Питання для самоконтролю

1. Про що свідчить відхилення ВВП від рівноважного рівня і що спонукає підприємства змінювати обсяг виробництва до рівноважного значення?

2. Продемонструйте на графічній моделі «кейнсіанський хрест» залежність між приростом автономних витрат, приростом запланованих сукупних витрат і приростом доходу.

3. Спираючись на графік, поясність причину виникнення рецесійного розриву і розкрийте його кількісну визначеність за стабільних цін та в умовах інфляції.

4. Використовуючи графік, поясність причину виникнення інфляційного розриву і розкрийте його кількісну визначеність в умовах повної і надмірної зайнятості.

Тема 10. ЕКономічна динаміка

1. Циклічність як форма розвитку економіки.

2. Економічне зростання. Фактори економічного зростання.

3. Модель економічного зростання Домара-Харрода.

4. Модель економічного зростання Солоу.

1. Циклічність як форма розвитку економіки.

У довгостроковому періоді чітко виявляється тенденція постійного росту економіки. Однак у короткостроковому періоді її розвиток характеризується хвилями підйомів і спадів економічної кон'юнктури. Закономірності хвилеподібного характеру макроекономічної динаміки розглядаються як проблема економічного (ділового) циклу.

Економічний (діловий) цикл — коливання рівня економічної активності фактичного ВВП, коли періоди підйому змінюються періодами спаду економіки; процес проходження ринкової економіки від однієї фази до наступної такої ж, наприклад, від кризи до кризи.

Економічний цикл, з одного боку, відбиває нерівномірність у розвитку економіки, а з іншого боку - є причиною і наслідком економічного розвитку, що дозволяє розглядати цикл як постійну динамічну характеристику, що визначає розвиток економіки.

Фази економічного (промислового) циклу

У класичному сенсі економічний цикл містить у собі чотири фази.

Рис. 10.1. Фази економічного циклу.

Криза (спад, рецесія) характеризується різким погіршенням усіх параметрів економічного розвитку:

а) різке скорочення обсягів виробництва;

б) різке скорочення розмірів доходів;

в) скорочення зайнятості;

г) скорочення інвестицій;

д) падіння цін;

е) затоварення;

ж) часткове руйнування продуктивних сил (недовантаження виробничих потужностей, ріст безробіття, масове банкрутство знецінення основного капіталу).

Депресія (стагнація) — нижча точка спаду характеризується:

а) масовим безробіттям;

б) низьким рівнем заробітної плати;

в) низьким рівнем позичкового відсотка;

г) тим, що виробництво і не росте, і не падає;

д) скороченням товарних запасів;

е) припиненням падіння цін.

Пожвавлення (експансія), чи фаза відновлення, характеризується:

а) масовим відновленням основного капіталу;

б) скороченням безробіття;

в) ростом заробітної плати;

г) ростом цін;

д) ростом процентних ставок;

е) підвищенням попиту на предмети споживання.

Пожвавлення закінчується досягненням передкризового рівня за макроекономічними показниками.

Підйом (бум, пік) характеризується:

а) ростом темпів економічного росту;

б) значним перевищенням передкризового рівня виробництва;

в) ростом інвестицій, курсів акцій і інших цінних паперів, процентних ставок, цін, заробітної плати, прибутку;

г) скороченням безробіття.

Сучасна західна економічна теорія використовує агрегований розподіл, виділення дві фази: рецесію і підйом. Під рецесією розуміються криза і депресія, під підйомом — пожвавлення і бум.

Основними індикаторами циклу виступають:

• рівень зайнятості;

• рівень безробіття;

• рівень цін;

• обсяг виробництва.