Основні закономірності і особливості походження держав у різних народів світу

Розрізняють два основних шляхи виникнення держави:

• європейський (Афіни, Рим, древньогерманські держави);

• східний, азіатський ( Єгипет, Вавилон, Китай, Індія й ін.).

Основними (класичними) формами виникнення держави в Європі були:

• афінська, яка виникла із внутрішніх протиріч;

• римська, яка виникла внаслідок боротьби плебеїв проти патриціїв;

• древньогерманська, яка пов'язана із завоюванням чужих територій.

Держава і право з'явились там і тоді, де і коли суспільство розподілилось на класи з протилежними інтересами, конфлікти між якими неспроможна була врегулювати організація влади первісного суспільства.

На Древньому Сході, в Азії й Африці (східний, азіатський шлях виникнення держави) проведення великих суспільних робіт з будівництва каналів і інших іригаційних споруд вимагало збереження сільськогосподарської громади і суспільної форми власності на землю. Поступово суспільна власність перетворилася в державну. Приватна власність не набула істотного значення. Потреба в спорудженні й експлуатації іригаційних систем, необхідність у надійному захисті створювали природну основу для самостійної публічної влади. Основою її стала родоплемінна знать, що виступає організатором виробництва і виконує адміністративні функції. Ця особлива група посадових осіб склала апарат державної влади.

Є чимало народів і націй, що створили свої держави тільки в XX столітті. Так, на руїнах колишніх колоніальних імперій в Азії, Африці, Латинській Амери­ці, Океанії із середини 50-х років XX ст. Виникло більше 90 нових держав. їхня кількість у наші дні виросла. Поповнив ряди нових держав розпад СРСР. До держав, що утворились в результаті розвалу СРСР, належить Україна і інші країни СНД.

Зміст, структура предмету „Основи права”.

2. Сутність держави. Основи теорії права.

Поняття й ознаки держави.

В юридичній літературі подається багато визначень поняття держави. Таке різномаїття пов'язане з тим, що держава розглядається як:

1. організація політичної влади (держава серед інших суб'єктів політичної системи виділяється особливими якостями, являє собою офіційну форму організації влади, причому єдину організацію політичної влади, що керує всім суспільством);

2. апарат влади (держава виступає як механізм здійснення влади і управління суспільством);

3. політична організація всього суспільства (держава стає цілісною організацією суспільства, що виражає й охороняє індивідуальні, групові і суспільні інтере­си, забезпечує організованість у країні на основі економічних і духовних факторів, реалізує народовладдя, економічну свободу, свободу особистості).

Держава - це універсальна політична форма організації суспільства, яка ха­рактеризується суверенною владою, реалізацією своїх повноважень на певній те­риторії через систему спеціально створених органів управління, за допомогою яких здійснюється політичне, економічне, ідеологічне керівництво суспільством, а також управління загальносуспільними справами.

Основні ознаки держави:

Територія	Частина планети, на яку поширюється суверенітет держави. Є матері-альною базою держави і основою визнання її суб'єктом міжнародного права.
Наявність публічної влади	Державно-правові інститути виступають від імені суспільства.
Суверенітет	Політико-правовий стан держави, який характеризується верховен-ством, незалежністю, повнотою і самостійністю влади від будь-якою іншої влади (організації чи особи) як у конкретній країні, та і за її кордонами.
Механізм влади	Система органів і організацій, які створює держава для реалізації своїх функцій і завдань (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, судові органи).
Власні правові норми	Загальнообов'язкові правила поведінки, що розроб­лені й прийняті державою і нею ж охороняються.
Система податків	Платежі обов'язкового характеру, що встановлю­ються для утримання державного апарату, виконан­ня загально-соціальних функції держави у сфері ос­віти, охорони здоров'я.
Наявність органів примусу	Армія, міліція, тюремні і виправно-трудові установи.

Функції держави – це основні напрямки її діяльності, які відображають суть, завдання і цілі держави.

Основні функції держави:

Внутрішні	Зовнішні
- Здійснюються в межах території дер­жави та характеризують її внутрішню по­літику	- Визначаються в діяльності держави на міжнародній арені, у взаємодії держави з іншими суб'єктами міжнародних відно­син
Економічні (регулювання економіч­них відносин) Соціальні (соціальне обслуговування населення) Забезпечення правопорядку Духовні Екологічні (охорона та раціональне викори-станню природних ресурсів) Політико-правові (законність прав і свобод громадян	Захист території, на яку розповсюджується державний суверенітет Захист миру та підтримання між­народного правопорядку Співробітництво з іноземними державами в економічній, культурній, науково-технічній та інших сферам

Державні функції можна поділити на:

• Постійні, що здійснюються протягом усього існування держави.

• Тимчасові, які здійснюються протягом певного періоду.