Лекція 12

Тема лекції: Права та обов’язки подружжя, батьків, дітей. Адміністративні права та обов’язки батьків та дітей. Поняття і завдання нотаріату України. Заповіт.

Мета лекції: Розкрити зміст Кодексу про шлюб та сім’ю, дати поняття шлюбу, умов його укладання та розірвання, шлюбного контракту та особистих, майнових прав та обов’язків подружжя і дітей, адміністративних прав і обов’язків. Розкрити поняття опіки, піклування, усиновлення; функцій нотаріату України; особливість укладання і види заповіту. Формувати вміння працювати з історичними і правовими джерелами, вести евристичну бесіду, дискутувати, опановувати метод „мозкового штурму” при розгляді окремих питань теми.

Кількість годин: 2 год.

Література: 1. Сімейний кодекс України // ВВР України. – 2002. - №21-22

2. Закон України „Про нотаріат” від 23.09.1993р. // ВВР України. – 1993. - №39

3. Копейчіков В.В. Правознавство: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – с.48-52

4. Пилипенко П.Д. Трудове право України: Навчальний посібник. – К.: Видавництво „Істина”, 2005

5. Основи правознавства, навчальний посібник у двох частинах / За заг. ред. В.І. Горевого, Ю.В. Бордюка – Суми, Видавництво СумДУ, 2006. / ч.2. – с.61-68

6. Основи правознавства: Навч. посібник / За ред. В.В.Комарова. - X.: Нац. Юридична акад. України. 2006. -с.231-240

План лекції:

1. Поняття шлюбу і порядок його укладання. Шлюбний контракт.

2. Підстави і порядок розірвання шлюбу. Опіка, піклування, усиновлення.

3. Взаємні права та обов’язки батьків і дітей.

4. Поняття і завдання нотаріату України. Заповіт.

Поняття шлюбу і порядок його укладання. Шлюбний контракт

Шлюб - це сімейний союз жінки та чоловіка, зареє­стрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану {далі ДОРАЦС).

Умови укладення шлюбу, досягнення шлюбного віку та добровільність шлюбу. Відповідно до закону право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку, жінки - сім­надцяти, а чоловіки - вісімнадцяти років. Між тим закон пе­редбачає можливість надання права на шлюб особі, яка ще не досягла шлюбного віку. За заявою особи, яка досягла чотир­надцяти років, згідно з рішенням суду їй може бути надано таке право, якщо буде встановлено, що це відповідає ін­тересам неповнолітньої особи (фактичне утворення сім'ї, ва­гітність, народження дитини, тяжке захворювання тощо).

Добровільність шлюбу означає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушення їх до укла­дення шлюбу не допускається.

Не допускається укладення шлюбу: якщо хоча б одна із сторін перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі; між: родичами прямої лінії споріднення; рідними (повнорідними і неповнорідними) братами і сестрами; двоюрідними братами і сестрами; рідними тіткою, дядьком і племінником, племінни­цею; усиновлювачем і усиновленим; дітьми, що були усинов­лені усиновлювачем. Однак з цього правила існує виключен­ня. За рішенням суду може бути надано право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дити­ною, а також між дітьми, що були усиновлені ним. У випадку скасування усиновлення допускається укладення шлюбу між усиновлювачем і усиновленою ним дитиною.

Юридичне оформлення шлюбу відбувається шляхом його державної реєстрації. З моменту реєстрації шлюбу вини­кають права й обов'язки чоловіка і жінки як подружжя.

Жінка та чоловік можуть особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу в будь-який з ДОРАЦС, який визначає день і час реєстрації шлюбу та ознайомлює з правами й обов'язками їх як майбутніх подружжя і батьків та попереджає про відповідальність за приховання перешкод до реєст­рації шлюбу. Жінка та чоловік повинні повідомити один од­ного про стан свого здоров'я.

При наявності поважних причин (хвороба, перебуван­ня у лікарні, у відрядженні тощо) можливе подання нотарі­ально засвідченої заяви через представників.

Подання заяви про реєстрацію шлюбу породжує для жінки і чоловіка стан заручених - нареченої і нареченого, яка хоча і не створює обов'язку для наречених вступу в шлюб, але закріплює обов'язок особи, яка відмовилася від вступу в шлюб унаслідок протиправної, аморальної поведінки нарече­ної (нареченого), приховання нею (ним) обставин, що мають для того, хто відмовився від шлюбу, істотне значення (тяжка хвороба, наявність дитини, судимість тощо), відшкодувати другій стороні затрати, понесені нею у зв'язку з приготуван­ням до реєстрації шлюбу і весілля. У разі відмови від шлюбу особи, яка одержала подарунок, договір дарування за вимо­гою дарувальника може бути розірваний судом.

Недійсність шлюбу. Недійсним визнається шлюб, зареєстрований з порушенням умов його укладення, а саме при відсутності вільно і незалежно висловленого взаєм­ного волевиявлення осіб, що одружуються; укладений під примусом; між особами, які вже перебувають у зареєстрова­ному шлюбі: з особою, яка не досягла шлюбного віку; між близькими родичами; з недієздатним; між усиновлювачем та всиновленим; при приховуванні одним із подружжя від ін­шого наявності тяжкої хвороби чи хвороби, небезпечної для іншого з подружжя та (чи) їх нащадків. Недійсним визнається і фіктивний шлюб. Загальний правовий наслідок визнання шлюбу недійсним полягає в тому, що такий шлюб вважається таким, що ніколи не існував. У подружжя не виникає права мати спільне прізвище, права на аліменти. До майна, придба­ного спільно особами, шлюб яких визнано недійсним, засто­совуються не норми сімейного законодавства про спільну су­місну власність, а норми ЦК України про спільну часткову власність. Визнання шлюбу недійсним спричиняє недійсність шлюбного договору, якщо він був укладений такими особами.

