4.3. Параметричні забруднення

Це забруднювачі неречовинного характеру, тобто такі, що не можна ізолювати, виділити у вигляді певної речовини і зважити їх, встановити їх шкідливу дію за значеннями ГДК. До них віднесені польові форми матерії – шкідливі для здоров’я людини випромі- нювання, дію яких оцінюють за їх гранично допустимими рівнями (ГДР). При цьому одиниці виміру співпадають з їх фізичними ха- рактеристиками. Найнебезпечніші з параметричних забруднень ра- діоактивні випромінювання, магнітні, електричні, електромагнітні поля.

4.3.1. Фізичні забруднювачі

Фізичні забруднювачі – це неречовинні, або параметричні не- безпечні та шкідливі фактори: звуки, вібрації, електричні, магнітні, електромагнітні поля. Їх неможливо ізолювати від середовища, як наприклад речовинні, біологічні об’єкти, але їх негативну дію можна зменшити за допомогою універсальних методів захисту – часом, від- станню, речовинами – різноманітні екрани, спеціальний одяг.

До цієї групи віднесені метеорологічні (температура, вологість, швидкість вітру, освітленість), бароакустичні (звук, шум, атмосфер- ний тиск), механічні (вібрація, прискорення), електричний струм.

Метеорологічні фактори, або мікроклімат, залежать від теплофі- зичних особливостей технологічного виробничого процесу, клімату, пори року, умов опалення та вентиляції.

Важливою величиною є тепловиділення, яке коливається в межах – від 85 Дж/с (стан спокою) до 500 Дж/с (важка робота) і змінюється в залежності від добового ритму організма. Наприклад, температура шкіри максимальна (37,0–37,1о С) з 16 до 19 години, а мінімальна (36,0–36,2о С) з 2 до 4 години за місцевим часом. Тем- пература окремих ділянок шкіри може коливатися в межах від 24о до 37,1оС. При підвищенні температури до 30оС працездатність людини падає, бо змінюється вологість тіла, що може спричинити зневоднення. Зниження її на 6% викликає порушення розумової діяльності, зменшення гостроти зору, а зниження на 15–20% при- зводить до смертельного наслідку. Для запобігання зневоднення та відновлення водного балансу рекомендовано вживати підсолену воду (0,5% кухонної солі) об’ємом 4–5 л на добу. Існує зв’язок між температурою, відносною вологістю, швидкістю руху повітря, які

обумовлюють оптимальні та допустимі параметри метеоумов в за- лежності від пори року та категорії робіт:

У побуті, для житла оптимальна температура у кімнатах, кори- дорах – 18–22 градусів, у кухні – 15, при відносній вологості 40–

60%. Характеристики метеорологічних параметрів у виробничих умовах наведені у будівельних нормах 245–71 та державному стан- дарті ГОСТ 12.1.005–88.

Теплове забруднення – результат поглинання дуже низькочастот- них електромагнітних коливань речовиною. Воно розповсюджене з-за широкого застосування теплоенергетичних пристроїв – тепло- вих, атомних станцій, систем опалення і навіть гідроелектростанцій, які є найбільш активними тепловими забруднювачами. Наприклад, підігріті води після охолодження атомного реактора або після вихо- ду з турбіни теплової електростанції, охолоджуючись підігрівають середовище – озеро, річку, ставок, в які їх скидають для наступного використання після охолодження.

Відомо, що після проходження води через електрогенератори гідроелектростанції, в залежності від її потужності, у зимовий час утворюється ополонка незамерзаючої води довжиною декілька де- сятків кілометрів. Так, у районі Красноярської ГЕС її довжина більш

200 км. Через це зимою тут утворюється інтенсивний туман, смог, що негативно впливає на здоров’я людей. Виникла також небезпека активного підтоплення значних територій Красноярська (Росія) – міста з більш ніж мільйонним населенням. Схожі проблеми у Дні- пропетровську, Запоріжжі.

