Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2 курс ФК, ЕП, УП Денне / Макроекономіка Опорний конспект лекцій 08.doc
Скачиваний:
35
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
1.7 Mб
Скачать

Питання для самоконтролю

  1. Розкрийте роль держави в кругопотоці ресурсів, продуктів і доходів, її розподільчу та стабілізаційну функцію.

  2. Поясність яким чином податки і трансферти враховуються у функції споживання.

  3. За допомогою алгебраїчних рівнянь визначіть приватні заощадження в умовах змішаної економіки, державні заощадження та поясність рівняння рівноваги між національними заощадженнями та національними інвестиціями.

  4. Проаналізуйте рівняння, яке описує рівновагу між внутрішніми фінансовими ресурсами та інвестиціями.

  5. Дайте визначення стабілізаційної політики, фіскальної політики та монетарної політики та розкрийте взаємозв’язок між фіскальною та монетарною політиками.

  6. Розкрийте зміст факторів, які зменшують ефективність стабілізаційної політики.

  7. Наведіть аргументи противників державного втручання в економіку та контраргументи його прихильників.

Структура джерел фінансових ресурсів держави

Джерело

Фінансові ресурси держави

Чистий внутрішній продукт (ЧВП)

Непрямі податки на підприємців

Національний дохід (НД)

  • податок на прибуток;

  • внески на соцстрах;

  • внески до Пенсійного фонду;

  • внески до Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття;

  • доходи від зовнішньоекономічної діяльності держави та інше.

Особистий дохід

Податки на особистий дохід:

  • прибутковий податок з громадян;

  • податок на майно;

  • податок на спадщину.

Непрямі податки:

  • податок на додану вартість;

  • акцизний збір;

  • місцеві податки та збори.

Відрахування, що включаються в собівартість продукції

  • амортизаційні відрахування державних підприємств;

  • відрахування на геологорозвідку;

  • плата за воду, за землю тощо.

Реальні

Особисті

  • земельний

  • домовий

  • на цінні папери

  • прибутковий податок з населення

  • податок на прибуток корпорацій

  • податок на приріст капіталу

  • податок із спадщини і дарувань

  • майновий податок

Фіскальні монополії

Акцизи

Мита

  • індивідуальні

  • універсальні (податок з обігу)

  • на додану вартість

  • на окремі види товарів

за походженням:

  • експортні

  • імпортні

за цілями:

  • фіскальні

  • протекціо-ністські

  • антидемпін-гові

за ставками:

  • специфічні

  • адвалерні

  • змішані

Податки

Прямі


Непрямі

Прогресивне оподаткування

Регресивне оподаткування

Пропорційне оподаткування

середня ставка податку підвищується

із зростанням

доходу

середня ставка податку

знижується

по мірі зростання

доходу

середня ставка податку залишається незмінною

незалежно від розмірів доходу

Причини дефіциту

Держбюджету

  • падіння доходів в умовах кризового стану економіки;

  • зменшення приросту національного доходу;

  • збільшення бюджетних витрат;

  • непослідовна фінансово-економічна політика;

  • надмірний розмір державного сектору;

  • зростання витрат по осблуговуванню внутрішнього і зовнішнього державного боргу.

Заходи щодо зниження

бюджетного дефіциту

  • конверсія;

  • перехід від фінансування до кредитування;

  • ліквідація дотацій збиткових підприємствам;

  • скорочення витрат на управління державою;

  • реформування системи оподаткування;

  • підвищення ролі місцевих бюджетів.

СИСТЕМА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ГРОМАДЯН В УМОВАХ РИНКУ

Тема 12. Механізм зовнішньоекономічної діяльності

  1. Платіжний баланс.

  2. Валютний курс.

  3. Вплив зовнішньої торгівлі на ВВП.

1. Платіжний баланс

В умовах глобалізації світового господарства зовнішньоекономічні зв’язки суттєво впливають на стан національних економік.

Усі результати зовнішньоекономічної діяльності країни знаходять своє узагальнююче відобра­ження в спеціальному статистичному документі, який називається платіжним балансом.

Систематизований запис результатів усіх економічних угод між резидентами певної країни та іншим світом за якийсь проміжок часу складає платіжний баланс.

Платіжний баланс – це статистичний звіт, поданий у формі бухгалтерських рахунків, про торгові та фінансові угоди економічних суб’єктів країни з сектором закордон за певний період часу, як правило, за рік.

Призна­чення платіжного балансу — відбивати стан міжнародних економічних відносин національної економіки з іншими країнами. За будь-якою економічною угодою країни з іншим світом стоїть приплив (відплив) товарів та капіталів. Відпо­відно до цього баланс будується за статтями: кредит і дебет.

Кредит (надходження грошей - зі знаком «плюс») передбачає відплив вартостей, за яким повинен йти приплив компенсуючих платежів у країну, що поповнюють запаси іноземної валюти в на­ціональних банках.

