- •1 Загальна характеристика району розташування підприємства
- •2 Характеристика геологічної гідрографічної ситуації родовища
- •2.1 Геологическая изученность и степень разведанности шахтного поля (месторождения района)
- •2.2 Тектоника месторожления
- •2.3 Характеристика качества угольных пластов
- •2.4 Стратиграфия и литология
- •2.5 Гидрогеологическая характеристика.
- •2.6 Подсчёт запасов по блокам
- •3 Технології та обладнання, що застосовуються на підприємстві.
- •3.1 Особливості розробки родовищ.
- •3.1.2 Розтин родовища.
- •3.1.3 Капітальні і подготовчі гірничі виробки. Підготовчі роботи.
- •3.1.4 Очисні роботи.
- •3.1.4.1 Гірничо-геологічний прогноз проектованої ділянки пласта l2 '
- •3.1.4.2 Вибір технології та комплексної механізації очисних робіт
- •3.1.4.3 Вибір типу виїмкових машин
- •3.1.4.4 Вибір кріплення сполучення
- •3.1.4.5 Розрахунок можливого добового навантаження на очисний забій. Вибір планового навантаження на лаву
- •3.1.4.6 Заходи безпеки при веденні очисних робіт у лаві
- •3.1.4.7 Технологія очисних робіт
- •3.1.4.8 Режим роботи і організація робіт
- •3.2 Водовідлив
- •3.3 Транспорт
- •3.4 Провітрювання гірничодобувного підприємства
- •Vоч. – проветриваемый объем очистной выработки, м3;
- •3.5.1 Заходи щодо обезпилювання повітря
- •3.5.2 Пожежний захист
- •3.5.3 Правіл безпеки у вугільних шахтах
- •3.5.4 Періодичність та обсяг перевірок стану протипожежного захисту шахт
- •3.5.5 Додаткові вимоги до протипожежного захисту шахт, що розробляють пласти вугілля, схильного до самозаймання
- •4 Удосконалення технології використання шахтної породи для возведення штучних споруд в умовах підприємства
- •4.1 Умови застосування закладки виробленого простору матеріалами з шахтної породи
- •4.2 Аналіз стану технології утилізації відходів здобичі і збагачення вугілля
- •4.2.1 Закордонний досвід
- •4.2.2. Вітчизняний досвід
- •4.3 Технологічні схеми залишення шахтних порід в підготовчих виробленнях
- •4.3.1. Технологічна схема залишення породи в шахті з використанням скрепера
- •4.3.2. Технологічна схема залишення породи в шахті за допомогою конвеєра і скрепера
- •4.3.3 Технологічна схема залишення породи за допомогою метальної установки
- •4.3.4 Технологічна схема залишення породи за допомогою метальної установки і вантажної машини
- •4.3.5 Технологічна схема залишення породи за допомогою бункерного поїзда
- •4.3.6 Застосування технологічної схеми залишення породи в шахті із застосуванням комплексу закладних засобів
- •4.3.6 Технологічна схема залишення породи в шахті із застосуванням пересувного закладного комплексу
- •4.3.9 Технологічна схема закладних робіт при погашенні вироблень з використанням комплексу «Титан-1»
- •4.4.Технологічна схема з веденням очисних робіт агрегатом ак-3 і подачею породи у вироблений простір комплексом «Титан-1»
- •4.4.1 Технологічна схема з веденням очисних робіт агрегатом ак-3 і з подачею породи у вироблений простір із застосуванням конвеєра ср-70
- •4.5 Похідні гірничо - технічні та гірничо - технологічні показники роботи лави
- •4.5.1 Розрахунок гірничо - технічних та гірничо - технологічних показників роботи лави при впровадженні системи відробітку пласта з повним закладанням виробленого простору
- •4.5.4 Розрахункові параметри повної закладки виробленого простору
- •4.5.5 Розрахунки експлуатаційних витрат
- •4.5.6 Нарахування на заробітну платню
- •4.5.7 Розрахунок витрат на техніку
- •4.5.8 Розрахунок витрат на електроенергію та пневмоенергію
- •4.5.9 Розрахунок необхідних витрат на матеріали
