Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2 курс ФК, ЕП, УП Денне / Макроекономіка Опорний конспект лекцій 08.doc
Скачиваний:
36
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
1.7 Mб
Скачать

4. Модель економічного зростання Роберта Солоу

Модель, що розглядається у цій темі, була вперше наведена у праці Роберта Солоу "Внесок до теорії економічного зростання" 1956 р. За розроб­ку теорії економічного зростання Р. Солоу в 1987 р. було присуд­жено Нобелівську премію.

Основні ознаки моделі

1. За основу зростання в моделі Р. Солоу береться зростання продуктивності праці = У/L), а не зростання продукту (У).

2. Модель враховує вплив трьох чинників:

• капіталоозброєності (k = K/L);

• зростання населення (ΔL);

• технологічного прогресу (Т. П.).

3. За моделлю Р. Солоу існує стійкий рівень капіталоозброє­ності (k*), який визначає економічну динаміку. Цей стійкий рівень капіталоозброєності (k*) можна визначити за формулою (6.5):

s/σ =k*/f(k*) (10.7)

де s - норма заощаджень;

σ - норма амортизації;

k* - стійкий рівень капіталоозброєності;

f(k*) - продуктивність праці за стійкого рівня капітало­озброєності.

4. Джерелами економічного зростання за Солоу є:

а) Зростання капіталоозброєності (k), яке залежить від зростання норми заощаджень (s).

Але зростання норми заощаджень не може бути постійним, оскільки заощадження (S) обмежують споживання (С).

Солоу використовує «золоте правило», яке виконується за умови, що граничний продукт капіталу (МРК) дорівнює його вибуттю (амортизації (σ)):

МРК=σ. (10.8)

«Золоте правило нагромадження»: При визначенні норми заощаджень критерієм повинна бути максимізація доб­робуту суспільства, тобто якнайбільше споживання (С) за умов сталої рівноваги економічної системи.

б) Зростання населення (tL - темп зростання населення) впливає на економічне зростання через динаміку капітало­озброєності:

ΔK=I/L – (σ + n)×k, (10.9)

де I/L - інвестиції на одного працюючого;

σ - норма амортизації;

n - темп зростання населення;

k - капіталоозброєність.

в) Технологічний прогрес, який, за цією моделлю, на відміну від попередніх чинників є джерелом постійного зрос­тання як продуктивності праці (у), так і загального продук­ту (У).

Якщо ефективність виробництва (Е) під впливом техноло­гічного прогресу змінюється з темпом (g), то продуктивність праці змінюється з тим же темпом, а загальний обсяг виробни­цтва зростає з темпом n +g:

Y=( n +g )yОL, (10.10)

де yО- базова продуктивність праці.

Технічний прогрес, за моделлю Солоу, як уже зазначалося ви­ще, має інший вплив на економічне зростання, ніж заощадження та зростання населення: він є чинником постійного зростання, збільшу­ючи обсяг виробництва з розрахунку на одного працівника і водночас — загальний обсяг виробництва.

Капітал з розрахунку на одиницю праці з постійною ефективністю k = К/(L*E) є величиною незмінною. Обсяг виробництва на одиницю праці з незмінною ефективністю (що є функцією капіталу на одиницю праці) також має бути незмінним: у = f(k) = Y/LE. Але обсяг виробництва з розрахунку на одного працівника — це величина змінна.

Так, формально для того, щоб визначити обсяг виробництва на одного працівника, виходячи з формули Y/LE, треба обидві части­ни рівняння помножити на Е:

у = Y/LЕ (10.11)

уЕ = (Y/LЕ)Е =Y/L (10.12)

Рівняння дає підставу зробити висновок: якщо ефектив­ність Е змінюється з темпом g, то і обсяг виробництва з розрахунку на одного працівника має змінюватися з тим самим темпом.

З формули випливає: якщо населення зростає з темпом n, а ефективність з темпом g, то загальний обсяг виробництва збільшу­ватиметься під впливом приросту населення та технологічного прогресу з темпом ( п + σ ).

Провідною ідеєю моделі Солоу є те, що лише технічний про­грес може зумовити і, відповідно, лише ним можна пояснити по­­стійне зростання рівня життя. Адже саме він забезпечує постійне зростання продуктивності й загального обсягу виробництва.