- •1 Загальна характеристика району розташування підприємства
- •2 Характеристика геологічної гідрографічної ситуації родовища
- •2.1 Геологическая изученность и степень разведанности шахтного поля (месторождения района)
- •2.2 Тектоника месторожления
- •2.3 Характеристика качества угольных пластов
- •2.4 Стратиграфия и литология
- •2.5 Гидрогеологическая характеристика.
- •2.6 Подсчёт запасов по блокам
- •3 Технології та обладнання, що застосовуються на підприємстві.
- •3.1 Особливості розробки родовищ.
- •3.1.2 Розтин родовища.
- •3.1.3 Капітальні і подготовчі гірничі виробки. Підготовчі роботи.
- •3.1.4 Очисні роботи.
- •3.1.4.1 Гірничо-геологічний прогноз проектованої ділянки пласта l2 '
- •3.1.4.2 Вибір технології та комплексної механізації очисних робіт
- •3.1.4.3 Вибір типу виїмкових машин
- •3.1.4.4 Вибір кріплення сполучення
- •3.1.4.5 Розрахунок можливого добового навантаження на очисний забій. Вибір планового навантаження на лаву
- •3.1.4.6 Заходи безпеки при веденні очисних робіт у лаві
- •3.1.4.7 Технологія очисних робіт
- •3.1.4.8 Режим роботи і організація робіт
- •3.2 Водовідлив
- •3.3 Транспорт
- •3.4 Провітрювання гірничодобувного підприємства
- •Vоч. – проветриваемый объем очистной выработки, м3;
- •3.5.1 Заходи щодо обезпилювання повітря
- •3.5.2 Пожежний захист
- •3.5.3 Правіл безпеки у вугільних шахтах
- •3.5.4 Періодичність та обсяг перевірок стану протипожежного захисту шахт
- •3.5.5 Додаткові вимоги до протипожежного захисту шахт, що розробляють пласти вугілля, схильного до самозаймання
- •4 Удосконалення технології використання шахтної породи для возведення штучних споруд в умовах підприємства
- •4.1 Умови застосування закладки виробленого простору матеріалами з шахтної породи
- •4.2 Аналіз стану технології утилізації відходів здобичі і збагачення вугілля
- •4.2.1 Закордонний досвід
- •4.2.2. Вітчизняний досвід
- •4.3 Технологічні схеми залишення шахтних порід в підготовчих виробленнях
- •4.3.1. Технологічна схема залишення породи в шахті з використанням скрепера
- •4.3.2. Технологічна схема залишення породи в шахті за допомогою конвеєра і скрепера
- •4.3.3 Технологічна схема залишення породи за допомогою метальної установки
- •4.3.4 Технологічна схема залишення породи за допомогою метальної установки і вантажної машини
- •4.3.5 Технологічна схема залишення породи за допомогою бункерного поїзда
- •4.3.6 Застосування технологічної схеми залишення породи в шахті із застосуванням комплексу закладних засобів
- •4.3.6 Технологічна схема залишення породи в шахті із застосуванням пересувного закладного комплексу
- •4.3.9 Технологічна схема закладних робіт при погашенні вироблень з використанням комплексу «Титан-1»
- •4.4.Технологічна схема з веденням очисних робіт агрегатом ак-3 і подачею породи у вироблений простір комплексом «Титан-1»
- •4.4.1 Технологічна схема з веденням очисних робіт агрегатом ак-3 і з подачею породи у вироблений простір із застосуванням конвеєра ср-70
- •4.5 Похідні гірничо - технічні та гірничо - технологічні показники роботи лави
- •4.5.1 Розрахунок гірничо - технічних та гірничо - технологічних показників роботи лави при впровадженні системи відробітку пласта з повним закладанням виробленого простору
- •4.5.4 Розрахункові параметри повної закладки виробленого простору
- •4.5.5 Розрахунки експлуатаційних витрат
- •4.5.6 Нарахування на заробітну платню
- •4.5.7 Розрахунок витрат на техніку
- •4.5.8 Розрахунок витрат на електроенергію та пневмоенергію
- •4.5.9 Розрахунок необхідних витрат на матеріали
- •4.5.10 Розрахунок собівартості вугілля по запропонованому технологічному рішенню
- •4.6 Порівняння та вибір раціональної схеми ведення очисних робіт
- •5 Еколого-економічні та соціальні наслідки технологічних рішень при впровадженні технології видобутку вугілля із повним закладанням виробленого простору
- •5.1 Розрахунок експлуатаційних витрат на закладання виробленого простору
- •5.2 Екологічний ефект від впровадження технологічної схеми з повним закладанням виробленого простору та його економічне значення
- •5.3 Економічний та загальний еколого-економічний ефект від впровадження технологічної схеми з повним закладанням виробленого простору
- •Висновки
- •Перелік посилань
2.3 Характеристика качества угольных пластов
Зона окисленного и выветренного угля очень хорошо прослеживается в верхних горизонтах. В 1956г. 1-й сев.лавой пл. К8 на глубине 45м от поверхности была вскрыта зона окисленного угля. Угольный пласт представлен сажей и сажистым углем мощностью 0,40-0,80м.
