Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ринок фінансових послуг / Ринок фінансових послуг Заоч. Маг. 2013.doc
Скачиваний:
37
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
2.9 Mб
Скачать

2. Лізингові операції фінансових установ

Лізингові операції є різновидом кредитних посли, оферентами яких виступають банківські установи, спеціалізовані лізингові компанії та суб'єкти господарювання, які взяті на облік Національною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Лізинг являє собою підприємницьку діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових ресурсів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізигоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або надувається ним у власність за дорученням, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Об'єктом лізингу може бути різне рухоме (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка) та нерухоме (будинки, споруди, системи телекомунікацій та інше) майно, що належить до основних фондів.

Основними учасниками лізингової угоди є лізингодавець - банківська або небанківська фінансова установа, що є власником об'єкта лізингу і здає його в оренду, лізингоодержувач - суб'єкт підприємницької діяльності, що набуває право володіння та розпорядження об'єктом лізингу у визначених лізинговою угодою межах за умови сплати періодичних платежів та виробник або постачальник об'єкта угоди.

Ринок лізингових послуг характеризується багатоманітністю його видів та форм, великим вибором моделей лізингових контрактів.

У світовій практиці лізинг поділяється на два види: оперативний та фінансовий.

При оперативному лізингу термін користування об'єктом лізингу є коротшим за строк повної амортизації об'єкта лізингу. Після закінчення терміну лізингової угоди основні фонди, що знаходились у користуванні, повертаються лізингодавцю. Суть оперативного лізингу практично повністю ототожнює зміст операцій оренди. Оперативний лізинг є вигідним у тому випадку, якщо технічні засоби потрібні час від часу для проведення короткотермінових робіт.

При фінансовому лізингу термін угоди практично співпадає з терміном повної амортизації об'єкта лізингу. Після закінчення терміну лізингової угоди її об'єкт викуповується лізингоодержувачем за залишковою вартістю або повертається лізингодавцю.

Особливості реалізації лізингових угод та складу їх учасників зумовлюють поділ лізингу на такі форми: зворотний, пайовий та міжнародний.

Зворотний лізинг- це лізингова угода, що передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому в лізинг.

Пайовий лізинг забезпечує здійснення лізингу на основі укладання багатостороннього договору та залучення декілької кредиторів, які інвестують свої кошти в об’єкт лізингу.

При міжнародному лізингу одна із сторін лізингової угоди є нерезидентом.

Лізингові операції здійснюються на основі платності. Оплата за користування об’єктом лізингу здійснюється лізингоодержувачем шляхом внесення регулярних лізингових платежів.

Розмір, форма, способи та строки внесення лізингових платежів визначаються за домовленістю сторін і фіксуються в лізинговій угоді.

3. Факторингові послуги банківських установ

У світовій практиці факторинг - це купівля банком або спеціалізованою факторинговою компанією грошових вимог постачальника до покупця та їх інкасація за певну винагороду. Відповідно до українського законодавства, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Факторингова операція здійснюється на комісійних засадах на договірній основі.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Сторонами договору факторингу є фактор і клієнт.

У процесі надання факторингової послуги банківська установа (фактор) кредитує оборотний капітал клієнта та переймає на себе його кредитний ризик. За дострокову інкасацію дебіторської заборгованості клієнта банк утримує винагороду на свою користь Факторингове обслуговування клієнта банком може супроводжуватись наданням йому додаткових консультаційних та інформаційних послуг, таких як ведення обліку дебіторської заборгованості, управління борговими вимогами клієнта, підготовка аналітичних матеріалів тощо.

Перед прийняттям рішення про надання факторингової послуги банк аналізує фінансовий стан клієнта та його контрагентів, вивчає особливості їх господарської діяльності та практику розрахунків.

Факторингові операції поділяються на види за такими ознаками:

  1. Залежно від мети здійснення операції розрізняють класичний та забезпечувальний факторинг. За класичним факторингом відбувається фінансування клієнта під відступлення права грошової вимоги. Забезпечувальний факторинг передбачає використання відступленого права грошової вимоги в якості своєрідного засобу забезпечення грошового зобов'язання клієнта перед фактором (наприклад, за кредитним договором)

  2. Залежно від повідомлення боржника про посередництво банку виділяють конвекційні та конфіденційні факторингові операції.

  3. Залежно від права регресу факторинг поділяється на безрегресний. регресний та з частковим регресом.

  4. За набором послуг, що включає факторинг, він може бути з повним та частковим набором послуг.

  5. За сектором ринку, на якому здійснюються факторингові операції розрізняють внутрішній та міжнародний факторинг.

Факторингова операція оформляється укладенням між банком та клієнтом спеціального договору, в якому обумовлюються взаємні зобов'язання та відповідальність сторін, вид факторингу, розмір кредиту та вартість послуг. Вартість факторингових послуг включає в себе такі елементи:

- комісійну винагороду банку;

- плату за наданий кредит, розмір якої визначається в процентах від суми грошових коштів, наданих банком клієнту за період між достроковим одержанням боргу і датою інкасування вимог.