- •4.5.10 Розрахунок собівартості вугілля по запропонованому технологічному рішенню
- •4.6 Порівняння та вибір раціональної схеми ведення очисних робіт
- •5 Еколого-економічні та соціальні наслідки технологічних рішень при впровадженні технології видобутку вугілля із повним закладанням виробленого простору
- •5.1 Розрахунок експлуатаційних витрат на закладання виробленого простору
- •5.2 Екологічний ефект від впровадження технологічної схеми з повним закладанням виробленого простору та його економічне значення
- •5.3 Економічний та загальний еколого-економічний ефект від впровадження технологічної схеми з повним закладанням виробленого простору
- •Висновки
- •Перелік посилань
3.1.4.5 Розрахунок можливого добового навантаження на очисний забій. Вибір планового навантаження на лаву
Визначення параметрів очисного вибою. Максимально можливе навантаження на очисний забій приймається як менша з двох значень - максимально можливого навантаження за фактором "механізація" і максимально можливого навантаження за фактором "вентиляція".
Ал = min (Ал.м, Ал.в), (3.5)
де Ал.м-максимально можливе навантаження на очисний забій по продуктивності виїмкових машин, т / добу; Ал.в-можливе навантаження на очисний забій за умовами газовиділення в лаву і провітрювання, т / добу.
Згідно з інструкцією для шахт категорії по метану - Негазовий, навантаження на лави за фактором вентиляція не обмежується. Отже для умов шахти "Курахівська" максимально можливе навантаження на очисний забій розраховується виходячи з можливостей виїмкових машин.
Максимально можливе навантаження на очисний забій по продуктивності виїмкових машин дорівнює:
Ал.м = Асм * nсм * kгн * кн, (3.6)
де Асм - середньозмінна навантаження на очисний забій, т / зміну; nсм - кількість змін з виїмки вугілля за добу; kгн - коефіцієнт зменшення навантаження при роботі очисного забою, приймаємо kгн = 1,0 (у відповідність з геологічної частиною гірничо-геологічні умови середні та відсутні порушення в межах допрацьовуємо ділянки); kи - коефіцієнт добування вугілля в очисному вибої, приймається рівним 0,98).
Змінна навантаження на лаву розраховується за формулою:
Асм = ПВМ * Gк * км (3.7)
де ПВМ = 360 хв. - Тривалість робочої зміни; Gк - середня продуктивність комбайна, т / хв; kм - змінний коефіцієнт машинного часу з виїмки вугілля, приймається рівним 0,40.
Продуктивність комбайна розраховується за формулою:
Gк = m * γ * r * кг * Vп * kпс (3.8)
де m - виймаємо потужність пласта 1,10 м; - Об'ємна маса вугілля в пласті разом з породним прослоем, = 1,42 т/м3, згідно з матеріалами практики; r - величина захоплення комбайна, м, у відповідність з характеристикою комбайна r = 0,7; kг - коефіцієнт використання захоплення, приймається рівним 1,0; Vп - швидкість подачі комбайна, м / хв; kпс - коефіцієнт зниження продуктивності комбайна через недостатнє резерву приймальні здібності дільничної конвеєрної лінії, дорівнює 0,96.
Швидкість подачі комбайна приймається, як мінімальна з:
Vп = min (Vт, Vкр, Vп.маш) (3.9)
де Vт - технічно допустима швидкість подачі комбайна, м / хв, Приймаємо Vт = 12,0 м / хв., ; Vкр - швидкість подачі, обумовлена швидкістю кріплення лави, м / хв, Vкр = 2.4 м / хв, у відповідність з даними підприємства; Vп.маш - швидкість подачі комбайна, обмежена швидкістю пересування машиніста при управлінні комбайном, м / хв. Швидкість подачі комбайна, обумовлена швидкістю пересування машиніста по лаві, рекомендується для пластів потужністю 1,1, приймати Vп.маш = 2.3 м / хв.
