- •Розділ і Основи конституційного права України. Основи теорії держави і права. Основи адміністративного, цивільного права і цивільного процесу. Лекція 1
- •1. Конституція України – основний Закон держави.
- •2. Конституційні права та свободи громадянина
- •3. Конституційні обов’язки людини та громадянина
- •Міжнародні стандарти в галузі прав людини
- •Право громадян на об'єднання у політичні партії та громадянські організації
- •Право громадян на свободу світогляду та віросповідання.
- •Безпосередня та представницька демократія.
- •Поняття і види референдуму в Україні
- •Засади виборчого права й види виборчих систем
- •Виборча система України. Закон України "Про вибори народних депутатів України" від 18 жовтня 2001 р.
- •Загальне поняття про громадянське суспільство
- •Поняття й основні ознаки правової держави
- •Лекція 2
- •1. Подібність і відмінність понять „людина”, „особа”, „громадянин”
- •Поняття громадянства України
- •3. Рівноправність громадян. Припинення громадянства України
- •Лекція 3
- •1. Основні теорії походження права і держави.
- •Основні закономірності і особливості походження держав у різних народів світу
- •Зміст, структура предмету „Основи права”.
- •2. Сутність держави. Основи теорії права.
- •Поняття форми держави.
- •Класифікація форм державного устрою
- •Поняття та види політичних режимів
- •Поняття й ознаки права
- •Право особливий вид соціальних норм
- •Джерела (форми) права
- •Правові відносини. Поняття правосуб'єктності.
- •3. Систематизація українського законодавства Поняття законодавства, його система
- •Мета і форми систематизації нормативно-правових актів
- •Поняття закону. Види законів України
- •Поняття та структура підзаконних нормативно-правових актів в Україні.
- •Поняття системи права
- •Поділ права на галузі, правові інститути та правові норми.
- •Загальна характеристика основних галузей права України.
- •Поняття та ознаки норми права
- •Структура норми права.
- •Поняття, причини і види правопорушень
- •Поняття і види юридичної відповідальності
- •Підстави юридичної відповідальності
- •Лекція 4
- •1. Відносини, які регулюються адміністративним правом
- •Поняття адміністративного проступку. Види адміністративних стягнень
- •Адміністративна відповідальність неповнолітніх
- •Порядок притягнення до адміністративної відповідальності:
- •Лекція 5
- •1. Цивільне право як самостійна галузь права
- •Цивільно-правові відносини
- •2. Учасники цивільних правовідносин
- •3. Право власності та інші речові права
- •Лекція 6
- •Невизначеність строку виконання зобов'язання
- •Дострокове виконання зобов'язання
- •Місце виконання зобов'язання
- •Солідарні вимоги кредиторів
- •Виконання грошового зобов'язання внесенням боргу в депозит
- •Гарантія
- •2. Правочини. Категорія договору в цивільному праві. Окремі види договорів
- •3. Окремі види цивільно-правових договорі договір купівлі-продажу, договір дарування, договір майнового найму, договір позики
- •Лекція 7
- •1. Трудове право як самостійна галузь права
- •2. Трудовий договір: поняття, зміст, порядок укладення
- •3. Переведення, переміщення, зміни істотних умов праці
- •4. Колективний договір.
- •Лекція 8
- •1. Праця жінок. Право ведення трудових книжок
- •2. Робочий час
- •3. Час відпочинку
- •Лекція 9
- •1. Пільги для осіб, які поєднують роботу з навчання
- •2. Оплата праці
- •4. Охорона праці. Пенсійне забезпечення в Україні
- •Лекція 10
- •Поняття та ознаки злочину. Склад злочину. Стадії його вчинення.
- •2. Кримінальна відповідальність та її підстави. Обставини, що пом’якшують та обтяжують кримінальну відповідальність
- •3. Співучасть у вчиненні злочину. Поняття неосудності
- •4. Види кримінальних покарань. Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •Лекція 11
- •1. Кримінальна відповідальність за злочини проти національної безпеки
- •2. Злочин проти власності, господарської діяльності
- •3. Кримінальні відповідальність за злочини проти волі, честі, гідності особи, життя та здоров’я особи
- •Лекція 12
- •Поняття шлюбу і порядок його укладання. Шлюбний контракт
- •Підстави і порядок розірвання шлюбу. Опіка, піклування, усиновлення
- •Взаємні права та обов’язки батьків і дітей
- •Поняття і завдання нотаріату України. Заповіт
- •Лекція 13
- •1. Основи фінансового права. Бюджетне право
- •2. Основи податкового законодавства
- •3. Прибутковий податок з громадян
Право особливий вид соціальних норм
Термін "норма" з грецької мови означає "правило поведінки". Усі норми можна поділити на дві групи:
-
технічні, що регулюють правила експлуатації техніки і технологію виробництва;
-
соціальні, що регулюють суспільні відносини між людьми та їх організаціями.
