- •Міністерство фінансів України
- •Змістовий модуль 1 Макроекономіка, як теоретична основа економічної політики держави
- •Тема 1. Макроекономіка як наука
- •Предмет макроекономіки. Ключові макроекономічні проблеми.
- •2. Метод макроекономіки
- •3. Господарський кругообіг
- •Ринки продуктів
- •Держ закупів
- •Питання для самоконтролю
- •Комплекс знань, поглядів та ідей, що пояснюють поведінку економіки як
- •Єдиного цілого й основних її складових
- •Макроекономіка, яка вивчає реальні економічні явища та їх взаємозв’язок
- •Що є або може бути?
- •Тема 2. МакроекономіЧні показники в системі національних рахунків
- •1. Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва
- •2. Основні макроекономічні показники
- •3. Номінальний та реальний валовий внутрішній продукт
- •Питання для самоконтролю
- •Загальні макроекономічні показники
- •Ввп за витратами
- •Змістовий модуль 2 рІвновага на окремих ринках
- •Тема 3. Ринок праці
- •1. Ринок праці та механізм його функціонування
- •2. Безробіття та його природний рівень
- •3. Соціально-економічні наслідки безробіття. Закон Оукена
- •4. Нерівність розподілу доходів у ринковій економіці.
- •Розподіл сукупних доходів
- •Питання для самоконтролю
- •Зайнятість
- •Становлення гнучкого ринку робочої сили
- •Методи державного забезпечення
- •2. Сукупна пропозиція
- •3. Взаємодія сукупного попиту та сукупної пропозиції. Модель ad-as.
- •Питання для самоконтролю
- •Сукупний попит ad
- •Тема 5. Грошовий ринок
- •1. Механізм функціонування грошового ринку.
- •2. Банківська система та грошовий мультиплікатор
- •Питання для самоконтролю
- •Елементи грошової системи
- •Грошові агрегати
- •За об’єктами впливу
- •2. Види інфляції
- •3. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •Питання для самоконтролю
- •Інфляція попиту
- •Має місце тоді, коли
- •Відбувається автономне
- •Збільшення сукупного
- •Причини
- •Інфляція пропозиції
- •Представляє собою
- •Зростання затрат
- •Виробництва
- •Причини
- •Активна політика Направлена на ліквідацію причин, що викликали інфляцію Монетарні заходи
- •Немонетарні заходи
- •Адаптивна політика Пристосування до інфляції, пом'ягшення її негативних наслідків
- •Змістовий модуль 3 макроекономічний аналіз
- •Тема 7. Споживання домогосподарств
- •1. Споживання та заощадження як функції доходу
- •2. Фактори споживання та заощадження.
- •Питання для самоконтролю
- •Походження і форми доходів та їх використання
- •Джерело доходу
- •Факторні доходи на:
- •Функція споживання
- •Тема 8. Приватні інвестиції
- •1. Поняття інвестиційного попиту
- •2. Мультиплікатор інвестицій
- •Питання для самоконтролю
- •2. Модель «вилучення— ін'єкції»
- •3. Рівноважний ввп в умовах різного рівня зайнятості
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. ЕКономічна динаміка
- •1. Циклічність як форма розвитку економіки.
- •Фази економічного (промислового) циклу
- •2. Економічне зростання. Фактори економічного зростання
- •3. Модель економічного зростання Домара-Харрода.
- •4. Модель економічного зростання Роберта Солоу
- •Питання для самоконтролю
- •Переваги і недоліки
- •Тема 11. Держава в системі макроекономічного регулювання
- •1. Роль держави у змішаній економіці
- •2. Вплив держави на макроекономічну рівновагу
- •3. Фіскальна політика та державний бюджет.
- •Питання для самоконтролю
- •Структура джерел фінансових ресурсів держави
- •Податки
- •2. Валютний курс
- •3. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп
- •Питання для самоконтролю
- •Структура платіжного балансу
- •Види конвертованості валюти
- •Етапи розвитку валютно-кредитної системи
- •Термінологічний словник
- •Література
2. Види інфляції
В залежності від темпу приросту цін інфляцію умовно можна поділити на три види: помірну (повзучу), галопуючу (високу) і гіперінфляцію (дуже високу).
Помірна (повзуча) інфляція виникає тоді, коли річний приріст цін складає не більше 10 %. Вона характеризується прискореним нагромадженням грошей в обігу без помітного підвищення чи з незначним зростанням товарних Цін, що спостерігається на початку розвитку інфляційного процесу. Певний час ціни можуть зростати повільними темпами, що не має негативних наслідків і не є відчутним для економічних суб'єктів. Але з часом темпи зростання цін збільшуються. Наслідки цього явища стають відчутними насамперед у монополізованих секторах економіки, де починають прискорено підвищувати ціни на товари у відповідь на зростання попиту. Покупці у зв'язку з цим зазнають певних втрат, а тому підвищують ціни на свої товари, включаючи і робочу силу. Поступово інфляція поширюється на всі сектори економіки.