Через порушення теплового балансу водойм, на яких існують гідротехнічні спорудження деградують, руйнуються водні біоцено- зи, а їхнє місце займають інші, менше організовані організми, напри- клад синьо-зелені водорості. Тому в Україні, згідно з «Водним ко- дексом» у літній період заборонено скидати у водойми стічні води, температура яких на 3 градуси вище навколишньої.

Теплове забруднення небезпечне насамперед для організмів із вузьким діапазоном пристосування до температурного режиму. Не- безпечно воно і для людини, наприклад у виробничих (металургія), побутових (жарко натоплене і погано провітрюване помешкання), природних (тривале перебування на сонці) умовах з активним тем- пературним режимом. Через це може виникнути тепловий удар, до якого в першу чергу схильні люди із серцево-судинними захво- рюваннями (атеросклероз, гіпертонія, пороки серця), порушення-

ми обміну речовин і енергії в організмі, ендокринними, судинно- вегетативними розладами. Результатом його може бути втрата сві- домості, судороги, галюцинації і навіть раптова смерть.

Не менш небезпечний холод (криофактор), який знижує швид- кість хімічних реакцій в організмі людини – при зниженні на 10 гра- дусів в середньому у три рази. Холодова дія також небезпечна, як і теплова. Перебування у некомфортних теплових умовах спочатку викликає звикання, а надалі – порушення у нервовій системі, від- хилення у роботі інших внутрішніх систем, з-за чого з’являються хвороби.

Тому необхідно додержувати санітарно-гігієнічних вимог до температурного режиму у побуті, виробництві. Особливо чутливі до цих умов діти. Результати перебування у холодній воді наведені в таблиці:

Температура води, Со	Час настання, год
	непритомності	смерті
10	0,25–0,5	0,25–1,5
10–12	0,5–1,0	1–2
13–15	2–4	6–8
16–18	2,5–4	6,5–8,5
19–21	3–7	9–10
26	12	12

З кожних 100 людей, які опинилися у воді виживають тільки де- сять. Шкідливим є переохолодження за допомогою вітру. Так, після швидкості вітру 15 м/сек збільшення її на кожний 1 м/сек еквіва- лентно зниженню температури тіла на 5о

Щорічно у світі терплять аварію біля 300 кораблів, тому при участі США, Росії, Франції створена система КОСПАС–САРСАТ – косміч- на система пошуку та спасіння водоплаваючих засобів, точність визна- чення координат за її допомогою складає 2–4 км. У цій системі кожна держава має певний код: Росія – 221, США – 111, Франція – 211, Кана- да – 121. В залежності від пори року, категорії роботи, її важкості слід створювати певний виробничий мікроклімат, при якому працівник найменше стомлювався (Додаток 2, табл. 7 та 8). Поєднання оптималь- них параметрів характеризує комфортність робочої зони, яка забез- печує максимальну працездатність, гарне самопочуття. При цьому не виникають небезпечні напруження компенсаторних систем організму і

здоров’я людини не погіршується на протязі років праці. Високе напру- ження компенсаторних систем організму виникає при дискомфортних умовах трудової діяльності, які знижують працездатність, негативно впливають на здоров’я.

Коли один чи декілька факторів досягають рівня межі витрим- ки людини, то виникають екстремальні (лат. – крайні) умови, тобо такі, що викликають функціональні зміни, які виходять за межі норм регуляції процесів в організмі, але не викликають стійких патоло- гічних змін. При цьому можуть виникнути надекстремальні умови і спричинити в організмі патологічні зміни, сприяючи загибелі лю- дини. Щоб запобігти цьому потрібен високий рівень знань та умінь (див. табл. 7 та 8 Додатку 2).

Питання

1. Які шкідливі фізичні чинники можуть діяти у виробництві?

2. Яка роль мікроклімату у виробництві?

3. Чому перегріваггя шкідливе?

4. Охарактеризуйте способи захисту людини від шкідливих фізичних чинників.