- •Тема 1. Загальні основи підприємницької діяльності
- •1.1. Визначення, сутність і зміст підприємництва.
- •1.2 Науки, що становлять основу підприємництва
- •1.3 Основні поняття й визначення ринкової економіки
- •1.4 Головна проблема підприємництва
- •Тема 2. Об'єкти й учасники підприємницької діяльності.
- •2.1. Об’єкти та суб’єкти підприємницької діяльності.
- •2.2. Власність учасників підприємницької діяльності
- •2.3. Типологія підприємницької діяльності.
- •Тема 3. Екологічний бізнес і ринок
- •3.1 Поняття екологічного ринку, його структура
- •3.2. Екологічний менеджмент і аудит (еМіА).
- •3.3. Екологічна сертифікація і маркування
- •3.4 Рекреація.
- •3.5 Екологічний інжиніринг
- •3.6 Фінансові послуги в екологічній сфері
- •3.7. Екологічна освіта.
3.4 Рекреація.
Великий сегмент екологічного ринку може надати розширення використання рекреаційних ресурсів (курортних, спортивно-оздоровчих, ландшафтних і ін.). Людей усе більше пригнічує урбанізація нашого життя й вони відчувають потребу повсякденного спілкування із природою. Це відкриває широкі можливості для підприємницької діяльності в цій сфері
Рекреація (фр. rеcrеation, пол. rekreacja — відпочинок, від лат. recreatio — відновлення сил) — це система заходів, пов'язана з використанням вільного часу людей для їх оздоровчої, культурно-ознайомчої і спортивної діяльності на спеціалізованих територіях, які знаходяться поза їх постійним помешканням. Рекреація охоплює всі види відпочинку. Відновлення здоров'я і працездатності шляхом відпочинку на лоні природи, або під час туристичної поїздки з відвіданням національних парків, архітектурних пам'яток, музеїв.
В поняття рекреація включають:
-
розширене відтворення фізичних, інтелектуальних та емоційних сил людини
-
будь-яка гра, розвага, яка використовується для відновлення фізичних та розумових сил
-
найбільший сегмент індустрії дозвілля, що швидко розвивається, зв'язаний з участю населення в активному відпочинку на відкритому повітрі, проводиться переважно у вихідні та святкові дні.
-
перебудова організму і людських популяцій, що забезпечую можливість активної діяльності за різних умов характеру і змін навколишнього середовища
-
цивілізований відпочинок, що забезпечується різними видами профілактики захворювань в стаціонарних умовах екскурсійно-туристичними заходами, в процесі занять фізичними вправами.
Розрізняють три форми використання часу, відведеного на рекреацію — туризм, лікування/оздоровлення та відпочинок. Для означення цього часу і видів діяльності, які відбуваються в його межах, будемо використовувати поняття «рекреаційно-туристичний», яке включає всю (чи майже всю) сукупність явищ і процесів, пов’язаних з відновленням сил людини та задоволенням її фізіологічних і соціальних потреб.
Саме туризм у сучасному світі сприймається як головна форма рекреаційної діяльності, перетворившись на потужну самостійну галузь нематеріального виробництва, яка задовольняє рекреаційні потреби.
На сьогодні достатньо складно відрізнити поняття рекреація і туризм. Хоча з наукової точки зору поняття рекреація ширше ніж туризм. В побутовій мові часто вони поєднуються, бо на сьогодні найбільш розповсюдженим видом рекреації є саме туризм.
Сучасна рекреаційна діяльність набуває популярності через те, що вона оцінена не лише як знаряддя фізичного і духовного збагачення, а й тому, що перетворилася на обов’язковий модний атрибут людини, що здобула певного успіху у житті і, що є найголовнішим, приносить прибуток, ставши потужним сектором індустрії.
При оцінці рекреаційних ресурсів слід враховувати допустиме навантаження від рекреації на природні ландшафти. [Стафійчук В.І. Рекреалогія. Навч. посібник. – К.: Альтерпрес, 2006. – 264с]
Таблиця 1. Допустиме рекреаційне навантаження на природні ландшафти.
Типи території |
Рекреаційне навантаження |
|
Літо, чол./км2 |
Зима, чол./км2 |
|
Низовинні території |
80 – 120 |
16 – 48 |
Горбисті території, височини |
100 – 150 |
30 – 50 |
Гірські території |
120 – 200 |
50 – 100 |