В 1964-1965 годах 1-й сев.вентиляционный штрек и разрез 1-й сев. пл. k8 были пройдены выше границ годного угля и вскрыли пласт, затронутый процессами выветривания на глубине 39-52м. Верхняя пачка пласта представлена углем и даже сажей, а нижняя пачкаособенно в северной части штрека и на верхнем участке разреза, превращена в рыхлый углисто-глинистый сланец.
Пласт l2’
Содержание аналитической влаги / Wа/ колеблется в пределах 4,3-10,8%.
Содержание рабочей влаги / Wр/ составляет 12,7-16,8%.
Зольность угля по керновым пробам колеблется от 5,8 до 10,7%.
Зольность пласта / Ас / по пластово-дифференциальным пробам несколько выше зольности керновых проб и колеблется от 7,3 до 14,5%, в среднем 12,0%.
Зольность пласта / Ас / по пластово-промышленным пробам колеблется от 12,1 до 19,9%, в среднем-15,3%, увеличиваясь с увеличением мощности породного прослоя сланца глинистого.
Пласт l2’ относится к длиннопламенным, высокосернистый, пригоден для энергетических целей.
Уголь пласта k8пренадлежит к марке Д, в северо-восточной части к марке Г, группе Г6. Группа по зольности -1, сере-5. Пригоден для энергетических целей.
Уголь пласта l1малозольный, высокосернистый, относится к марке Д, пригоден для энергетических целей.
Уголь пласта l3 малозольный и малосернистый, длиннопламенным, пригоден для энергетических целей.
Уголь пласта l4относится к марке Д, 2й группе по зольности, малосернистый, может быть использован в шахте для коксования.
2.4 Стратиграфия и литология
В геологическом строении шахтного поля принимают участие угленосные отложения свит С25, С26, С27 среднего отдела карбона и частично свиты С3¹ верхнего отдела, перекрытие осадками нижненеогенового и четвертичных возрастов мощностью от 0,5 до 46,0 м.
Отложения карбона представлены чередованием слоев песчаников, песчаных и глинистых сланцев и прослоями углей и известняков.
Четвертичные отложения.представлены красно-бурыми и желто-бурыми глинами и суглинками, содержащими часто известняковые и гипсовые включения. Мощность четвертичных отложений колеблется от 0,5 до 33м.
Неогеновые отложения. На размытой поверхности карбона с резким угловым несогласием залегают отложения полтавской серии нижнего неогена, которые представлены мелкозернистыми кварцевыми песками желтого и реже светло-серого цвета. Мощность их достигает 30м.
Свита С27 -горловская вскрыта скважинами в районе шахтного поля не полностью. Литологически свита представлена сланцами глинистыми и песчанистыми , песчаниками. Меньшее развитие имеют прослои известняков, углей и углистых сланцев.
Рабочую мощность имеют пласты m2, m3 и m42 .Маркирующими горизонтами нижней части свиты являются известняки m1 и m5.
Свита С26 -алмазная хорошо изучена по данным горных работ и разведочных скважин. Общая мощность свит 150-160м. Свита сложена в основном песчаниками и глинистыми сланцами 60% и песчаниками 30%. Известняки, угли и угленосные сланцы составляют до 10% свиты. В свите залегают до 13 пластов и прослоев угля. Нижней и верхней границами свитами являются мощные (0,30-4,5м) известняки.
Пласт l21 простого и сложного строения с неустойчивой мощностью, изменяющейся от 0,30 до 1,43м.
Свита С25-каменскаявскрыта скважинами и горными работами в верхней ее части , заключающей пласт k8 сложного строения, устойчивый. На поле шахты отложения свиты представлены сланцами глинистым и песчаными и разнозернистым водоносным песчаником. Пласт К8 залегает непосредственно под известняком, местами отделяясь от последнего сланцем глинистым мощностью от 0,0 до 3,5м.