Підстави і порядок розірвання шлюбу. Опіка, піклування, усиновлення

Сімейний кодекс України визначає, що шлюб між подружжям може бути припинений внаслідок:

• смерті або оголошення в судовому порядку померлим одного з подружжя

• розірвання шлюбу шляхом розлучення, яке відбувається:

а) за заявою одного з подружжя або на підставі спільної заяви, в органах РАГСу;

б) в судовому порядку.

Загальний порядок припинення шлюбу - судовий. Але сімейне законодавство дозволяє припинення шлюбу в РАГСу в таких випадках:

• смерть одного із подружжя або оголошення його у судовому порядку померлим;

• при взаємній згоді подружжя, яке не має неповнолітніх дітей і матеріальних претензій один до одного;

• при визнанні одного з подружжя недієздатним;

• при визнанні одного з подружжя безвісно відсутнім;

• коли один із подружжя засуджений за вчинення злочину і позбавлений волі на строк не менше трьох років.

Підставою для розірвання шлюбу є заява подружжя або одного з них.

Якщо між подружжям, що розлучається в органах РАГСу, виникає спір про майно, про неповнолітніх дітей або про стягнення аліментів, розірвання шлюбу проводиться через суд.

Під час розгляду справи про розірвання шлюбу суд повинен:

• встановити дійсні мотиви розлучення;

• з'ясувати реальні взаємини подружжя;

• вжити всіх заходів до їх примирення (може бути надано строк на примирен­ня терміном до 6 місяців).

Шлюб розривається лише тоді, якщо судом встановлено, що подальше спіль­не життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими.

Шлюб вважається припиненим з моменту реєстрації розлучення, в органах РАГСу.

Опіка та піклування

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпе­чення особистих немайнових і майнових прав та інтересів ма­лолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх фізичних осіб, які за станом свого здоров'я не можуть самостійно здій­снювати свої права і виконувати свої обов’язки. Норми інсти­туту опіки і піклування містяться в ЦК, СК та в інших актах цивільного законодавства.

Опіка встановлюється: над неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особа­ми, які визнані недієздатними; над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, та фізичної особи, місце пе­ребування якої невідоме; над майном фізичної особи, що зна­ходиться в іншій місцевості, над якою встановлено опіку чи піклування.

Піклування встановлюється: над неповнолітніми осо­бами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Опіка і піклування встановлюються судом, а також ор­ганами опіки і піклування. Суд встановлює опіку: над фізич­ною особою у разі визнання її недієздатною, а також над ма­лолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановле­но, що вона позбавлена батьківського піклування.

Піклування встановлюється судом над фізичною осо­бою у разі обмеження її цивільної дієздатності, а також над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде вста­новлено, що вона позбавлена батьківського піклування.

У всіх інших випадках опіку над малолітньою та пік­лування над неповнолітньою особою встановлює орган опіки і піклування.

Опікуна та піклувальника призначає орган опіки та пі­клування. Безпосереднє ведення справ з опіки і піклування покладається на відповідні відділи й управління місцевої адміністрації та органами місцевого самоврядування.

Опікуном та піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості осо­би виконувані обов'язки опікуна чи піклувальника. Вона мо­же бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. При призначенні опікуна для малолітньої особи та піклувальника для неповнолітньої особи враховуєть­ся бажання останніх. Фізичній особі може бути призначено одного або декількох опікунів чи піклувальників.

Опікуном або піклувальником не може бути фізична особа, яка: позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; поведінка та інтереси якої суперечать ін­тересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування. Додаткові вимоги ставляться СК до особи, яка може бути опі­куном або піклувальником дитини, а саме враховуються осо­бисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлен­ня до неї, а також бажання самої дитини. Не може бути опіку­ном або піклувальником особа, яка зловживає спиртними на­поями, наркотичними засобами.

До встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування. Як­що над фізичною особою, яка перебуває у навчальному за­кладі, закладі охорони здоров'я або закладі органу соціально­го захисту, не встановлено опіку чи піклування або не при­значено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над

нею здійснює цей заклад.

Опікун має право вчиняти правочини від імені та в ін­тересах підопічного. Між тим опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підо­пічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички. Опікун не може здійс­нювати дарування від імені підопічного, а також зо­бов'язуватися від його імені порукою.

Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави.

Опікун зобов'язаний піклуватися про підопічного; створювати йому необхідні побутові умови; у випадку необ­хідності забезпечувати його доглядом та лікуванням; вживати заходів щодо захисту прав та інтересів підопічного. Опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, на­вчання та розвиток.

Піклувальник дає згоду на вчинення підопічним правочинів, крім згоди на укладення договорів між підопічними та своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування на під­ставі договору позички.

Піклувальник над неповнолітньою особою зобов'яза­ний дбати про створення для неї необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток. Піклувальник над фі­зичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, зо­бов'язаний дбати про її лікування, створення необхідних по­бутових умов.

Опікун не має права без дозволу органу опіки та пік­лування; відмовитися від майнових прав підопічного; видава­ти письмові зобов'язання від імені підопічного; укладати до­говори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну жилого будинку, квартири; укладати договори щодо іншого цінного майна.

Піклувальник має право дати згоду на вчинення підо­пічним вказаних правочинів лише з дозволу органу опіки та піклування.

Опікун та піклувальник мають право на отримання плати за виконання ними своїх обов'язків.

Опікун здійснює управління майном особи, над якою встановлено опіку, в її інтересах дбаючи про збереження та використання цього майна. Опікун самостійно здійснює ви­трати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за раху­нок пенсії, аліментів, доходів від майна підопічного тощо.

Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або пере­дати його за договором в управління іншій особі. Якщо у осо­би, над якою встановлено опіку чи піклування, є майно, що знаходиться в іншій місцевості, опіка над цим майном вста­новлюється органом опіки та піклування за місцезнаходжен­ням майна.

Опікун та піклувальник можуть бути звільнені від ви­конання своїх обов'язків. Органи опіки та піклування звіль­няють опікуна і піклувальника від їх повноважень за їх влас­ною заявою, а також заявою особи, над якою встановлено піклування. Суд може за заявою органу опіки та піклування звільниш особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, а також у разі помі­щення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров’я або закладу соціального захисту.

Опіка припиняється у разі: передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам); досягнення підопічним чотирнад­цяти років (у цьому випадку особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього); поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.

Піклування припиняється при: досягненні фізичною особою повноліття; реєстрації шлюбу неповнолітньої особи; наданні неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; поновленні цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена.