- •Розділ і Основи конституційного права України. Основи теорії держави і права. Основи адміністративного, цивільного права і цивільного процесу. Лекція 1
- •1. Конституція України – основний Закон держави.
- •2. Конституційні права та свободи громадянина
- •3. Конституційні обов’язки людини та громадянина
- •Міжнародні стандарти в галузі прав людини
- •Право громадян на об'єднання у політичні партії та громадянські організації
- •Право громадян на свободу світогляду та віросповідання.
- •Безпосередня та представницька демократія.
- •Поняття і види референдуму в Україні
- •Засади виборчого права й види виборчих систем
- •Виборча система України. Закон України "Про вибори народних депутатів України" від 18 жовтня 2001 р.
- •Загальне поняття про громадянське суспільство
- •Поняття й основні ознаки правової держави
- •Лекція 2
- •1. Подібність і відмінність понять „людина”, „особа”, „громадянин”
- •Поняття громадянства України
- •3. Рівноправність громадян. Припинення громадянства України
- •Лекція 3
- •1. Основні теорії походження права і держави.
- •Основні закономірності і особливості походження держав у різних народів світу
- •Зміст, структура предмету „Основи права”.
- •2. Сутність держави. Основи теорії права.
- •Поняття форми держави.
- •Класифікація форм державного устрою
- •Поняття та види політичних режимів
- •Поняття й ознаки права
- •Право особливий вид соціальних норм
- •Джерела (форми) права
- •Правові відносини. Поняття правосуб'єктності.
- •3. Систематизація українського законодавства Поняття законодавства, його система
- •Мета і форми систематизації нормативно-правових актів
- •Поняття закону. Види законів України
- •Поняття та структура підзаконних нормативно-правових актів в Україні.
- •Поняття системи права
- •Поділ права на галузі, правові інститути та правові норми.
- •Загальна характеристика основних галузей права України.
- •Поняття та ознаки норми права
- •Структура норми права.
- •Поняття, причини і види правопорушень
- •Поняття і види юридичної відповідальності
- •Підстави юридичної відповідальності
- •Лекція 4
- •1. Відносини, які регулюються адміністративним правом
- •Поняття адміністративного проступку. Види адміністративних стягнень
- •Адміністративна відповідальність неповнолітніх
- •Порядок притягнення до адміністративної відповідальності:
- •Лекція 5
- •1. Цивільне право як самостійна галузь права
- •Цивільно-правові відносини
- •2. Учасники цивільних правовідносин
- •3. Право власності та інші речові права
- •Лекція 6
- •Невизначеність строку виконання зобов'язання
- •Дострокове виконання зобов'язання
- •Місце виконання зобов'язання
- •Солідарні вимоги кредиторів
- •Виконання грошового зобов'язання внесенням боргу в депозит
- •Гарантія
- •2. Правочини. Категорія договору в цивільному праві. Окремі види договорів
- •3. Окремі види цивільно-правових договорі договір купівлі-продажу, договір дарування, договір майнового найму, договір позики
- •Лекція 7
- •1. Трудове право як самостійна галузь права
- •2. Трудовий договір: поняття, зміст, порядок укладення
- •3. Переведення, переміщення, зміни істотних умов праці
- •4. Колективний договір.
- •Лекція 8
- •1. Праця жінок. Право ведення трудових книжок
- •2. Робочий час
- •3. Час відпочинку
- •Лекція 9
- •1. Пільги для осіб, які поєднують роботу з навчання
- •2. Оплата праці
- •4. Охорона праці. Пенсійне забезпечення в Україні
- •Лекція 10
- •Поняття та ознаки злочину. Склад злочину. Стадії його вчинення.
