2. Вправа «Незакінчене речення».
Учитель. Пропоную вам продовжити речення, яке записане на дошці: «Добро - це…» (допомога, любов, турбота, милосердя тощо).
Так, усе правильно. Спробуйте продовжити далі речення: «Творити -це…» (будувати, створювати тощо).
Так, це теж правильно. А що ж разом будуть означати слова: «Творити добро - це…».
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
1. Читання вчителем оповідання з подальшим обговоренням.
Учитель. Чинити по-доброму допомагають людині моральні правила. Це такі норми поведінки, які допомагають людям жити в мирі та злагоді. В основі цих правил знаходиться поняття «добро».
Добро можна порівняти із сонцем: як за сонцем ми визначаємо пору року або дня, так і з добром співвідносимо свої слова та вчинки. Добро - це прекрасне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям.
Про життя за правилами добра багато міркував та писав наш земляк, учитель і письменник, якого ми всі називаємо Добротворцем. Про кого йде мова? Так, звичайно, про Василя Сухомлинського. Давайте спробуємо разом із ним дати відповіді на питання, які стоять перед хлопчиком з оповідання «Чорнобривці».
(Читання тексту вчителем.)
Тихий осінній вечір. Заходить сонце. У блакитному небі - ключ журавлів. Наша бабуся сидить на лавці біля тину, дивиться на захід сонця. Я питаю:
Бабусю, скажіть: для чого людина живе на світі? Бабуся всміхнулася й каже:
Щоб жити вічно.
Я не міг цього збагнути. Як це - жити вічно? Бабуся каже:
- Ходімо до саду.
Пішли ми до саду. Там доцвітали чорнобривці. Бабуся зібрала жменьку сухого насіння квітів, зав’язала у вузлик.
- Почекай до весни, - зрозумієш, - сказала вона й поклала вузлик із насінням у сухий куточок.
Настала весна. Ми з бабусею посіяли на грядці насіння. Зійшло, піднялося, зацвіло. Які вони красиві, ці чорнобривці! Кращі, ніж восени.
- Ось і людина живе, щоб вічно жила її краса, - сказала бабуся. - Батьки
51
живуть, щоб виховувати дітей. А діти потім народжують своїх дітей, щоб вічно жив людський рід.
- А для чого живе людський рід? - знову питаю я.
Учитель. Як ви вважаєте, діти, яку відповідь дала бабуся? (Відповіді учнів).
В. Сухомлинський написав так: «Для щастя». А що таке щастя?
2. Дискусія.
Учитель. Чи пов’язані між собою щастя і добро, добротворення?
Так Ні
IV. Опрацювання матеріалу. Робота над текстом
Учитель. Дійсно, як пов’язані між собою щастя і доброта? Чи можна бути добрим для інших, коли ти хочеш бути щасливим для себе?
Любі діти, спробуймо розв’язати цю проблему після читання казки, яку написала Т. Вершиніна, називається вона «Журавель».
1. Читання казки за частинами з передбаченням.
1 частина
В одному селі жив-був Колодязь з Журавлем. Хороший колодязь, глибокий. Вода в ньому була чиста, смачна і холодна-холодна. Навіть у найспекотніші літні дні жителі села любили свій колодязь, а Журавель допомагав допомагав їм діставати з колодязя воду.
Одного разу прилетіла з далекого лісу в село Сорока. Вона сіла на верхівку Журавля і застрекотала:
Ти хто такий і що тут робиш?
Я Журавель, - проскрипів у відповідь Журавель. - Я дістаю ...
Ти Журавель? - перебила його Сорока. - Та який же ти Журавель? Де в тебе крила? А літати ти вмієш?
Ні, не вмію, - спокійно відповів Журавель.
Ну, ось бачиш, а журавлі літають.
А як це? - зацікавлено запитав Журавель.
Ну, так само, як я, - проскрекотала Сорока, зірвалася з Журавля, облетіла навколо нього і сіла на місце. - Журавлі - птахи, а ти хто?
Я Журавель, але літати я не вмію, - відповів Журавель. - А це приємно?
