5.2. Нервова система та безпека людини

Це одна з найважливіших систем, бо виконує контрольно- регуляторні, управлінські функції. Важливим елементом систе- ми є нервовий центр – сукупність нейронів, які здійснюють певну функцію або рефлекс (лат. – відбиття, відображення). Рефлекс – це відповідна реакція на дію подразника, причому вона повинна бути адекватною характеристикам подразника. Тому кожний нервовий центр відповідає за формування одного певного рефлексу. Пер- шим заговорив про рефлекси видатний учений – математик, фізик

17 століття Рене Декарт. Створив теорію рефлексів на початку ХХ ст. видатний російський учений І.П. Павлов – лауреат Нобелівської премії.

Умовні, або набуті рефлекси – це основа вищої нервової діяльнос- ті (ВНД) людини – мова, мислення, пам’ять, емоції, характер, тем- перамент – основа психічної діяльності людини. Мозок, або великі півкулі – самий дивовижний витвір природи – скупчення нервової тканини, що контролює і регулює всі функції організму, його реакції на дію зовнішнього та внутрішнього середовищ.

Головний мозок людини містить 14–16 млрд нервових клітин, основна кількість яких зосереджена в корі його великих півкуль.

У мозку виділяють еволюційно древню частину – стовбурну і більш пізню – великі півкулі. Він складається з багатьох відділів, що виконують різноманітні функції, але основних відділів п’ять: довгастий мозок, міст, середній мозок (утворюють стовбурну час- тину мозку, де розташована ретикулярна формація), мозочок, ве- ликі півкулі.. Площа кори від 1470 до 1670 кв. см, що значно пере- вищує площу внутрішньої поверхні черепа. Через це кора зібрана в складки, які утворюють звивини та борозни. Кількість звивин в усіх людей приблизно однакова, але малюнок, який вони утво-

рюють, також різний, як і папілярні лінії на пальцях. На поверхні кори розташовані кінцеві частини всіх аналізаторів і багатьох не- рвових центрів, які зображені на рисунку. На лівій півкулі – центр мови, письма, читання, рахування, словесного запам’ятовування, логічного та абстрактного мислення. Права півкуля відповідає за емоційність промови – інтонацію і промовистість, фіксацію уяв, розпізнавання геометричних фігур. Проте працюють обидві півку- лі в тісній співдружності.

Для великих півкуль характерна біоелектрична активність – ко- ливання електричних потенціалів, які вперше зареєстрував в 1913 р. В.В.Правдич–Немирович за допомогою електроенцефалографа, катод- ного осцилографа. Ця активність характеризується чотирма основни- ми біоелектричними ритмами, частоту яких вимірюють в Герцах. За частотою, в порядку її зменшення вони утворюють два ряди: швидкі коливання – α(альфа)-ритм (8–13 Гц) та β(бета)–ритм 13–30 Гц і по- вільні коливання електричної активності мозку: найбільш повільний Δ(дельта)-ритм (0,5–3,5) Гц і Θ (тета)-ритм (4–7 Гц). Альфа–ритм реєструється в стані спокою і закритих очах. Під час сну – дельта- ритм, але при так званому парадоксальному сні, коли активність моз- ку різко підвищується і сняться сни, проявляються альфа- та бета ритми одночасно. Бета-ритм проявляється при емоційному збу- дженні, розумовій роботі, або у стані спокою при відкритих очах. Ці дані використовують в електроенцефалографії – метод дослідження фізіологічного стану мозку при ушкодженнях та хворобах, наприклад пухлинах.

При відсутності кровопостачання до мозку його біоелектрична активність зникає. Метод дослідження біоелектричної активності мозку широко застосовують в медицині, психології. Впливаючи на ритмічну активність мозку, наприклад за допомогою ритмічно по- вторюваних звуків, музики, особливо тієї, що не має мелодії, або хі- мічних препаратів, електромагнітних коливань можна впливати на поведінку людини, змінювати її психічний стан.

Продовженням головного мозку є спинний мозок, який здійснює дві головні функції – рефлекторну, що контролює рухові, вегетатив- ні рефлекси і провідникову – контролює роботу внутрішніх орга- нів і кістякової мускулатури. Від нього залежить рухова активність організму, стан його внутрішніх органів. При його ушкодженнях – травмах виникає паралізація певних органів.

Питання

1. Які структурні елементи нервової системи мають значення для безпеки людини?

2. Що таке рефлекси, їх значення у безпеці людини?

3. Які функції основних відділів головного мозку формують без- пеку організму

4. Що таке біоелектрична активність мозку, її значення у без- пеці людини?

5. Яка роль головного і спинного мозку в забезпеченні безпеки людини?