1. Праця жінок. Право ведення трудових книжок

Забороняється примінення праці жінок на тяжких роботах, на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Забороняється жінкам піднімати або переміщувати речі, маса яких перевищує встановлені для них норми.

Забороняється жінкам працювати в нічний час, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликано особливою необхідністю і дозволяється в якості тимчасової міри. Не допускаються до роботи в нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні, направлення у відрядження вагітних жінок, а також жінок, що мають дітей у віці до трьох років. Жінки, які мають дітей у віці від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть притягуватись до надурочних робіт або направлятися у відрядження без їх згоди.

Вагітним жінкам у відповідності до медичних показників знижується норми виробітку, норми обслуговування, або вони переводяться на іншу роботу, більш легку при відсутності впливу негативних виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньо роботу.

До вирішення питання даного переводу, жінка звільняється від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього дні за рахунок підприємства, установи, організації.

Жінки, що мають дітей віком до 3 років, у випадку неможливості виконання попередньої роботи переводяться на іншу роботу із збереженням середнього заробітку по попередній роботі до досягнення дитиною віку 3 років.

Жінкам надається відпустка по вагітності і пологам тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у випадку ненормальних пологів або народження двох і більше дітей – 70) календарних днів після пологів, які надаються незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів, і, за їх бажанням, частково оплачувані відпустки за дитиною віком до 3 років з виплатами за ці періоди по державному соціальному страхуванню. Може надаватися відпустка без збереження заробітної плати до досягнення дитиною 6 років. Ця відпустка може бути використана батьком дитини, бабою, дідом або іншими родичами, які фактично здійснюють догляд за дитиною. При представленні жінкою відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами власник по заяві зобов’язаний приєднати до нього річну відпустку незалежно від протяжності роботи на даному підприємстві, установі, організації. Весь час перебування жінки в таких відпустках зараховується як загальний, тка і безперервний стаж роботи. Всі ці відпустки зберігаються і за жінкою, яка усиновила новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку.

Жінкам, які мають дітей у віці до 1,5 років, надається крім загальної перерви на відпочинок та обід, додаткові перерви для годування дитини (не рідше чим через три години, не менше, як на 30 хвилин). Вони включаються в робочий час і оплачуються.

Забороняється відмовляти жінкам у працевлаштуванні або знижувати заробітну платню за мотивом, пов’язаним з вагітністю або наявністю малолітніх дітей, дитини-інваліда. Відмова повинна фіксуватися письмово, може бути оскаржена в судовому порядку.

Звільнення вагітних жінок, жінок, що мають малолітніх дітей, дітей-інвалідів з ініціативи власника не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштування.

Трудові книжки

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, що працюють на підприємстві, в установі, організації більше 5 днів, в тому числі на сезонних і тимчасових працівників. Працівникам, що працевлаштовуються вперше трудова книжка оформляється не пізніш 5 днів після прийняття на роботу. На підставі записів в ній встановлюється як загальний, так і спеціальний трудовий стаж, який за чинним законодавством враховується під час призначення пенсій, надання пільг тощо.

Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту України від 29 липня 1993р. №58. відповідно до неї трудові книжки ведуться і на позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Про трудові книжки працівників” від 27 квітня 1993р. №301 трудові книжки зберігаються на підприємствах як документи суворої звітності. На практиці ведення, облік і зберігання трудових книжок покладається наказом керівника підприємства на одного з працівників кадрової служби, за її відсутності – на іншу посадову особу. Посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення, а також про нагородження та заохочення мають вноситися на підставі наказу (розпорядження) і точно відповідати його тексту, а записи про звільнення або переведення на іншу роботу мають також точно відповідати формулюванню чинного законодавства і містити посилання на відповідний пункт, статтю закону.

Запис про назву роботи, професії або посади, на яку приймається працівник, в обов’язковому порядку має відповідати Державному класифікатору професій ДК 003-95, штатному розпису, наказу.

У разі зміни прізвища, ім’я, по батькові, дати народження власника трудової книжки, виявлення неточних або неправильних записів, зміни рішення, наприклад, щодо підстави звільнення працівника, кадрова служба має внести відповідні виправлення або зміни у трудову книжку працівника.

Новий запис завіряється підписом керівника кадрової служби і печаткою підприємства.

У разі незаконного звільнення або переведення на іншу роботу, установленого органом, який правомочний приймати рішення про поновлення працівників на роботі, а також у разі зміни формулювання причини або дати звільнення кадрова служба має внести відповідні зміни у трудову книжку.

Отже, в трудову книжку вносяться відомості про роботу, заохочення, нагородження за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; дані про покарання в неї не заносяться.