Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекц_укр_2011.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
18.11.2018
Размер:
459.26 Кб
Скачать

Тема 1. Загальні основи підприємницької діяльності

Питання теми

1.1 Визначення, сутність і зміст підприємництва. Класифікація підприємницької діяльності

1.2 Науки, що становлять основу підприємництва

1.3 Основні поняття й визначення ринкової економіки

1.4 Головна проблема підприємництва

1.1. Визначення, сутність і зміст підприємництва.

На сьогоднішній день існують багато визначень поняття «підприємництво».

Одне з перших визначень підприємництва надав англійський банкір Річард Кантільйон (1680-1734).

Підприємець, за Кантільйоном, — це будь-який індивід, здатний до передбачення, який бажає брати на себе ризик, спрямований у майбутнє, чиї дії характеризуються сподіванням отримати дохід та готовністю до витрат

Сучасних визначень цього поняття існує декілька, одне з них сформулював український економіст З.С. Варналій

Підприємництво як економічна категорія — є особливий тип господарювання, де головним суб'єктом є підприємець, який раціонально поєднує (комбінує) фактори виробництва на інноваційній основі і власній відповідальності, організує і керує виробництвом з метою одержання підприємницького доходу

[Варналій З.С. Мале підприємництво: основи теорії і практики. — 3-тє вид., стер. — К.: Т-во "Знання", КОО. 2005. – 302 с. ISBN 966-620-235-2]

Господарський кодекс України надає таке формулювання підприємництву:

Підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, здійснювана на власний ризик господарська діяльність. Ця діяльність здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів і одержання прибутку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

У західних країнах підприємництво розглядається як особливий тип господарювання, в основі якого — пошук нових можливостей виробництва товарів і послуг на основі інновацій та уміння залучення ресурсів із найрізноманітніших джерел.

Американські вчені К. Макконнелл і С. Брю, автори відомого підручника «Економікс», розглядають підприємництво як особливий вид діяльності, в основі якої лежить ряд неодмінних умов і вимог.

1) Підприємець бере на себе ініціативу з'єднання ресурсів землі, капіталу і праці в єдиний процес виробництва чи товару, послуги. Виконуючи роль свічки запалювання і каталізатора, підприємець одночасно є рушійною силою виробництва і посередником, що зводить разом інші ресурси для здійснення процесу, що обіцяє бути прибутковою справою.

2) Підприємець бере на себе важке завдання прийняття основних рішень у процесі виробництва чи товарів, послуг, ті нерутинні рішення, які й визначають курс діяльності підприємства.

3) Підприємець — це новатор, особа, яка прагне вводити в побут на комерційній основі нові продукти, нові виробничі технології або навіть нові форми організації підприємства.

4) Підприємець — це людина, що йде на ризик. Він ризикує не тільки своїм часом, працею, діловою репутацією, але й вкладеними коштами — своїми власними і або компаньйонів-акціонерів.

[Узунов В. Н. Інноваторство — основа підприємницької діяльності // Схід (журнал) 2002, № 1 (44).]

Сутність і зміст підприємництва

1) Зміст підприємницької діяльності полягає в задоволенні потреб населення в товарах і послугах.

2) Задоволення потреб досягається шляхом використання майна, продажу товарів, виконання робіт або надання послуг.

3) Рушійним мотивом підприємництва, його метою є одержання прибутку.

4) Заняття підприємницькою діяльністю є невід'ємним правом громадянина (тут потрібний не дозвіл, а реєстрація).

5) Підприємницька діяльність носить ініціативний характер (підприємця не призначають, ним стають).

6) Підприємництво - це не одноразовий акт, а постійне заняття, систематична діяльність.

7) Підприємницька діяльність ризикована по своєї природі. Ризик тут обумовлений можливістю зазнати збитків по не залежним від підприємця причинам.

8) За наслідки ризику відповідає сам підприємець (а не держава).

9) Держава не втручається в підприємницьку діяльність.

10) Роль держави обмежується встановленням «правил гри», контролем за їхнім дотриманням, а також реєстрацією підприємництва й стягненням податків.

Невід’ємним компонентом підприємництва є персональна економічна, а не колективна адміністративна відповідальність за результати роботи.

Основними функціями підприємницької діяльності заведено вважати:

1) творчу — генерування й активне використання новаторських ідей і пілотних проектів, готовність до виправданого ризику та вміння ризикувати в бізнесі (підприємництві);

2) ресурсну— формування й продуктивне використання власного капіталу, а також інформаційних, матеріальних і трудових ресурсів;

3) організаційно-супровідну — практична організація маркетингу, виробництва, продажу, реклами та інших господарських справ.

Підприємницька діяльність може здійснюватися без використання і з використанням найманої праці, без утворення або з утворенням юридичної особи.

Класифікація підприємницької діяльності

Суб'єкти підприємницької діяльності можна класифікувати за окремими критеріями залежно від конкретних завдань дослідження, аналізу, мети тощо. Так. за функціональним призначенням виділяють три види підприємництва:

  • виробниче,

  • комерційне

  • фінансове.

Відповідно до масштабів діяльності підприємництво поділяють на мале, середнє та велике. Класифікація за масштабом діяльності мас винятково важливе значення, тому що дає можливість виявити й проаналізувати сильні та слабкі сторони кожного з перелічених суб'єктів, визначити оптимальні варіанти їхнього співвідношення та взаємодії і на цій підставі дати відповідні рекомендації. Світовий досвід господарювання свідчить, що мале, середнє та велике підприємництво не взаємовиключають, а доповнюють одне одного. Найважливішою складовою ринкової економіки має бути існування та взаємодія багатьох великих, середніх і малих підприємств, оптимальне співвідношення їх.

Треба зазначити, що ключовим елементом зовнішнього середовища малого підприємництва є великий бізнес. Роль великого бізнесу визначається двома обставинами:

1. Великий бізнес має провідну роль в ринковій системі держави. На сьогодні великі корпорації визначають економічну ситуацію більшості держав світу. Саме великий бізнес став передумовою розвитку найбільш розвинених та успішних економік.

2. Великий бізнес має значний потенціал для підтримки малих фірм, який реалізується через широкий спектр форм господарської інтеграції

«Економіка західних країн базується на двох засадах — на великих організаційно-господарських структурах, з одного боку, та малому бізнесі. — з іншого. Перша надає їй стабільності й керованості, відкриває шлях до великомасштабної реалізації науково-технічних новацій: друга створює конкурентне середовище. забезпечує виробництву гнучкість та індивідуалізацію»

[Куликов В. Латышева Г.. Николаев Л. Образование финансово-промышленных групп (необходимость, цели в механизмы) // Российский экономический журнал. – 1994. – №1. – С. 16.]

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]