- •Міністерство фінансів України
- •Змістовий модуль 1 Макроекономіка, як теоретична основа економічної політики держави
- •Тема 1. Макроекономіка як наука
- •Предмет макроекономіки. Ключові макроекономічні проблеми.
- •2. Метод макроекономіки
- •3. Господарський кругообіг
- •Ринки продуктів
- •Держ закупів
- •Питання для самоконтролю
- •Комплекс знань, поглядів та ідей, що пояснюють поведінку економіки як
- •Єдиного цілого й основних її складових
- •Макроекономіка, яка вивчає реальні економічні явища та їх взаємозв’язок
- •Що є або може бути?
- •Тема 2. МакроекономіЧні показники в системі національних рахунків
- •1. Система національних рахунків як нормативна база макроекономічного рахівництва
- •2. Основні макроекономічні показники
- •3. Номінальний та реальний валовий внутрішній продукт
- •Питання для самоконтролю
- •Загальні макроекономічні показники
- •Ввп за витратами
- •Змістовий модуль 2 рІвновага на окремих ринках
- •Тема 3. Ринок праці
- •1. Ринок праці та механізм його функціонування
- •2. Безробіття та його природний рівень
- •3. Соціально-економічні наслідки безробіття. Закон Оукена
- •4. Нерівність розподілу доходів у ринковій економіці.
- •Розподіл сукупних доходів
- •Питання для самоконтролю
- •Зайнятість
- •Становлення гнучкого ринку робочої сили
- •Методи державного забезпечення
- •2. Сукупна пропозиція
- •3. Взаємодія сукупного попиту та сукупної пропозиції. Модель ad-as.
- •Питання для самоконтролю
- •Сукупний попит ad
- •Тема 5. Грошовий ринок
- •1. Механізм функціонування грошового ринку.
- •2. Банківська система та грошовий мультиплікатор
- •Питання для самоконтролю
- •Елементи грошової системи
- •Грошові агрегати
- •За об’єктами впливу
- •2. Види інфляції
- •3. Соціально-економічні наслідки інфляції
- •Питання для самоконтролю
- •Інфляція попиту
- •Має місце тоді, коли
- •Відбувається автономне
- •Збільшення сукупного
- •Причини
- •Інфляція пропозиції
- •Представляє собою
- •Зростання затрат
- •Виробництва
- •Причини
- •Активна політика Направлена на ліквідацію причин, що викликали інфляцію Монетарні заходи
- •Немонетарні заходи
- •Адаптивна політика Пристосування до інфляції, пом'ягшення її негативних наслідків
- •Змістовий модуль 3 макроекономічний аналіз
- •Тема 7. Споживання домогосподарств
- •1. Споживання та заощадження як функції доходу
- •2. Фактори споживання та заощадження.
- •Питання для самоконтролю
- •Походження і форми доходів та їх використання
- •Джерело доходу
- •Факторні доходи на:
- •Функція споживання
- •Тема 8. Приватні інвестиції
- •1. Поняття інвестиційного попиту
- •2. Мультиплікатор інвестицій
- •Питання для самоконтролю
- •2. Модель «вилучення— ін'єкції»
- •3. Рівноважний ввп в умовах різного рівня зайнятості
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 10. ЕКономічна динаміка
- •1. Циклічність як форма розвитку економіки.
- •Фази економічного (промислового) циклу
- •2. Економічне зростання. Фактори економічного зростання
- •3. Модель економічного зростання Домара-Харрода.
- •4. Модель економічного зростання Роберта Солоу
- •Питання для самоконтролю
- •Переваги і недоліки
- •Тема 11. Держава в системі макроекономічного регулювання
- •1. Роль держави у змішаній економіці
- •2. Вплив держави на макроекономічну рівновагу
- •3. Фіскальна політика та державний бюджет.
- •Питання для самоконтролю
- •Структура джерел фінансових ресурсів держави
- •Податки
- •2. Валютний курс
- •3. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп
- •Питання для самоконтролю
- •Структура платіжного балансу
- •Види конвертованості валюти
- •Етапи розвитку валютно-кредитної системи
- •Термінологічний словник
- •Література
2. Банківська система та грошовий мультиплікатор
Нацбанк регулює грошову пропозицію через комерційні банки. Щоб зрозуміти роль комерційних банків у формуванні грошової пропозиції, слід врахувати, що вони виконують дві основні функції: залучення грошей на депозит та надання кредитів.
Загальна здатність банків надавати кредит залежить від величини депозитних грошей та пропорцій їх розподілу.
