- •Розділ і Основи конституційного права України. Основи теорії держави і права. Основи адміністративного, цивільного права і цивільного процесу. Лекція 1
- •1. Конституція України – основний Закон держави.
- •2. Конституційні права та свободи громадянина
- •3. Конституційні обов’язки людини та громадянина
- •Міжнародні стандарти в галузі прав людини
- •Право громадян на об'єднання у політичні партії та громадянські організації
- •Право громадян на свободу світогляду та віросповідання.
- •Безпосередня та представницька демократія.
- •Поняття і види референдуму в Україні
- •Засади виборчого права й види виборчих систем
- •Виборча система України. Закон України "Про вибори народних депутатів України" від 18 жовтня 2001 р.
- •Загальне поняття про громадянське суспільство
- •Поняття й основні ознаки правової держави
- •Лекція 2
- •1. Подібність і відмінність понять „людина”, „особа”, „громадянин”
- •Поняття громадянства України
- •3. Рівноправність громадян. Припинення громадянства України
- •Лекція 3
- •1. Основні теорії походження права і держави.
- •Основні закономірності і особливості походження держав у різних народів світу
- •Зміст, структура предмету „Основи права”.
- •2. Сутність держави. Основи теорії права.
- •Поняття форми держави.
- •Класифікація форм державного устрою
- •Поняття та види політичних режимів
- •Поняття й ознаки права
- •Право особливий вид соціальних норм
- •Джерела (форми) права
- •Правові відносини. Поняття правосуб'єктності.
- •3. Систематизація українського законодавства Поняття законодавства, його система
- •Мета і форми систематизації нормативно-правових актів
- •Поняття закону. Види законів України
- •Поняття та структура підзаконних нормативно-правових актів в Україні.
- •Поняття системи права
- •Поділ права на галузі, правові інститути та правові норми.
- •Загальна характеристика основних галузей права України.
- •Поняття та ознаки норми права
- •Структура норми права.
- •Поняття, причини і види правопорушень
- •Поняття і види юридичної відповідальності
- •Підстави юридичної відповідальності
- •Лекція 4
- •1. Відносини, які регулюються адміністративним правом
- •Поняття адміністративного проступку. Види адміністративних стягнень
- •Адміністративна відповідальність неповнолітніх
- •Порядок притягнення до адміністративної відповідальності:
- •Лекція 5
- •1. Цивільне право як самостійна галузь права
- •Цивільно-правові відносини
- •2. Учасники цивільних правовідносин
- •3. Право власності та інші речові права
- •Лекція 6
- •Невизначеність строку виконання зобов'язання
- •Дострокове виконання зобов'язання
- •Місце виконання зобов'язання
- •Солідарні вимоги кредиторів
- •Виконання грошового зобов'язання внесенням боргу в депозит
- •Гарантія
- •2. Правочини. Категорія договору в цивільному праві. Окремі види договорів
- •3. Окремі види цивільно-правових договорі договір купівлі-продажу, договір дарування, договір майнового найму, договір позики
- •Лекція 7
- •1. Трудове право як самостійна галузь права
- •2. Трудовий договір: поняття, зміст, порядок укладення
- •3. Переведення, переміщення, зміни істотних умов праці
- •4. Колективний договір.
- •Лекція 8
- •1. Праця жінок. Право ведення трудових книжок
- •2. Робочий час
- •3. Час відпочинку
- •Лекція 9
- •1. Пільги для осіб, які поєднують роботу з навчання
- •2. Оплата праці
- •4. Охорона праці. Пенсійне забезпечення в Україні
- •Лекція 10
- •Поняття та ознаки злочину. Склад злочину. Стадії його вчинення.
- •2. Кримінальна відповідальність та її підстави. Обставини, що пом’якшують та обтяжують кримінальну відповідальність
- •3. Співучасть у вчиненні злочину. Поняття неосудності
- •4. Види кримінальних покарань. Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •Лекція 11
- •1. Кримінальна відповідальність за злочини проти національної безпеки
- •2. Злочин проти власності, господарської діяльності
- •3. Кримінальні відповідальність за злочини проти волі, честі, гідності особи, життя та здоров’я особи
- •Лекція 12
- •Поняття шлюбу і порядок його укладання. Шлюбний контракт
- •Підстави і порядок розірвання шлюбу. Опіка, піклування, усиновлення
- •Взаємні права та обов’язки батьків і дітей
- •Поняття і завдання нотаріату України. Заповіт
- •Лекція 13
- •1. Основи фінансового права. Бюджетне право
- •2. Основи податкового законодавства
- •3. Прибутковий податок з громадян
4. Охорона праці. Пенсійне забезпечення в Україні
На всіх підприємствах, установах, організаціях створюються відповідні умови праці. Умови праці на робочому місці, безпечні технологічні процеси, машини, механізми, обладнання, інші засоби виробництва, санітарно-побутові умови, засоби колективного та індивідуального захисту повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.
Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
Працівника, який за станом здоров’я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.
Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, мають право на оплачувані санітарно-оздоровчого призначення перерви, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що подаються у порядку, визначеному законодавством.
Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або у разі смерті працівника, здійснюється фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
В Законі України „Про охорону праці” ст. 10. 11, 12 передбачено охорону праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.
Не допускаються до роботи працівники, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.
Пенсійне забезпечення в Україні (пенсійна реформа)
З прийняттям 9 липня 2003 року законів України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та „Про недержавне пенсійне забезпечення", було запроваджено трирівневу систему пенсійного забезпечення. Перший її рівень становить солідарна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Другий рівень - накопичувальна система загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Третій рівень - система недержавного пенсійного забезпечення.
Солідарні системи є „найстаршими" системами пенсійного забезпечення у світі та найбільш захищені від ризиків втрати коштів через інфляцію і спади на фондових ринках. Солідарність полягає в тому, що пенсії сьогоднішніх пенсіонерів фінансуються за рахунок обов'язкових внесків на пенсійне страхування, які робляться нині працівниками та їх роботодавцями.
Значне незаплановане і фінансово не забезпечене підвищення мінімальних пенсійних виплат спочатку у вересні, а потім внесення у грудні 2004 року змін до ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне страхування" (про те, що мінімальна пенсія за наявності стажу 20(25) років встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних) спричинили величезний дефіцит бюджетів Пенсійного фонду України і держави. У підсумку мінімальну пенсію підвищили у січні до половини середньої зарплати та до 127% мінімальної оплати праці. У січні 2005 року Законом „Про прожитковий мінімум на 2005 рік" ухвалено з порушенням вимог одразу двох законів, а саме: ст. 95 Конституції та ст. 4 Закону „Про прожитковий мінімум".
Стаття 95 Основного Закону зазначає, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків встановлюється виключно законом про державний бюджет України.
Відповідно до ч. З ст. 4 Закону „Про прожитковий мінімум" розмір прожиткового мінімуму має затверджуватися Верховною Радою України до початку розгляду держбюджету і переглядатися періодично відповідно до зростання індексу споживчих цін разом з уточненням держбюджетних показників.
Правовими підставами запровадження накопичувальних пенсійних фондів є: ст. 46 Конституції України, Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Указ Президента України „Про Основні напрями реформування пенсійного забезпечення в Україні, а також закони України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та „Про недержавне пенсійне забезпечення".
Накопичувальним пенсійним фондом у Законі України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" називається цільовий позабюджетний фонд, який створюється відповідно до цього Закону, акумулює страхові внески застрахованих осіб, що обліковуються на їх накопичувальних рахунках та інвестуються з метою отримання інвестиційного доходу на користь даних осіб.
З прийняттям Державного бюджету на 2007 рік були внесені деякі зміни у пенсійну реформу України.
Розмір мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2007 року збільшити до 380 гривень на місяць. Відповідно перераховані пенсії, призначені на загальних умовах, а також надбавки та підвищення, розміри яких визначаються від прожиткового мінімуму.
Передбачається і виплата доплат до пенсії особам зі статусом „дітей війни". Розмір її встановлено на рівні 50 відсотків від розміру підвищення учасникам війни. Проте отримають її не всі, а лише ті особи, які є інвалідами.
Пропонується обмежити розміри пенсій усім працюючим пенсіонерам двома прожитковими мінімумами.
Встановлено у проекті й таке, що достроково призначені пенсії згідно із законами України „Про зайнятість населення", „Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації ЧАЄС", ТА „про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку" працюючим пенсіонерам, на яких поширюється чинність законів у період до досягнення пенсійного віку, не виплачуються.
Пропонуються також зміни при сплаті страхових внесків. На наступний рік встановлюється ставка внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для підприємств, установ, організацій, які використовують працю найманих працівників, у розмірі 33,2 відсотка від фонду оплати праці.
Існують випадки, коли людина ще не досягнувши пенсійного віку внаслідок травми або перенесеного захворювання, стає інвалідом. Вона має право на отримання пенсії по інвалідності за наявності такого страхового стажу на час звернення за призначенням пенсії:
-
до досягнення особою 23 років включно - 2 роки;
-
від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 3 роки;
-
від 27 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки;
-
для осіб 32 років і старших - 5 років.
Отже, новий пенсійний Закон дає можливість забезпечити свою соціальну захищеність всім громадянам без винятку.