Vп = min (12.0; 2,7; 2,3) = 2,3 м / хв.
Розраховуємо продуктивність комбайна:
Gк = 1.10 * 1.42 * 0.7 * 1 * 2.3 * 0,96 = 2,41 м / хв.
Розраховуємо змінну навантаження на забій.
Асм = 360 * 2.41 * 0.46 = 399 т / зміну.
Розраховуємо максимально можливу на очисний забій:
Ал.м = 399 * 3 * 1 * 0,98 = 1173 т / добу.
Прийнята навантаження на очисний забій повинна бути не менше нормативної.
Величина нормативної добового навантаження на очисний забій при різних гірничо-геологічних умовах і засобах механізації очисних робіт визначається за формулою:
Ан = (864 + 2 * 174) * 3 * (360/1080) * (1,42 / 1,3) * 0,8 * 0,85 = 769 т /добу
де = 864 т/сут- норматив навантаження на очисний забій; - Поправка до нормативу навантаження при зміні довжини очисного вибою на 1 м, = 2 т / добу.; = 87 м - різниця довжин очисного вибою; = 3 шт - число змін по видобутку вугілля; = 360 хв - тривалість зміни; = 1,42 т/м3 - щільність вугілля; = 0,8 - коефіцієнт враховує гірничо-геологічні умови; ке - коефіцієнт, що враховує термін роботи комплексу, ке = 0,85.
Величини нормативних навантажень на інші очисні вибої наведені у графіку введення - вибуття очисних вибоїв і обчислювалися аналогічним способом.
Отже при розробці графіка введення - вибуття очисних вибоїв планове навантаження на лаву пласта l2 'повинна знаходитися в межах від 769 т / добу до 1173 т / добу. Задаємося плановим навантаженням на лаву пласта l2 'на період проектування 1000 т / добу., Планову навантаження на лави пласта k8, на час доопрацювання пласта l2' приймаю 1000 т / добу.
Розрахунок графіка виконаний так, щоб на кожному періоді планування добовий видобуток шахти була постійною і дорівнювала плановій. Крім того по кожному періоду планування підраховувався коефіцієнт резерву видобутку за формулою :
Kp = (Σ nлi * Aлi.max) / AС (3.10)
де Kp - коефіцієнт резерву видобутку, од.; nлi - кількість лав на i-му шарі; Aлi.max - максимально можлива добове навантаження на діючу лаву на i-тому пласті; AС - добове навантаження на шахту, AС = 3000 т / добу.
Далі визначаємо параметри очисного вибою. Вибір довжини, швидкості посування лави, кількість виїмкових циклів комбайна за добу виробляємо за наступною методикою.
Знаючи взаємозв'язок між добовим навантаженням на лаву і її параметрами отримаємо:
Ал.план = lл * uсут * m ** kи (3.11)
Переймаючись в першому наближенні довжиною комплексу в постачанні lл = lкп, lкп = 200м., Можна орієнтовно розрахувати швидкість посування очисного забою:
uсут = Ал.план / (lл * m ** kи) (3.12)
uсут = 800 / (200 * 1,10 * 1,42 * 0,98) = 2,6 м / сут.\
Орієнтовна кількість смужок (виїмкових циклів) на добу при роботі комбайна одно:
nц = uсут / r (3.13)
де r - величина захоплення комбайна, м, r = 0,8 м
nц = 2,6 / 0,8 = 3,26
Остаточно приймаємо nц = 3, тоді уточнена довжина лави складе:
lл = Ал.план / (nц * r * m ** kи) (3.14)
lл = 800 / (3 * 0,8 * 1,1 * 1,42 * 0,98) = 218 м.
У відповідність з цим планове добове посування очисного вибою:
uсут = nц * r (3.15)
uсут = 3 * 0,8 = 2,4 м