Зв'язок між 2 функціями спирається на розподіл залучених коштів на дві частини.
Перша – відрахування в банківські резерви (R), які складаються з двох компонентів:
обов’язкові резерви, норма яких регулюється Нацбанком;
додаткові резерви, що їх комерційні банки створюють самостійно.
Кошти, які тримаються як резервні, не приносять відсотка. Тому для того, щоб видати гроші вкладнику на його вимогу, банку достатньо тримати у вигляді резерву тільки частку внесків, які зберігаються у вигляді касової готівки або як депозити у Національному банку. Це і є банківські резерви.
Головною функцією вимоги обов’язкових банківських резервів є необхідність контролю НБУ за величиною грошової пропозиції. За законом всі комбанки повинні мати обов’язкові резерви.
Загальна норма банківських резервів визначається відносно депозитних грошей (D) за формулою:
rr = R/D (5.5)
Друга – кредитні гроші (МС), які обчислюються як різниця між депозитними грошима і банківськими резервами за формулою:
МС = D – R (5.6)
Гроші, які залучають комерційні банки на свої депозити, перевищують банківські резерви. Перевищення депозитних грошей над банківськими резервами дозволяє банкам створювати кредитні гроші.
Тепер розглянемо механізм створення грошей. Процес перетворення резервів у банківські гроші спирається на дві умови:
1. Національний банк визначає норму обов'язкових резервів а значить впливає на банківські резерви;
2. використовуючи кредитні гроші, банківська система перетворює їх у нові депозити і таким чином збільшує банківські гроші. Цей процес називається «багаторазове розширення (експансія) банківських депозитів».
Отже, особливість комерційних банків полягає в тому, щоб залучаючи початково на депозит певні суми грошей, вони володіють здатністю створювати нові депозити. Це означає, що між початковим приростом депозитних грошей (∆D) і створеними депозитами існує не проста, а помножена, тобто мультиплікативна, залежність.
Така здатність банківської системи на базі залучення грошей на свої депозити створювати нові гроші, тобто збільшувати пропозицію грошей, вимірюється депозитним мультиплікатором (md). Який знаходиться в оберненій залежності від норми резервування:
md = 1/rr (5.7)
Якщо резервна норма встановлена, то спираючись на початковий приріст депозитних грошей, можна обчислити приріст грошової пропозиції:
∆MS= ∆D × md, (5.8)
де ∆D – приріст депозитних грошей.
Наведена модель грошової пропозиції відповідає спрощеним умовам її формування, тому що в ній грошова пропозиція зводиться лише до депозитних грошей, а вилучення з грошового обігу зводяться лише до банківських резервів.
У дійсності до складу грошової пропозиції входять як депозитні, так і готівкові гроші, тобто:
MS = MB +D (5.9)
де MB— готівкові гроші.
За цих умов, певна частка грошей, що їх залучають комерційні банки, вилучаються в формі готівки. З урахування цього зміна грошової пропозиції визначається за формулою:
Щоб визначити модель грошової пропозиції з урахуванням усіх обставин, визначимо два додаткових показники, що впливають на її величину.
Коефіцієнт готівки (cr) — це відношення готівкових грошей до депозитних грошей:
cr = MB/D (5.10)
звідси MB = cr × D .
Грошова база (H) — це сума готівкових грошей та банківських резервів (гроші високої ефективності):
H = MB + R (5.11)
З урахуванням цього зміна грошової пропозиції визначається за формулою:
∆MS= ∆Н × mm (5.12)
mm – грошовий мультиплікатор, який визначається таким чином:
mm = (1+cr)/(rr+cr) (5.13)
Грошовий мультиплікатор показує на скільки грошових одиниць змінюється грошова пропозиція за зміни грошової бази на одну грошову одиницю. Легко помітити, що коли вилучення грошей у формі готівки відсутні, тобто cr = 0, то грошовий мультиплікатор дорівнює депозитному.
Грошовий мультиплікатор залежить від політики Національного банку тією мірою, в якій Національний банк контролює резервну норму, а також від рішень власників грошових коштів, які впливають на коефіцієнт готівки. Національний банк може лише прогнозувати поведінку вкладників стосовно коефіцієнта готівки.
У грошово-кредитній політиці держави грошова пропозиція є наперед визначеною Національним банком величиною. Тому пошуковою величиною стає грошова база, яку можна вивести з формули.
Національний банк може збільшити грошову базу за допомогою купівлі державних облігацій на відкритому ринку.