- •1 Загальна характеристика району розташування підприємства
- •2 Характеристика геологічної гідрографічної ситуації родовища
- •2.1 Геологическая изученность и степень разведанности шахтного поля (месторождения района)
- •2.2 Тектоника месторожления
- •2.3 Характеристика качества угольных пластов
- •2.4 Стратиграфия и литология
- •2.5 Гидрогеологическая характеристика.
- •2.6 Подсчёт запасов по блокам
- •3 Технології та обладнання, що застосовуються на підприємстві.
- •3.1 Особливості розробки родовищ.
- •3.1.2 Розтин родовища.
- •3.1.3 Капітальні і подготовчі гірничі виробки. Підготовчі роботи.
- •3.1.4 Очисні роботи.
- •3.1.4.1 Гірничо-геологічний прогноз проектованої ділянки пласта l2 '
- •3.1.4.2 Вибір технології та комплексної механізації очисних робіт
- •3.1.4.3 Вибір типу виїмкових машин
- •3.1.4.4 Вибір кріплення сполучення
- •3.1.4.5 Розрахунок можливого добового навантаження на очисний забій. Вибір планового навантаження на лаву
- •3.1.4.6 Заходи безпеки при веденні очисних робіт у лаві
- •3.1.4.7 Технологія очисних робіт
- •3.1.4.8 Режим роботи і організація робіт
- •3.2 Водовідлив
- •3.3 Транспорт
- •3.4 Провітрювання гірничодобувного підприємства
- •Vоч. – проветриваемый объем очистной выработки, м3;
- •3.5.1 Заходи щодо обезпилювання повітря
- •3.5.2 Пожежний захист
- •3.5.3 Правіл безпеки у вугільних шахтах
- •3.5.4 Періодичність та обсяг перевірок стану протипожежного захисту шахт
- •3.5.5 Додаткові вимоги до протипожежного захисту шахт, що розробляють пласти вугілля, схильного до самозаймання
- •4 Удосконалення технології використання шахтної породи для возведення штучних споруд в умовах підприємства
- •4.1 Умови застосування закладки виробленого простору матеріалами з шахтної породи
- •4.2 Аналіз стану технології утилізації відходів здобичі і збагачення вугілля
- •4.2.1 Закордонний досвід
- •4.2.2. Вітчизняний досвід
- •4.3 Технологічні схеми залишення шахтних порід в підготовчих виробленнях
- •4.3.1. Технологічна схема залишення породи в шахті з використанням скрепера
- •4.3.2. Технологічна схема залишення породи в шахті за допомогою конвеєра і скрепера
- •4.3.3 Технологічна схема залишення породи за допомогою метальної установки
- •4.3.4 Технологічна схема залишення породи за допомогою метальної установки і вантажної машини
- •4.3.5 Технологічна схема залишення породи за допомогою бункерного поїзда
- •4.3.6 Застосування технологічної схеми залишення породи в шахті із застосуванням комплексу закладних засобів
- •4.3.6 Технологічна схема залишення породи в шахті із застосуванням пересувного закладного комплексу
- •4.3.9 Технологічна схема закладних робіт при погашенні вироблень з використанням комплексу «Титан-1»
- •4.4.Технологічна схема з веденням очисних робіт агрегатом ак-3 і подачею породи у вироблений простір комплексом «Титан-1»
- •4.4.1 Технологічна схема з веденням очисних робіт агрегатом ак-3 і з подачею породи у вироблений простір із застосуванням конвеєра ср-70
- •4.5 Похідні гірничо - технічні та гірничо - технологічні показники роботи лави
- •4.5.1 Розрахунок гірничо - технічних та гірничо - технологічних показників роботи лави при впровадженні системи відробітку пласта з повним закладанням виробленого простору
- •4.5.4 Розрахункові параметри повної закладки виробленого простору
- •4.5.5 Розрахунки експлуатаційних витрат
- •4.5.6 Нарахування на заробітну платню
- •4.5.7 Розрахунок витрат на техніку
- •4.5.8 Розрахунок витрат на електроенергію та пневмоенергію
- •4.5.9 Розрахунок необхідних витрат на матеріали
- •4.5.10 Розрахунок собівартості вугілля по запропонованому технологічному рішенню
- •4.6 Порівняння та вибір раціональної схеми ведення очисних робіт
- •5 Еколого-економічні та соціальні наслідки технологічних рішень при впровадженні технології видобутку вугілля із повним закладанням виробленого простору
- •5.1 Розрахунок експлуатаційних витрат на закладання виробленого простору
- •5.2 Екологічний ефект від впровадження технологічної схеми з повним закладанням виробленого простору та його економічне значення
- •5.3 Економічний та загальний еколого-економічний ефект від впровадження технологічної схеми з повним закладанням виробленого простору
- •Висновки
- •Перелік посилань
2.2 Тектоника месторожления
Оцениваемая площадь является связующим тектоническим звеном между Красноармейским северо-западным и Донецко-Макеевским северо-восточным прорстираниями угленосных отложений карбона.
