4. Види кримінальних покарань. Кримінальна відповідальність неповнолітніх

Під покаранням розуміють встановлений криміналь­ним законом захід державного примусу, що застосовується судом у вироку до особи, винної у вчиненні злочину. Пока­рання за своїм змістом є карою за вчинений злочин, виражає від імені держави негативну оцінку злочину й особи, яка його вчинила, завжди поєднано із заподіянням засудженому перед­бачених законом певних обмежень прав і свобод (наприклад позбавлення волі). Водночас покарання - це виховний захід. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засу­джених, а також попередження вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має за ме­ту заподіяння фізичних страждань або приниження людської гідності (ст. 50 КК).

До осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані лише такі види покарань:

1. штраф;

2. позбавлення військового, спеціального звання, ран­гу, чину або кваліфікаційного класу;

3. позбавлення права обіймати певні посади або за­йматися певною діяльністю;

4)громадські роботи;

5. виправні роботи;

6. службові обмеження для військовослужбовців;

7. конфіскація майна;

8. арешт;

9. обмеження волі;

10) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;

11) позбавлення волі на певний строк;

12) довічне позбавлення волі (ст.ст. 51, 53 - 64 КК).

Покарання поділяються на основні, додаткові га змі­шані Основними покараннями є громадські роботи, виправи роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні вій­ськовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі. Додатковими покараннями є позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфіка­ційного класу та конфіскація майна. Штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльніс­тю можуть застосовуватися як основні і як додаткові пока­рання За один злочин може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті Особливої час­тини КК До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених КК.

Покарання призначається в суворій відповідності до кримінального закот і в порядку, встановленому криміналь­но процесуальним законодавством. Покарання є важливим засобом боротьби з найбільш небезпечними посяганнями, з рецидивною злочинністю.

За кримінальним законом неповнолітні мають особливий правовий ста­тус, який визначається тим, що:

- кримінальній відповідальності підлягають ті неповнолітні, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років;

- у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності лише ті особи, які вчинили найнебезпечніші злочини. До таких злочинів Криміналь­ний кодекс України відносить:

• умисне вбивство, умисне тяжке тілесне ушкодження, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження;

• зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом;

• посягання на державного чи громадського діяча, диверсію, захоплення заручників;

• крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, умисне знищення або пошкодження майна;

• бандитизм, терористичний акт, викрадання, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактив­них матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловжи­ванням службовим становищем у складі організованої групи чи вима­гання цих предметів поєднане з насильством, небезпечним для життя;

• пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів, угон або за­хоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річ­кового судна, незаконне заволодіння транспортним засобом;

• хуліганство.