Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекц__ї з курсу.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
16.11.2018
Размер:
1.51 Mб
Скачать

3. Співучасть у вчиненні злочину. Поняття неосудності

Під співучастю у злочині розуміють умисну спі­льну участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину (ст. 26 КК). Кожний із співучасників повинен мати ознаки суб'єкта злочину, тобто бути особою фізичною, осуд­ною, яка досягла віку кримінальної відповідальності (ст. 18 КК). Усі особи при співучасті діють спільно, тобто кожна з них робить свій "внесок" у злочин незалежно від ролі, яку во­на виконує; це виконавець (співвиконавець), організатор, під­бурювач або пособник. Дії кожного із співучасників перебу­вають у необхідному причинному зв'язку зі злочином, що вчинюється виконавцем. Внаслідок цього злочин для всіх співучасників є єдиним і неподільним. При співучасті всі співучасники діють умисно, тобто кожний з них при вчиненні навмисного злочину усвідомлює, що вчинює злочин разом із іншими співучасниками, передбачає, що в результаті його ді­яльності (незалежно від виконуваної ним ролі) виконавцем буде вчинено злочин, і бажає цього або свідомо допускає ("спільність умислу"). Якщо один із співучасників здійснює дії, які не усвідомлюються іншими співучасниками, має місце "ексцес" виконавця, при якому відповідальність несе сам ви­конавець за скоєні ним дії (ч. 5 ст. 29). Не може бути необе­режної співучасті в умисному злочині, а також умисної спів­участі у необережному злочині.

Залежно від ролі, яку виконують співучасники, співучасть може бути простою, (спів виконавчою - кожен безпо­середньо виконує своїми діями більшою або меншою мірою об'єктивну сторону складу злочину) і складною (між співуча­сниками має місце розподіл ролей - виконавець, організатор, підбурювач, пособник). Залежно від ступеня сталості суб’єктивних зв'язків між співучасниками виділяються такі форми співучасті: без попередньої змови, із попередньою змовою, організована група, злочинна організація (ст. 28).

Співучасниками злочину поряд із виконавцями ви­знаються організатори, підбурювачі і пособники. Виконавець - це особа, що безпосередньо вчинила злочин. Організатором визнається особа, яка організувала вчинення злочину або ке­рувала його підготовкою чи вчиненням. Організаторами та­кож визнаються й особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, й особа, яка забезпе­чувала фінансування чи організовувала приховування зло­чинної діяльності організованої групи або злочинної органі­зації. Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, по­грозою, примусом або іншим чином схилила іншого співуча­сника до вчинення злочину. Пособником визнається особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла пере­ховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочин) чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти прихову­ванню злочину. Виконавець відповідає за відповідною стат­тею КК. під ознаки якої підпадає вчинене ним суспільно не­безпечне діяння; дії ж організатора, підбурювача, пособника, крім того, кваліфікуються і за ст. 27 КК. При призначенні по­карання суд повинен ураховувати ступінь і характер участі кожного із співучасників у вчиненні злочину (ст. 68 КК).

Від співучасті в злочині слід відрізняти причетність до злочину у формі заздалегідь не обіцяного приховування і неповідомлення про злочин. Заздалегідь не обіцяне прихову­вання злочинця або знарядь і засобів учинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збування таких предметів не перебуває у при­чинному зв'язку зі злочином, не обумовлює його, моє місце вже після того, як злочин вчинено. Тому зазначені дії не є співучастю у злочині і тягнуть за собою кримінальну відпові­дальність лише у випадках, прямо передбачених криміналь­ним законом (ст. ст. 198. 396 КК). Неповідомлення про досто­вірно відомий, підготовлю-ваний або вчинюваний злочин та­кож не є співучастю і тягне за собою кримінальну відповіда­льність лише у випадках, коли вчинене діяння містить ознаки іншого злочину (ч. 7 ст. 27 КК).

Неосудність - це нездатність особи усвідомлювати свої дії (бездіяль­ність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тим­часового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Це такий психічний стан особи, в якому вона не може розуміти значення своїх дій. Перебуваючи в такому стані, особи визнаються криміналь­ним законом неосудними, вони не можуть бути суб'єктом злочину і не під­лягають кримінальній відповідальності.

Поняття неосудності містить два критерії:

> Медичний критерій визначає можливі душевні (психічні) хвороби:

  • хронічна психічна хвороба (шизофренія, параноя, епілепсія);

  • тимчасовий розлад душевної діяльності (алкогольний психоз, біла гарячка);

  • слабоумство (дебільність, імбецильність, ідіотія);

  • інший хворобливий розлад психіки (психопатії).

> Юридичний критерій неосудності, зводиться до того, що особа нездатна внаслідок душевної хвороби, усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Особа може бути визнана неосудною лише на підставі рішення суду, який враховує при вирішенні таких питань висновок судово-психіатричної експертизи.

До особи, яка визнана судом неосудною, можуть бути застосовані за рішенням суду лише примусові заходи медичного характеру (таким заходом є поміщення особи до психіатричної лікарні).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]