Площадь шахтного поля приурочена к юго-западному крылу обширной синклинальной складки, так называемой Кальмиус-Турецкой котловины Донбасса, и слагает западное крыло Волчанской синклинали.
Осадки карбона имеют северо-западное простирание и пологое падение на северо-восток и восток под углами от 4-60 до 10-140.
Пликативные формы тектоники характеризуются спокойным моноклинальным залеганием угленосных отложений.
В северной части шахтного поля наблюдается пологая флексура пласта, которая фиксируется по резкому изменению простирания пластов свит С25 и С26от меридианного до широтного. В районе флексурного изгиба по пласту k8 наблюдается значительное количество микросбросов и микрофлексур.
5-й и 6-й северными лавами вскрыты 2 микрофлексуры пласта. Одна из них шириной 20-30м с падением крыльев складок по 50 в обе стороны выше 5-го вентиляционного штрека (верхнего) затухает, на глубтне она вскрыта 6-м сев.транспортным штреком. Вторая микрофлексура-меньшая по размерам, начинается в III панели 6-й сев.лавы пл. k8 и простирается до 5-го сев. транспортного штрека (верхнего). 5-й сев. вентиляц. штрек (верхний) эту флексуру не встретил.
Ширина второй микрофлексуры от 8 до 20 м, падение крыльев складок от 4 до 70.
В 1956г. 2-й сев.лавой встречен сброс, пересеченный в 1954г. 1-й сев. лавой пл. К8. Амплитуда сброса 0,40-0,60м, простирание1650 , угол падения плоскости сместителя 58-680 .
Второй значительный по размерам сброс встречен в 1965г. 4й сев.лавой пл. k8, которы пересекает 5-ю сев. лаву (нижнюю, среднюю и верхнюю) бремсберга №4 пл.k8 и затухает между 5-м конвейерным и6-м вентиляционными штреками пл. k8. Амплитуда его от 0,35 до 1,10м, простирание 1930 угол падения сместителя 57-680.
Третий сброс пересекает 5-й сев.вентиляционный штрек (верхний) пл.k8, 4-ю сев. лаву и незначительную часть. 3-й сев. лавы пл. k8. Амплитуда сброса 0,80-0,90м, простирание2850, угол падения плоскости сместителя 380.
Кроме этого, очистными работами и подготовительными выработками пл.К8 вскрыто большое количество незначительных сбросов с различным направлением.
5-й сев.конвейерным штреком (верхним) пл. k8 вскрыт неполный русловой размыв пласта шириной 3м, выполненный породами кровли (сланец глинистый).
По пласту l21 2-й сев.лавой в 1957г. встречен сброс с частичным размывом лежачего крыла пласта шириной до 12м. Амплитуда сброса 0,50м, азимут простирания 305-3100угол падения 480. Сброс отмечен в откаточном штреке: прослеживался по лаве на протяжении 160м, постепенно затухает.
Кроме того по пласту l21 наблюдаются мелкие растяжения «русловые размывы» с разрывом сплошности пласта, количество которых увеличено в районе флексурного изгиба пласта. Ширина их равна 0,50-3,50м. Протяженность их несколько сотен метров, выполнены они преимущественно перемятыми породами кровли, реже почвы пласта, иногда с включениями угля неправильной формы. Растяжение пласта иногда сопровождается небольшими смещениями по вертикале на 0,10-0,30м. Над растяжениями кровли, как правило, неустойчива и обрушается высотой до 0,40-0,80м.