- •2. Кримінальна відповідальність та її підстави. Обставини, що пом’якшують та обтяжують кримінальну відповідальність
- •3. Співучасть у вчиненні злочину. Поняття неосудності
- •4. Види кримінальних покарань. Кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •Лекція 11
- •1. Кримінальна відповідальність за злочини проти національної безпеки
- •2. Злочин проти власності, господарської діяльності
- •3. Кримінальні відповідальність за злочини проти волі, честі, гідності особи, життя та здоров’я особи
- •Лекція 12
- •Поняття шлюбу і порядок його укладання. Шлюбний контракт
- •Підстави і порядок розірвання шлюбу. Опіка, піклування, усиновлення
- •Взаємні права та обов’язки батьків і дітей
- •Поняття і завдання нотаріату України. Заповіт
- •Лекція 13
- •1. Основи фінансового права. Бюджетне право
- •2. Основи податкового законодавства
- •3. Прибутковий податок з громадян
3. Співучасть у вчиненні злочину. Поняття неосудності
Під співучастю у злочині розуміють умисну спільну участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину (ст. 26 КК). Кожний із співучасників повинен мати ознаки суб'єкта злочину, тобто бути особою фізичною, осудною, яка досягла віку кримінальної відповідальності (ст. 18 КК). Усі особи при співучасті діють спільно, тобто кожна з них робить свій "внесок" у злочин незалежно від ролі, яку вона виконує; це виконавець (співвиконавець), організатор, підбурювач або пособник. Дії кожного із співучасників перебувають у необхідному причинному зв'язку зі злочином, що вчинюється виконавцем. Внаслідок цього злочин для всіх співучасників є єдиним і неподільним. При співучасті всі співучасники діють умисно, тобто кожний з них при вчиненні навмисного злочину усвідомлює, що вчинює злочин разом із іншими співучасниками, передбачає, що в результаті його діяльності (незалежно від виконуваної ним ролі) виконавцем буде вчинено злочин, і бажає цього або свідомо допускає ("спільність умислу"). Якщо один із співучасників здійснює дії, які не усвідомлюються іншими співучасниками, має місце "ексцес" виконавця, при якому відповідальність несе сам виконавець за скоєні ним дії (ч. 5 ст. 29). Не може бути необережної співучасті в умисному злочині, а також умисної співучасті у необережному злочині.
Залежно від ролі, яку виконують співучасники, співучасть може бути простою, (спів виконавчою - кожен безпосередньо виконує своїми діями більшою або меншою мірою об'єктивну сторону складу злочину) і складною (між співучасниками має місце розподіл ролей - виконавець, організатор, підбурювач, пособник). Залежно від ступеня сталості суб’єктивних зв'язків між співучасниками виділяються такі форми співучасті: без попередньої змови, із попередньою змовою, організована група, злочинна організація (ст. 28).
Співучасниками злочину поряд із виконавцями визнаються організатори, підбурювачі і пособники. Виконавець - це особа, що безпосередньо вчинила злочин. Організатором визнається особа, яка організувала вчинення злочину або керувала його підготовкою чи вчиненням. Організаторами також визнаються й особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, й особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації. Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину. Пособником визнається особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочин) чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину. Виконавець відповідає за відповідною статтею КК. під ознаки якої підпадає вчинене ним суспільно небезпечне діяння; дії ж організатора, підбурювача, пособника, крім того, кваліфікуються і за ст. 27 КК. При призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь і характер участі кожного із співучасників у вчиненні злочину (ст. 68 КК).
Від співучасті в злочині слід відрізняти причетність до злочину у формі заздалегідь не обіцяного приховування і неповідомлення про злочин. Заздалегідь не обіцяне приховування злочинця або знарядь і засобів учинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збування таких предметів не перебуває у причинному зв'язку зі злочином, не обумовлює його, моє місце вже після того, як злочин вчинено. Тому зазначені дії не є співучастю у злочині і тягнуть за собою кримінальну відповідальність лише у випадках, прямо передбачених кримінальним законом (ст. ст. 198. 396 КК). Неповідомлення про достовірно відомий, підготовлю-ваний або вчинюваний злочин також не є співучастю і тягне за собою кримінальну відповідальність лише у випадках, коли вчинене діяння містить ознаки іншого злочину (ч. 7 ст. 27 КК).
Неосудність - це нездатність особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Це такий психічний стан особи, в якому вона не може розуміти значення своїх дій. Перебуваючи в такому стані, особи визнаються кримінальним законом неосудними, вони не можуть бути суб'єктом злочину і не підлягають кримінальній відповідальності.
Поняття неосудності містить два критерії:
> Медичний критерій визначає можливі душевні (психічні) хвороби:
-
хронічна психічна хвороба (шизофренія, параноя, епілепсія);
-
тимчасовий розлад душевної діяльності (алкогольний психоз, біла гарячка);
-
слабоумство (дебільність, імбецильність, ідіотія);
-
інший хворобливий розлад психіки (психопатії).
> Юридичний критерій неосудності, зводиться до того, що особа нездатна внаслідок душевної хвороби, усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Особа може бути визнана неосудною лише на підставі рішення суду, який враховує при вирішенні таких питань висновок судово-психіатричної експертизи.
До особи, яка визнана судом неосудною, можуть бути застосовані за рішенням суду лише примусові заходи медичного характеру (таким заходом є поміщення особи до психіатричної лікарні).