить і для життя, речовин, в тому числі і радіоактивні. Надзвичайно не- безпечним в складі диму є органічна речовина – діоксин – надсиль- ний канцероген (гр. канцер – рак, генос – породжувати). Все більше продукти харчування насичують різноманітними домішками – кон- сервантами, барвниками, стабілізаторами, антиокисидантами. І якщо вони потрапляють всередину клітини, то вона швидше старіє, а зна- чить починаються відхилення від норми – виникає хвороба, приско- рюються запальні процеси, загальне старіння організму.

Відомо, що клітини можуть ділитися не більше 50 разів, піс- ля чого її генетична інформація вичерпується і клітина, а значить тканина, орган, апарат і весь організм вмирає. Це закон Хайфліка– Оловнікова – американського та російського біологів, які встанови- ли цю закономірність на початку 70-років ХХ століття.

При кожному діленні клітини, а його часто викликають сторонні речовини, подвійна спіраль ДНК розплітається, випрямляється і ці розплетені частини знищують спеціальні ферменти. Чим коротшою стає молекула ДНК, тим коротше життя. От чому клітини потрібно берегти змолоду – не вживайте алкоголю, ксенобіотиків, ведіть ак- тивний, інтелектуальний спосіб життя – будете довго жити. Такий спосіб життя характерний для довгожителів.

Відомо, що довше живуть інтелектуали, вчені. Наприкінці 90-х рр. київські вчені інституту геронтології, разом з американськими, впритул наблизилися до створення методу продовження життя людини. Таким чином, стан організму, його активність, життєді- яльність залежать від якості молекулярно-клітинного рівня, який визначає властивості, якості всіх систем організму людини. В свою чергу оточуюче середовище впливає на всі системи організму, на

його функціональні властивості. Погіршення умов життя у довкіллі обов’язково призводить до збільшення вірогідності прояви небезпе- ки у життєдіяльності людини.

Питання

1. Намалюйте схему структурної організації людини.

2. Охарактеризуйте функції клітин, їхні властивості.

3. В чому суть закону Хайфліка-Оловнікова?

4. Від чого залежить здоров’я та довжина життя людини?