2. Передбачення «Добра справа» [3, с 55] (робота в парах).

(Роздати дітям насінини від яблуні.)

• З якої рослини у вас насіння?

• До якої групи відноситься ця рослина?

• Якою буде рослина через 10 років?

• Чия доброта допомогла цьому дереву вирости? (Доброта сонця, землі, повітря, вітру, садівника.)

• Чия доброта допомогла вам вирости? (Доброта батьків, бабусі й дідуся, учителів, друзів, подруг.)

3. Читання та обговорення казки а. Нейолової «Дарма жодна справа не пропадає» [3, с 54-55]. (Додаток)

• Чому Крапелька пожаліла селянина?

• Про що гомоніли інші Крапельки?

• Уявіть, що Крапелька, яка впала на житній колосок, була чарівною. Виріс колосок доброти. Чим він може допомогти оточуючим?

• Якою була мама Хмара?

• Чого вона вчила своїх діточок - Краплинок?

4. Довідкове бюро [5].

• Доберіть спільнокореневі слова до слова ДОБРО. (Добро, доброта, добрий, добродій, добросердя.)

• Поясніть значення цих слів.

Інтернет-ресурси - Вікіпедія - так пояснює слово ДОБРО: категорія етики, якою позитивно оцінюють певну поведінку, явища чи події. Добро -

58

благо, моральне, правильне, стверджувальне, позитивний початок, корисне, пожиточне. Протистоїть злу, поганому, руйнівному, негативному.

Академічний тлумачний словник української мови так пояснює слово ДОБРО - усе позитивне в житті людей, що відповідає їх інтересам, бажанням, мріям; благо; добра, корисна справа, учинок.

5. Творче завдання «Добра справа» [2, с 16].

(Діти обирають картку з малюнком.)

- Розкажіть про доброту того предмета, що зображений на картці, не називаючи його. Уважно слухайте, щоб відгадати, про що розповідають ваші друзі.

6. Колаж «Вінок Доброти» [3, с 56] (робота в групах).

• Створіть свою квітку Доброти (діти беруть заготовки для квіток: пелюстки, серединки, клей, ножиці, степлер).

• Подумайте про все те добре, що ви можете зробити один для одного, щоб усім жилося цікавіше.

(Діти створюють свою квітку, розмірковуючи про добрі вчинки.)

- Кожен добрий вчинок, про який ви розкажете, дарує віночку красу, чарівність. Щоб віночок Доброти ожив, протягом дня виконайте все те, про що розповідали.

Vі. Рефлексія [2, с 17].

• Які ваші враження від уроку?

• Чому змогли виконати всі завдання?

• Що, на вашу думку, вдалося найкраще? Чому?

• Чи виправдалися ваші очікування? (Учні продовжують фразу: «Сьогодні на уроці я…», «Мені вдалося…», «Я вважаю… », «Мені б хотілося дізнатися…»).

Додаток ДАРМА ЖОДНА СПРАВА НЕ ПРОПАДАЄ

А. Нейолова Зорав селянин свою смужку землі, заборонував її та засіяв. З ранку до пізнього вечора працював він у полі, щоби було чим восени прогодуватися.

Добрі були у селянина сходи, швидко піднялося жито та вигнало колос. Але надто рано настала спека, почав колос жовтіти і не давав зерну рости. «Ой, - бідкається селянин, - пропав мій урожай, як же я проживу тепер із дітками?!». І щодня в поле ходить, на небо поглядає - чи не пошле Бог дощику. Якось стоїть селянин на своїй смужці та й журиться. Побачили його дві маленькі Крапельки, і говорять одна одній:

- Шкода мені цього господаря: стільки зусиль доклав, та без дощу пропаде його жито. Як би допомогти йому?

59

• Воно-то так, - відповіла інша Крапелька, - та що ти вдієш? Поглянь, яка ти крихітна - тобі не скропити навіть найменшої травинки.

• Правда твоя, - погодилася перша, - а все ж, може, хоча б трішки втішу бідолаху.

І стрибнула вниз. Поглянула їй услід друга Крапелька й подумала:

- Не хочу від неї відставати, піду й собі слідом за нею.

І ось упали обидві Крапельки - одна селянину на чоло, інша - на житній колос.

- Слава, тобі, Господи, дощ збирається, - зрадів селянин, - не залишуся я тепер без хліба.

Тим часом зібралося багато-багато дощових Краплинок і нумо обговорювати, як зрадів селянин їхнім подружкам.

• Піду і я порадую господаря, - відважилася, нарешті, одна з Краплинок.

• І я! І я! І я! - почулося звідусіль, і Краплинки дружно полинули на землю.

Ожило жито, стало добре наливатися зерно, зібрав селянин зі своєї смужки багатий урожай.

Ось так, якщо б не пожаліла господаря маленька дощова Краплинка, не зібрав би він зерна зі своєї смужки, та довелося б усю зиму йому з сім’єю голодувати.