Шлюбний контракт

Подружжя може укладати між собою всі встановлені законом майнові угоди, однією з яких є шлюбний контракт. Ці шлюбно-сімейні правовідносини передбачені Порядком укладання шлюбного контракту, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок укладання шлюбного контракту" від 16 червня 1993 р. Згідно з цим актом шлюбний контракт укладається між особами, які одружуються за їх бажанням до реєстрації шлюбу, і набирає чинності з моменту його реєстрації. Він може укладатися в присутності свідків, якщо на це є бажання сторін.

У ньому передбачаються майнові й немайнові права та обов'язки подружжя.

Право на укладення шлюбного договору

1. Шлюбним договором регулюються на майбутнє майнові відносини між подружжям, встановлюються їхні майнові права та обов'язки.

2. Подружжя має право укласти шлюбний договір як до реєстрації шлюбу, так і під час перебування в шлюбі.

Місце укладення шлюбного договору

Шлюбний договір укладається за місцем проживання однієї із сторін, або їх спільного місця проживання, або за місцем реєстрації шлюбу.

Форма шлюбного договору

1. Шлюбний договір укладається письмово і підлягає нотаріальному посвідченню.

2. За бажанням сторін шлюбний договір може укладатися у присутності свідків.

Час дії шлюбного договору

1. Шлюбний договір діє на увесь час існування шлюбу, а також після розірвання шлюбу, якщо сторони не відмовилися від нього за взаємною згодою або не змінили його.

2. При припиненні шлюбу в разі смерті одного з подружжя, якщо сторони передбачили в шлюбному договорі умови щодо розпорядження належним їм обом або одному з них майном на випадок смерті одного або кожного з подружжя, доля зазначеного майна визначається згідно з цим розпорядженням і це майна підлягає виділу із спадщини.

3. У разі якщо розпорядження майном на випадок смерті одного з подружжя стосується житлового будинку або квартири, які належать одному або обом з подружжя за правом приватної власності, також мають бути враховані інтереси їхніх малолітніх і неповнолітніх дітей, які проживають у житловому приміщенні, стосовно якого подружжям складається розпорядження, і на зазначене розпорядження має бути даний дозвіл органів опіки та піклування.

Визначення в шлюбному договорі правового режиму майна

1. У шлюбному договорі може бути перелічене майно, яке кожен із подружжя передає для використання на спільні потреби сім'ї. У шлюбному договорі може бути визначений правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу. Якщо такого застереження в договорі немає, це майно вважається спільною сумісною власністю подружжя.

2. Сторони можуть домовитися про непоширення щодо нажитого ними за час шлюбу майна і віднести його до особистої власності. Сторони можуть домовитися на майбутнє про можливий порядок поділу майна на випадок розірвання шлюбу.

3. У шлюбному договорі сторони можуть передбачити перехід права власності на майно, а також використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення їхніх дітей, інших осіб або у благодійних цілях.

Визначення у шлюбному договорі порядку користування житлом

1. У шлюбному договорі може бути передбачений порядок користування подружжям житлом і на момент укладення договору, і в майбутньому, а також на випадок розірвання шлюбу. При цьому подружжя може домовитися, що один з подружжя залишить житло, не претендуючи на житлове приміщення і компенсацію.

При досягненні такої домовленості мають бути також враховані права малолітніх і неповнолітніх дітей на користування житлом.

2. У шлюбному договорі також можуть міститися умови щодо користування житлом, яке належать обом або одному з подружжя, що стосуються родичів кожного з подружжя.

Визначення у шлюбному договорі права на аліменти

1. Сторони можуть домовитися про надання аліментів одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором. У разі настання умов для одержання аліментів сторона, яка одержує аліменти, може вимагати їх виплати у розмірі, передбаченому законом.

2. Шлюбним договором може бути передбачена відмова сторони від одержання аліментів за умови надання їй еквівалентної майнової компенсації.

Початок дії шлюбного договору

1. Дія шлюбного договору, укладеного і нотаріально посвідченого до реєстрації шлюбу, починається з дня реєстрації шлюбу.

2. Дія шлюбного договору, укладеного подружжям під час перебування у шлюбі, починається з дня його нотаріального посвідчення.

Зміна умов шлюбного договору

Подружжя має право внести зміни в шлюбний договір за взаємною згодою сторін протягом всього існування договору. Всі зміни договору мають бути нотаріально посвідчені. Зміни в шлюбному договорі набувають чинності з моменту їх нотаріального посвідчення.

Право на відмову від шлюбного договору

Подружжя має право за взаємною домовленістю відмовитися , вед шлюбного договору. У разі відмови передбачені договором права та обов'язки припиняються з моменту нотаріального посвідчення цієї відмови.

Примусове розірвання шлюбного договору або зміна його умов

1. Одностороння зміна або відмова від шлюбного договору не допускається.

2. Якщо внаслідок зміни обставин виникла неможливість виконання вже укладеного шлюбного договору в цілому або окремих його умов, спір про розірвання договору або зміну окремих його умов вирішується судом.

Визнання шлюбного договору недійсним

Шлюбний договір на вимогу одного з подружжя може бути визнаний судом недійсним, якщо він укладений у супереч законові.