4. Довірчі послуги фінансових установ

Довірчі операції фінансових установ полягають у здійсненні управління власністю іншої особи (майном, грошима, цінними паперами, майновими правами) на користь клієнта. Такі операції здійснюються фінансовими установами за дорученням і в інтересах клієнта на правах його довіреної особи.

Оферентами довірчих послуг в Україні виступають банківські установи, довірчі товариства та інші небанківські фінансові установи, які виконують функції управителів (розпорядників майна). Споживачами довірчих послуг є фізичні та юридичні особи (довірителі, установники управління), які мають намір передати свою власність в професійне управління фінансовій установі.

Привабливість довірчих послуг для клієнтів полягає у можливості передачі власного майна у професійне управління для забезпечення одержання доходу, захисту його вартості від інфляційного знецінення та досягнення інших цілей власника. Фінансові установи через надання таких послуг одержують можливість диверсифікувати свою діяльність та одержати додаткові доходи за рахунок проведення операцій, не пов'язаних з кредитним ризиком.

За договором управління майном одна сторона (довіритель), установник управління) предає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, яка зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном ів інтересах установника управління або вказаної особи.

Предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний комплекс, грошові кошти, банківські метали, нерухомість, цінні папери, майнові права та інше майно.

У банківській практиці послуги з довірчого управління майном являють собою операції з прийняття коштів, цінних паперів та інших активів у довірче управління з метою реалізації цілей установника управління.

Найбільш поширеними довірчими операціями банків на користь фізичних осіб є розпорядження спадком, управління майном клієнта, управління майном неповнолітніх або недієздатних зо довіреністю, виконання функцій зберігача.

Довірчі операції для юридичних осіб передбачають виконання функцій агента для акціонерних товариств щодо передачі прав власності на іменні акції, здійснення платежів, пов’язаних з погашенням цінних паперів емітента або виплатою доходу на них, тимчасове управління справами підприємства у випадку його реорганізації або банкрутства, виконання функцій зберігача тощо.

За надання довірчих послуг фінансові установи одержують комісійну винагороду, розмір якої фіксується в договорі про довірче управління.

Новим видом довірчих послуг фінансових установ є управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю. Банківські та небанківські фінансові установи можуть за власною ініціативою створювати фонди фінансування будівництва та фонду операцій з нерухомістю. Метою створення таких фондів є отримання довірителями у власність житла або одержання ними доходу на сертифікати фондів.

5. Споживче кредитування

Відповідно до українського законодавства споживчий кредит є кредитом, який надається фізичним особам - резидентам України на придбання споживчих товарів та послуг.

Оферентами фінансових послуг зі споживчого кредитування є банківські установи, кредитні спілки та ломбарди. Проте найбільший обсяг споживчого кредитування в сучасних умовах забезпечується банківськими установами.

Об'єктами банківського споживчою кредитування є витрати, пов'язані, придбанням в особисту власність споживчих товарів тривалого користування, одержанням споживчих послуг, а також витрати інвестиційного характеру, що спрямовані на придбання і будівництво житла.

Основними видами банківських споживчих кредитів є:

1. кредити на придбання складної побутової техніки;

2. кредити на придбання автомобілів.

3. кредити на освіту;

4. кредити на лікування;

5. кредити на святкування сімейних свят;

6. кредити на купівлю житла на первинному ринку;

7. кредити на придбання житла на вторинному ринку;

8. кредити на будівництво житла тощо.

Банківські установи надають споживчі кредити на комерційній основі з дотриманням всіх принципів кредитування в межах наявних кредитних ресурсів.

Плата за користування банківським споживчим кредитом формується під впливом кон'юнктури ринку споживчою кредитування, облікової ставки НБУ. процентної ставки, що нараховується банком при формуванні своїх кредитних ресурсів, терміну кредитування. ліквідності наданого кредитного забезпечення тощо.

Погашення споживчих банківських кредитів здійснюється фізичними особами шляхом перерахування коштів з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або внесенням коштів готівкою в касу банку

Розрахунок сум процентного платежу за споживчим кредитом може здійснюватись за двома способами: 1) на непогашену суму кредиту; 2) методом ануїтету. При першому способі суми процентних платежів будуть поступово зменшуватись у міру зменшення заборгованості за кредитом, при другому - платежі за кредитом будуть становити однакову суму і включати в себе процентний платіж і платіж в рахунок погашення частини заборгованості за кредитом.

Конкуренцію банкам на ринку споживчого кредитування складають кредитні спілки. Кредитні спілки надають споживчі кредити на умовах платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі Одержати кредит в кредитній спілці можуть тільки її члени. Заставою за кредитами також може виступати грошове або майнове поручительство інших осіб або роботодавців, в яких працюють члени кредитної спілки.

Процентна ставка за наданими споживчими кредитами встановлюється кредитними спілками залежно від суми, терміну та умов кредитування і на сучасному етапі дещо перевищує банківську ставку за аналогічними кредитами.

Особливу нішу на ринку споживчого мікрокредитування займають ломбарди. Ломбарди надають позики населенню на потреби фінансування поточних витрат під заставу дорогоцінних речей. Ломбардні кредити надаються в невеликих розмірах та на короткий строк, що коливається від одного дня до трьох місяців.

Документом, що засвідчує надання ломбардного кредиту і видається позичальнику, є заставний білет, що одночасно виконує функції кредитного договору та договору застави. Погашення ломбардного кредиту відбувається шляхом викупу заставленого майна.

Дохід ломбардної установи за наданими позиками складається з плати за кредитні кошти, плати за зберігання коштовних речей, відшкодування вартості страхування заставленого майна та пені за прострочення терміну погашення кредиту. Залишок суми від реалізації заставленого майна повертається позичальнику в обмін на заставний білет.