Завдання та методичні рекомендації до вивчення теми

1.Характеристика інституційної структури ринку фінансових послуг

Під час вивчення даної теми студенти повині ознайомитися з інституційною структурою ринку фінансових послуг, а саме з діяльністю банків та небанківських фінансових установ як оферентів фінансових послуг, вміти визначити особливості їх діяльності. Для закріплення теми вміти дати відповіді на питання для самоконтролю і вирішити тестові завдання.

Інституційна структура ринку фінансових послуг це сукупність окремих складових ринку фінансових послуг, фінансові операції на яких здійснюються визначеними видами фінансових установ.

Оферентами на ринку банківських послуг є Національний банк України, вітчизняні та іноземні універсальні та спеціалізовані банки.

Ринок фінансових послуг небанківських установ поділяється на окремі складові (сегменти ринку) залежно від складу інституційних учасників небанківського фінансового сектора.

Залежно від виду фінансових установ у складі такого ринку виділяють:

• ринок фінансових послуг кредитних спілок;

• ринок фінансових послуг ломбардів;

• ринок фінансових послуг компаній з управління активами ;

• ринок фінансових послуг торговців цінними паперами;

• ринок фінансових послуг страхових компаній;

• ринок фінансових послуг недержавних пенсійних фондів;

• ринок фінансових послуг, інститутів спільного інвестування;

• ринок фінансових послуг фінансових компаній;

• ринок фінансових послуг довірчих товариств;

• ринок фінансових послуг суб'єктів господарювання, що за своїм статусом не є фінансовими установами.

Особливості функціонування зазначених ринків обумовлені законодавчим та нормативно-правовим регулюванням діяльності професійних учасників таких ринків - банківських і небанківських фінансових установ.

У зв'язку з тим, що окремі види фінансових послух можуть надаватись декількома видами фінансових установ, та залежно від особливостей самих фінансових операцій, що є в основі фінансової послуги, в складі ринку фінансових послуг набувають активного розвитку:

• ринок кредитних послуг;

• ринок депозитних послуг;

• ринок розрахункових послуг;

• ринок страхових послуг;

• ринок послуг з недержавного пенсійного забезпечення;

• ринок послуг зі спільного інвестування;

• ринок довірчих послуг;

• ринок гарантійних послуг;

• ринок торговельних та конверсійних послуг;

• ринок послуг, з управління активами інституційних інвесторів та інші.

Серед зазначених ринків в Україні найбільш розвинутими є ринки кредитних, депозитних, розрахункових, страхових та торговельних послуг.

2. Діяльність банків як оферентів фінансових послуг

Згідно із Законом України “Про банки і банківську діяльність банком є юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкритгя і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

За умови отримання ліцензії банки можуть здійснювати професійну діяльність на фондовому ринку та провадити діяльність з недержавного пенсійного забезпечення.

Фінансове посередництво здійснюється банками у формі банківських операцій. Переважна більшість банківських операцій реалізується в інтересах клієнтів, і тому є фінансовими (банківськими) послугами Фінансові послуги є в складі активних і пасивних операцій банків. Споживачами банківських послуг поряд з фізичними та юридичними особами, органами державної виконавчої влади можуть виступати інші банківські установи - резиденти та нерезиденти України. Основними видами банківських операцій в сучасних умовах є депозитні, розрахункові, кредитні та гарантійні.

Банки мають право здійснювати банківську діяльність лише після отримання банківської ліцензії, яка видається НБУ на підставі клопотання банку та передбачених законодавством документів. Після отримання банківської ліцензії банківські установи повинні протягом усього терміну її дії дотримуватись ліцензійних умов банківської діяльності, зокрема розміру регулятивного капіталу.

На підставі банківської ліцензії банки мають право надавати такі фінансові послуги:

• приймання вкладів (депозитів) від юридичних та фізичних осіб;

• забезпечення відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів та банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних документів та зарахування коштів на них;

• надання кредитів;

• здійснення організації купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

• надання гарантій, поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

• придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, беручи на себе ризик виконання таких вимог та приймання платежів (факторинг);

• лізинг;

• відповідальне зберігання цінностей;

• купівля-продаж та обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних документів: випуск банківських платіжних карток та їх обслуговування тощо.

Супутніми послугами банків, що надаються клієнтам, є консультаційні та інформаційні послуги щодо особливостей та механізму реалізації банківських операцій.

За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку України, банки додатково можуть провадити такі види фінансових операцій, що є фінансовими послугами:

• операції з валютними цінностями:

• неторговельні операції з валютними цінностями;

• ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України;

• ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;

• ведення кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у грошовій одиниці України;

• залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

• залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

• операції з банківськими металами на валютному ринку України;

• операції з банківськими металами на міжнародних ринках;

• організація купівлі-продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

• андеррайтинг;

• здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

• перевезення валютних цінностей та інкасація коштів;

• операції за дорученням клієнтів:

• з інструментами грошового ринку;

• з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

• з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;

• довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

• депозитарна діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.