Під дебетом (витрати грошей - зі знаком «мінус») розумі­ють приплив вартостей у країну, за які її резиденти повинні платити, що відповідно зменшує запаси іноземної валюти в країні.

Баланс складається з трьох основних розділів:

1) рахунок поточних операцій - СА;

2) рахунок руху капіталів - КА;

3) рахунок помилки та упущення (у світі - зміна офіційних резервів) - ЕS.

Головним розділом платіжного балансу є рахунок поточних операцій. Його можна поділити на три частини.

Першабаланс товарів та послуг (БТП), який відо­бражає чисті надходження від імпорту та експорту товарів, а також від нефакторних послуг. До нефакгорних відно­сяться такі послуги, які не пов'язані з використанням факторів виробництва: транспортні перевезення, комуні­каційні, туристичні, будівельні, страхові, фінансові, ком­п'ютерні тощо.

Друга — доходи (Д). Вона відбиває міжнародний рух доходів від факторних послуг, тобто послуг, пов'язаних з використанням факторів виробництва. Сюди відносяться чисті доходи від оплати праці працюючим за кордоном, інвестицій (дивіденди), боргових зобов'язань (відсотки).

Сальдо доходів, тобто чистий доход від цих послуг, обчи­слюється як різниця між отриманими і сплаченими дохо­дами.

Третя — поточні трансферти (ПТ), до яких відносяться пенсії, дарунки, грошові перекази за кордон, гуманітарна допомога тощо. В платіжному балансі сальдо поточних трансфертів, тобто чисті поточні трансферти, обчислю­ються як різниця між отриманими та переданими транс­фертами. Отже, сальдо рахунку поточних операцій (РПО) можна обчислити за формулою:

РПО = БТП + Д + ПТ. (12.1)

Другим розділом платіжного балансу є рахунок опе­рацій з капіталом та фінансових операцій або скорочено — рахунок капітальних операцій (РКО). Він характеризує міжнародний рух активів та кредитів. Ідентифікована величина цього рахунку складається з двох елементів: рахунок операцій з капіталом (РОК) та фінансовий раху­нок (ФР). Перший відбиває рух капітальних трансфертів, другий — рух інвестицій і кредитів. Звідси випливає саль­до рахунку капітальних операцій:

РКО = РОК + ФР. (12.2)

У рахунку руху капіталів відбиваються всі міжнародні угоди з активами: продаж цінних паперів, нерухомості. Позитивне сальдо рахунку руху капіталів означає чистий приплив капіталів у країну. Напроти, негативне сальдо руху капіталів свідчить про відплив капіталів за кордон.

Особливу роль в платіжному балансі відіграє стаття під назвою «Помилки та упущення», її застосування пояс­нюється статистичними неточностями, які виникають при ідентифікації зовнішньоекономічних операцій внаслідок часових та вартісних розбіжностей.

Регулюючою статтею платіжного балансу України є резервні активи (офіційні резерви). Вони являють собою ліквідні активи Національного банку у вільно конверто­ваній валюті у банках-нерезидентах, а також золоті запаси Національного банку, активи в МВФ у вигляді резервної позиції та спеціальних правах запозичення.

Згідно з поширеною міжнародною практикою резервні активи відіграють роль кінцевого регулятора платіжного балансу і є його окремим розділом. Коли позитивне сальдо рахунку капітальних операцій менше ніж від'ємне сальдо рахунку поточних операцій, то дефіцит валютних надход­жень покривається завдяки зменшенню резервних активів на адекватну величину. Якщо позитивне сальдо рахунку капітальних операцій більше ніж від'ємне сальдо рахунку поточних операцій, то надлишок валютних надходжень спрямовується на збільшення резервних активів.

Загалом усі три розділи платіжного балансу — рахунок поточних операцій, рахунок руху капіталів та офіційні резерви урівноважують один одного та у сумі складають нуль. Часто, оцінюючи стан платіжного балансу, не вра­ховують зміни офіційних резервів. Тому, визначаючи де­фіцитний (профіцитний) платіжний баланс, мають на увазі сальдо поточного та капітального рахунків.

Оскільки офіційні валютні резерви будь-якої країни обмежені, то стійкі дефіцити платіжного балансу призводять до їх виснаження і загрожують нормальному функ­ціонуванню економіки, перетворюючи країну у світового боржника. За цих умов відбувається коригування зовніш­ньоекономічної політики, пов'язане зі стимулюванням ек­спорту та обмеженням імпорту, коригуванням валютного курсу. Також сальдо поточного і капітального рахунків мо­жуть змінюватися під впливом фіскальної та грошово-кре­дитної політики, коливань ставки відсотка на кредитному ринку, політичних та інших факторів.