Соціальні норми - це історично зумовлені правила поведінки загально-соціального характеру, що регулюють різні сфери суспільних відносин.
Усі соціальні норми, залежно від їх ролі і місця в системі соціального регулювання поділяються на:
-
Правові або юридичні.
-
Моральні.
-
Естетичні.
-
Релігійні.
-
Корпоративні.
-
Звичаї і традиції.
Важливе місце серед соціальних норм належить нормам моралі. Мораль - це правила поведінки людей, які виражають уявлення, що склалися в суспільстві про справедливість, добро, гідність, честь і совість.
Правові норми займають особливе місце в системі соціальних норм, тому щ вони регулюють найважливіші економічні, політичні, моральні та інші соціальні відносини.
Джерела (форми) права
Джерела (форми) права - це акти компетентних органів держави, які встановлюють і санкціонують норми права, зовнішні форми вираження правотворчої діяльності держави, за допомогою яких воля законодавця стає обов'язковою для виконання.
Основні джерела права:
Санкціоновані правові звичаї |
Санкціоноване державою правило поведінки, що набуває загальнообов'язкового значення |
Релігійно-правові норми |
Релігійні канони та інші релігійні звичаї яким надається загальнообов'язковий характер |
Правовий прецедент |
Судове чи адміністративне рішення конкретної справи, що має обов'язкове значення під час розгляду інших аналогічних подій |
Нормативно-правовий акт |
Офіційний письмовий документ держави, який приймається компетентними державними органами і встановлює, змінює або відміняє норми права |
Нормативно-правовий договір |
Спільний документ кількох суб'єктів, який містить норми права, що встановлюються за їхньою взаємною домовленістю, і забезпечуються державою |
Міжнародно-правові акти |
Документи міжнародної співдружності, що із санкції держави поширюються на її території |
Основне джерело право України - нормативно-правовий акт. Він має свою певну форму: закони, укази, постанови, інструкції та ін.
Нормативно-правовий акт є результатом правотворчості, яка складається з кількох етапів:
-
Підготовчий - здійснюється підготовка проекту нормативно-правового акту.
-
Прийняття нормативно-правового акту.
-
Введення нормативно-правового акту в дію.
Правові відносини. Поняття правосуб'єктності.
Правовідносини - це врегульовані правовими нормами суспільні відносини, учасники яких (фізичні чи юридичні особи) виступають одночасно як носії юридичних прав і юридичних обов'язків, що забезпечується державою. Правові відносини виникають, змінюються або припиняються тільки на підставі правових норм.
Склад правовідносин:
-
Суб'єкти - особи, що беруть участь у правовідносинах (не менше двох). Суб'єктами правовідносин можуть бути фізичні особи (громадяни) та юридичні особи (державні органи, підприємства, установи, організації).
-
Об'єкт-матеріальні и нематеріальні блага з приводу яких особи виступають у правовідносини.
-
Зміст - суб'єктивні права і юридичні обов'язки їх учасників, які сформульовані в нормах права. Суб'єктивне право - це закріплені нормами права певні юридичні можливості особи.
-
Юридичний факт - підстава виникнення, зміни і припинення правовідносин.
Правосуб'єктність - це передбачена нормами права здатність бути учасниками правовідносин.
Правосуб'єктність включає:
-
Правоздатність - передбачена нормами права здатність (можливість) індивіда мати суб'єктивні юридичні права і виконувати суб'єктивні юридичні обов'язки. Правоздатність виникає з моменту народження і припиняється зі смертю особи.
-
Дієздатність - передбачена нормами права здатність особи здійснювати (використовувати і виконувати) суб'єктивні юридичні права і обов'язки. Повна дієздатність настає з 18 років. Неповна (відносна) дієздатність: 15-18 (за діючим законодавством). Мінімальна дієздатність: до 15 років (по чинному законодавству). Дієздатність особи може бути обмежена (за рішенням суду внаслідок зловживання спиртними напоями чи наркотичними засобами). Абсолютна недієздатність встановлена для осіб, визначних недієздатними рішенням суду внаслідок душевної хвороби чи слабоумства. Ніхто не може бути обмежений у дієздатності інакше як за рішенням суду й у відповідності з законом.
-
Деліктоздатність - здатність нести відповідальність за вчинені правопорушення. До кримінальної відповідальності притягуються особи, яким на день скоєння злочину виповнилось 16 років, а за деякі види злочинів - 14 річні.