Галопуюча інфляція настає тоді, коли річний приріст цін вимірюється десятками або сотнями відсотків. На цій стадії значно посилюються економічні суперечності та соціальне напруження в суспільстві. Окремі групи економічних суб'єктів добиваються різкого підвищення цін, що змушує й інших посилювати свої економічні й соціальні вимоги. Тому зростання цін набуває стрибкоподібного характеру, стає важко передбачуваним і не піддається регулюванню. Інфляція виходить з-під контролю держави, різко впливаючи на всі сфери економіки та соціальне життя країни.
Гіперінфляція настає тоді, коли річний приріст цін вимірюється тисячами відсотків. На цій стадії гроші починають втрачати здатність виконувати свої функції. Вони відіграють дедалі меншу роль в економіці, відбувається натуралізація господарських зв'язків, набувають поширення бартерні операції, порушуються фінансовий та кредитний механізми, починають розвиватися стихійні процеси в економіці та ін.
У залежності від характеру кінцевих причин, які викликають інфляцію, слід розрізняти два її види: інфляцію попиту і інфляцію витрат.
Інфляція попиту виникає тоді, коли ціни зростають внаслідок випереджаючого зростання сукупного попиту стосовно сукупної пропозиції. Таке зростання сукупного попиту може бути викликане збільшенням пропозиції грошей, державних витрат, а також інвестиційних витрат та ін. Виробничий сектор не в змозі негайно відповісти на цей надлишковий попит зростанням реального обсягу виробництва, бо всі наявні ресурси вже повністю використані. Тому надлишковий попит призводить до підвищення цін на стабільний обсяг продукції.
Інфляція витрат спостерігається в тому випадку, коли ціни зростають внаслідок збільшення витрат на виробництво одиниці продукції, тобто середніх витрат за даного обсягу виробництва. Це має місце тоді, коли зростають ціни на матеріальні ресурси — сировину, паливо, енергоносії, або зростає номінальна заробітна плата, випереджаючи при цьому підвищення продуктивності праці. Збільшення витрат на одиницю продукції скорочує прибутки підприємств та обсяги виробництва продукції, які можуть бути запропоновані за існуючого рівня цін. Внаслідок цього зменшується сукупна пропозиція товарів та послуг, що, в свою чергу, підвищує рівень цін, тобто спричинює інфляцію витрат.
Інфляція витрат, як правило, супроводжується падінням виробництва. Таке явище дістало назву стагфляція. Отже, стагфляція виникає тоді, коли одночасно зростають ціни і скорочується виробництво.
У залежності від можливості передбачити зростання цін розрізняють очікувану і неочікувану інфляцію.
Очікувана інфляція спричинюється певними тенденціями в економіці або заходами, запланованими державою. Тому вона очікується і може бути врахована заздалегідь.
Неочікувана інфляція є результатом непередбачених змін в економіці, наслідком виникнення незапланованих змін у сукупному попиті та сукупній пропозиції.
Світовий досвід показує, що інфляційні процеси, як правило, супроводжуються зростанням обсягів виробництва та зниженням безробіття. Але вони можуть також відбуватися за умов падіння виробництва, тобто в умовах стагфляції.
Існують дві концепції щодо визначення першопричин інфляції: структурна й монетарна. Прихильники структурної концепції вбачають неминучість інфляції за умов наявності структурних «вузьких місць» в економіці, до яких вони відносять диспропорції суспільного відтворення, дефіцити державного бюджету, переміщення попиту, що супроводжується зростанням цін на товари, до яких споживачі виявляють підвищений інтерес, та ін. З точки зору прихильників цієї концепції, збільшення грошової маси лише дає змогу інфляції виявитися і стати кумулятивним (зростаючим) процесом.
Монетаристи розглядають інфляцію як чисто грошовий феномен, зумовлений «м'якою» грошовою та бюджетною політикою держави (дефіцитне фінансування, надмірне розширення внутрішнього кредиту, помилкова грошова політика Національного банку, зокрема щодо емісії грошей, валютного ринку та експортно-імпортних операцій тощо). Вони вважають структурні «вузькі місця» наслідком спотворених внутрішніх цін і валютних курсів, що, в свою чергу, викликане інфляційними процесами і спробами уряду стримати зростання цін у певних межах.
Однією з причин інфляції є також завищення офіційного валютного курсу національної грошової одиниці порівняно з ринковим курсом. Це заважає зростанню експорту, призводить до збільшення негативного сальдо платіжного балансу і до зниження реальних державних доходів.