54. Неустойка як захід забезпечення виконання господарських зобов'язань

Поняття неустойки

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі пору­шення боржником зобов'язання.

Характеристика неустойки

1. Неустойка виступає в формах штрафу і пені. Ці різнови­ ди неустойки мають істотні особливості.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від су­ми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Ма­ючи стимулюючу функцію, штраф застосовується як при прос­троченні виконання зобов'язання, так і з інших підстав: невід­повідність якості, кількості, стандартам та іншим умовам дого­вору. Розмір штрафу встановлюється у вигляді відсотка або в обумовленій сторонами сумі¹.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Неустойка у вигляді пені характери­зується «нарощуванням» свого розміру, оскільки вона стягуєть­ся за кожний наступний проміжок часу при невиконанні зо­бов'язання, що триває.

2. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК якщо предметом не­ устойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Так, Законом України від

¹ Див.: Ройтберг М. Обеспечительние функции договорньк обязательств в условиях рьшка // Предпринимательство, хозяйство и право. — 2000. — № 10. — С. 21.

96

22 листопада 1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне ви­конання грошових зобов'язань» встановлено положення, відпо­відно до якого за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встанов­люється за згодою сторін, проте який не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неус­тойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім ви­падків, передбачених законом. Також розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істот­не значення.

3. Боржник повинен передати кредиторові неустойку в разі порушення боржником зобов'язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кре­дитора збитків, завданих невиконанням або неналежним вико­нанням зобов'язання. При цьому кредитор не має права на не­устойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зо­бов'язання.

На відміну від боржника, який зобов'язаний сплатити кре­диторові неустойку, стягнення неустойки для кредитора є його правом. В разі, якщо сторони домовилися про несплату або про зменшення суми неустойки, таку домовленість необхідно офор­мити шляхом внесення змін до угоди про неустойку або до ос­новного договору, якщо останній містить відповідні положення про встановлення неустойки.

Сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від ви­конання свого обов'язку в натурі; також за загальними прави­лами ч. 2 ст. 552 ЦК вона не позбавляє кредитора права на від­шкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проте вже за ст. 232 ГК якщо за не­виконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не по­критій цими санкціями. Також передбачається можливість встановлення законом або договором випадків, коли:

• допускається стягнення тільки штрафних санкцій;

• збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штраф­ ні санкції;

• за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції.

4™ 97