VIII сторінка «Під всепланетні хуги та відлиги...»

Учитель. Мінялися напрямки й течії, смаки та звичаї, але закарбувалася у пам’яті сучасників – пошановувачів поетичного таланту А.Р. Загравенка – природна риса його індивідуального творчого письма: «цілі та дії повинні бути співзвучними». Глибока щирість та спостережливість, правдиве, не ідеалізоване відтворення дійсності – це і є той природний синтез професійності та творчої досконалості митця.

Учень-екскурсовод. Огляд творчого доробку поета: «Щастя» (2003 р.); «Майдан» (2004 р.), «Пошук» (2006 р.), «Ностальгія» (2007 р.), «Поеми» (2010 р.), «Твори у двох томах» (2012 р.).

161

У даний час Анатолій Загравенко взявся й за написання прозових творів. Написано ним і два драматичні твори: «Карцер» і «Мор», а також поеми «Женька» та «Іванна». Герої цих творів – палкі борці за Україну, патріоти.

Виступ учня-літературного критика 9.

У 2012 році світ побачила книга «Твори у двох томах». Двотомник укладений та редагований відомим українським письменником Василем Бондарем, головою Кіровоградської обласної організації письменницької Спілки письменників. Він же написав і передмову до нього. В оформленні обкладинки використана робота Заслуженого художника України Бориса Вінтенка «Приінгулля».

Перший том відкривається двома драмами «Карцер» (про страдницький шлях Василя Стуса), «Мор» (про Голодомор 1932-1933 рр.). Це широка панорама не тільки тотального нищення українського села більшовицькою владою, а й найвідчайдушнішого супротиву українців своїм поневолювачам. Далі том складають віршовані оповідання, балади, притчі, новели. В окремому розділі вміщено сонети.

Другий том містить повість і сімнадцять оповідань про недавнє минуле та державне сьогодення нашого народу.

Твори як драматичні, так поетичні та прозові сповнені любові до України, її багатостраждального, але великого і мужнього народу, його мови, культури, звичаїв. Вони надихають на якнайактивнішу дію, безкомпромісну боротьбу за нашу державну незалежність, за належне нам почесне місце у світовій спільноті.

Під всепланетні хуги та відлиги

Немає в людства вищої мети,

Як тим народам, що в Червоній книзі,

Не дати вмерти, а допомогти.

Яким чином надати допомогу? Поет дає таку відповідь: «На даному етапі суспільного буття я вважаю, що народ разом зі своїми творчими силами повинен усе зробити для того, щоб себе належно захистити, уберегти. Потрібно зміцнити свою державу, піднести на належний рівень престиж України – великої держави в центрі Європи, украй важливої за своїм духовним, інтелектуальним значенням для всього людства і не просто як територію, а як духовну вотчину великого і значимого, надзвичайно значимого для планети своєрідного і неповторного українського етносу».

А тепер ведеться битва третя

На війною зраненій планеті,

бо стояти рабськи на колінах

надто вже зморилась Україна.

Україно, рідна Україно, У душі синівській ти незмінна В ореолі лицарської слави, В статусі соборної держави.

162

Людяність та почуття синівства, Нездоланна гідність українська Нам допомагають і сьогодні В непорозуміннях тих зигодніх.

А.Р. Загравенко «Іванна», збірка «Поеми»