Ще як, - застрекотала Сорока. Ось ти стоїш тут на одному місці, а ми, птахи, можемо літати, куди хочемо. Журавлі ось навіть в теплі країни літають!
Журавель замислився і зажурився.
Учитель.
Чи зрозуміли ви про якого Журавля йде мова?
Яку корисну справу робив Журавель?
Що цікавого із розмови із сорокою дізнався Журавель?
Чому він замислився і зажурився?
Як далі будуть розвиватись події?
2 частина
- Та ти не засмучуйся! - заторохтіла Сорока. - Я знаю в нашому лісі Пугача. Говорять, що він чаклун. Він може тобі допомогти. Начаклує тобі
52
крила і навчить літати. Чекай! Сьогодні вночі я його до тебе пришлю, -проскрекотала Сорока, спурхнула і полетіла до свого лісу.
Журавель став чекати. Весь день. Увесь вечір. А вночі безшумно, як тінь, до нього прилетів величезний птах і всівся на його верхівці.
У-ху-ху! У-ху-ху! - зловісно прокричав він, змахнув крилами і ударив Журавля своїм зігнутим дзьобом. І Журавель відчув, що жердина на його спині лопнула, і з неї з’явилися довгі широкі крила.
У-ху-ху! У-ху-ху! - знову прокричав пугач, змахнув крилами і піднявся в повітря. Журавель теж змахнув своїми новими крилами, насилу вирвався із землі, злетів угору вслід за Пугачем.
Ти куди?! А я? - закричав Колодязь, але Журавель його не чув. Учитель.
Що із ваших передбачень справдилось?
Як Журавель отримав крила?
Чим запам’ятався Пугач? Чому саме такий опис цього птаха?
Що буде далі?
3 частина
Усю ніч і весь день літав Журавель. Він піднімався під самі хмари, спускався до самої землі, добирався до далекого лісу і повертався назад. Надвечір він пролітав над своїм селом і раптом побачив, що навколо його рідного Колодязя зібралися люди. Вони намагалися дістати з Колодязя воду, але в них нічого не виходило. Люди безпорадно розводили руками і скрушно хитали головою. Журавлю раптом стало соромно, що кинув свою роботу. Хто тепер допоможе людям? І Журавель рішуче повернув до землі. Уранці здивовані люди побачили, що Журавель стоїть на місці, тихенько погойдуючи відром, неначе запрошуючи опустити його в Колодязь і дістати з нього чистої холодної води.
Учитель.
- Що справдилось із передбачень?
Чи став щасливим Журавель після того, як з’явились крила? Прочитайте опис його польоту.
Чому Журавлю стало соромно? Як він вчинив далі?
Як далі складуться події далі?
4 частина
Увечері прилетіла Сорока, застрекотала:
Ти що це знову тут стирчиш? Що, літати не сподобалося?
Сподобалося, - відповів Журавель. - Але коли я літаю, я роблю добро тільки собі. А тут я роблю приємне і корисне багатьом. Адже я напуваю водою ціле село!
Учитель.
Чи сподобалось Журавлю літати?
Так чому все-таки він повернувся?
Так у чому щастя Журавля?
Які слова для його характеристики ви можете підібрати? Якщо зможете, доведіть рядками тексту.
53
– А в чому тоді щастя людини?
– Отже, ми можемо зробити висновок, що добро – це щастя для всіх людей.
Слід зауважити, що в українських родинах завжди виховували дітей таким чином, що кожна людина невіддільна від близьких, сусідів, громади і повинна чинити за законами добра, совісті, допомоги. В Україні здавна існувала традиція: дівчинка-сирота вплітала в коси блакитні стрічки. Кожний, хто мав добре серце, уважав за святий обов’язок допомогти такій дитині. Також під час свят заможні українці намагалися нагодувати старців, роздати милостиню, вирушали в притулки, лікарні, розносячи подарунки.
Задумайся:
Один рік має 365 днів.
Кожен день – 24 години.
Кожна година – 60 хвилин.
Отже, рік має 525600 хвилин.
Як багато часу нам дано! А яку частину цього часу ми витрачаємо на добрі справи?