Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Розробки уроків і позакласних заходів.docx
Скачиваний:
125
Добавлен:
24.03.2016
Размер:
1.14 Mб
Скачать

Привітання Побажання

Вітаю Вас! Успіхів Вам!

Салют! Усього доброго!

Привіт! Бажаю Вам щастя!

Зі святом Вас! На здоров’я!

Доброго ранку! Приємного відпочинку!

Учень 5.

Великим безчестям вважалася зрада та зречення рідної мови.

Ти зрікся мови рідної. Тобі твоя земля родити перестане, Зелена гілка в лузі на вербі Від доторку твого зів’яне!

Ти зрікся мови рідної. Твій дух На милицях жадає танцювати. Від ласк твоїх закам’яніє друг І посивіє рідна мати! Ти зрікся мови рідної. Віки Ти йтимеш темний, як сльота осіння. Від погляду твого серця й зірки Обернуться в сліпе каміння.

Ти зрікся мови рідної. Ганьба Тебе зустріне на шляху вузькому... Впаде на тебе, наче сніг, журба – Її не понесеш нікому. Ти зрікся мови рідної. Нема Тепер у тебе роду, ні народу. Чужинця шани ждатимеш дарма – В твій слід він кине сміх – погорду! Ти зрікся мови рідної...

Д. Павличко Учитель. Необхідно володіти тим скарбом, яким ми маємо право гордитися і за який нас будуть шанувати інші. Вивчати мови інших держав дуже схвально. Недаремно кажуть: «Скільки знаєш ти мов, стільки разів ти людина». Однак, при цьому, не слід забувати свого історичного коріння, забувати та зрікатися своєї рідної мови. Навпаки, варто ще більше та досконаліше вивчати її.

Учень 6. Необхідною умовою збереження честі вважалось у народній моралі шанування правдивості. Батьки вчили своїх дітей змалечку: «Ніколи неправди не говорити, бо кого спіймають на неправді, тому вже хоч би й божився, не повірять». Парубків та дівчат, які полюбляли прибріхувати,

71

виганяли з музик та вечорниць. Великим безчестям вважалось злодійство. Якщо хтось спіймався на цьому, то мусив зі своїм «здобутком» ходити по селу і просити вибачення. Крадіїв бджіл водили по селу з вуликом на голові, конокрадів – із закладеною вуздечкою. Натомість дуже високо цінувалася честь трудової дисципліни.

Цитата для роздумів. Грузинський філософ Мераб Мамардашвілі стверджує, що «Людина є зусиллям бути людиною. Якщо немає цього зусилля – неминуча деградація». А що думаєте ви? (Міркування учнів.)

Учень 7. У народних звичаях, обрядах, фольклорі опоетизовувалось добро, любов до рідної землі. Земля вважалася святою, її не дозволялося ображати, сварити, проклинати чи навіть бити ногою або лозиною.

Поетична хвилина. (Діти виконують пісні або вірші про рідну землю, Україну.)

Учитель. Моральні цінності в суспільстві втілені також у прислів’ях, приказках, крилатих виразах, які живуть сотні років, утілюючи найвищу мудрість – як бути Людиною. Уважно прочитайте кожне прислів’я і виберіть те, зі змістом якого згодні найбільшою мірою. Поясніть свій вибір.

Прислів’я.

1 а) Щасливий той, у кого совість спокійна.

б) Сором не дим, очі не виїсть.

  1. а) Не хлібом єдиним жива людина. б) Живеться, у кого грошик ведеться.

  2. а) Кому щастя служить, той ні про що не тужить. б) Де щастя плодиться, там і заздрість народиться.

  3. а) Гроші-справа наживна.

б) Голим народився, голим і помреш.

  1. а)Тільки той не помиляється, хто нічого не робить. б) Береженого Бог береже.

  2. а) Всякий сам коваль свого щастя. б) Б’ється, як риба об лід.

  3. а) Як проживеш, так і прославишся. б) Вище голови не стрибнеш.

  4. а) Всяка птиця свою пісню співає. б) Ніхто мені не указ.

  5. а) Усякий за себе відповідає.

б) Моя хата скраю, я нічого не знаю.

  1. а) Сам пропадай, а товариша визволяй. б) Роби людям добро, та й собі без лиха.

  2. а) Не май сто рублів, а май сто друзів.

б) На обіді – усі сусіди, а прийшла біда, вони спливли, як вода.

12. а) Учіння – світло, незнання – пітьма.

б) Багато будеш знати – швидко зостаришся.

13. а) Де твердий закон, там всяк розумний.

б) Закон, що дишло, куди повернеш, туди і вийшло.

72

Учитель. Моральний досвід людства втілено у фольклорних творах – казках, переказах та в художній літературі. Сьогодні я хочу прочитати вам притчу. Притчі (премудрості) впливали на формування духовних і моральних законів суспільства. Притча – це не тільки узагальнення досвіду людського життя, але й простір для нескінченного пояснення цього досвіду.