- •1 Загальна характеристика району розташування підприємства
- •2 Характеристика геологічної гідрографічної ситуації родовища
- •2.1 Геологическая изученность и степень разведанности шахтного поля (месторождения района)
- •2.2 Тектоника месторожления
- •2.3 Характеристика качества угольных пластов
- •2.4 Стратиграфия и литология
- •2.5 Гидрогеологическая характеристика.
- •2.6 Подсчёт запасов по блокам
- •3 Технології та обладнання, що застосовуються на підприємстві.
- •3.1 Особливості розробки родовищ.
- •3.1.2 Розтин родовища.
- •3.1.3 Капітальні і подготовчі гірничі виробки. Підготовчі роботи.
- •3.1.4 Очисні роботи.
- •3.1.4.1 Гірничо-геологічний прогноз проектованої ділянки пласта l2 '
- •3.1.4.2 Вибір технології та комплексної механізації очисних робіт
- •3.1.4.3 Вибір типу виїмкових машин
- •3.1.4.4 Вибір кріплення сполучення
- •3.1.4.5 Розрахунок можливого добового навантаження на очисний забій. Вибір планового навантаження на лаву
- •3.1.4.6 Заходи безпеки при веденні очисних робіт у лаві
- •3.1.4.7 Технологія очисних робіт
- •3.1.4.8 Режим роботи і організація робіт
- •3.2 Водовідлив
- •3.3 Транспорт
- •3.4 Провітрювання гірничодобувного підприємства
- •Vоч. – проветриваемый объем очистной выработки, м3;
- •3.5.1 Заходи щодо обезпилювання повітря
- •3.5.2 Пожежний захист
- •3.5.3 Правіл безпеки у вугільних шахтах
- •3.5.4 Періодичність та обсяг перевірок стану протипожежного захисту шахт
- •3.5.5 Додаткові вимоги до протипожежного захисту шахт, що розробляють пласти вугілля, схильного до самозаймання
- •4 Удосконалення технології використання шахтної породи для возведення штучних споруд в умовах підприємства
- •4.1 Умови застосування закладки виробленого простору матеріалами з шахтної породи
- •4.2 Аналіз стану технології утилізації відходів здобичі і збагачення вугілля
- •4.2.1 Закордонний досвід
- •4.2.2. Вітчизняний досвід
- •4.3 Технологічні схеми залишення шахтних порід в підготовчих виробленнях
- •4.3.1. Технологічна схема залишення породи в шахті з використанням скрепера
- •4.3.2. Технологічна схема залишення породи в шахті за допомогою конвеєра і скрепера
- •4.3.3 Технологічна схема залишення породи за допомогою метальної установки
- •4.3.4 Технологічна схема залишення породи за допомогою метальної установки і вантажної машини
- •4.3.5 Технологічна схема залишення породи за допомогою бункерного поїзда
- •4.3.6 Застосування технологічної схеми залишення породи в шахті із застосуванням комплексу закладних засобів
- •4.3.6 Технологічна схема залишення породи в шахті із застосуванням пересувного закладного комплексу
- •4.3.9 Технологічна схема закладних робіт при погашенні вироблень з використанням комплексу «Титан-1»
- •4.4.Технологічна схема з веденням очисних робіт агрегатом ак-3 і подачею породи у вироблений простір комплексом «Титан-1»
- •4.4.1 Технологічна схема з веденням очисних робіт агрегатом ак-3 і з подачею породи у вироблений простір із застосуванням конвеєра ср-70
- •4.5 Похідні гірничо - технічні та гірничо - технологічні показники роботи лави
- •4.5.1 Розрахунок гірничо - технічних та гірничо - технологічних показників роботи лави при впровадженні системи відробітку пласта з повним закладанням виробленого простору
- •4.5.4 Розрахункові параметри повної закладки виробленого простору
- •4.5.5 Розрахунки експлуатаційних витрат
- •4.5.6 Нарахування на заробітну платню
- •4.5.7 Розрахунок витрат на техніку
- •4.5.8 Розрахунок витрат на електроенергію та пневмоенергію
- •4.5.9 Розрахунок необхідних витрат на матеріали
- •4.5.10 Розрахунок собівартості вугілля по запропонованому технологічному рішенню
- •4.6 Порівняння та вибір раціональної схеми ведення очисних робіт
- •5 Еколого-економічні та соціальні наслідки технологічних рішень при впровадженні технології видобутку вугілля із повним закладанням виробленого простору
- •5.1 Розрахунок експлуатаційних витрат на закладання виробленого простору
- •5.2 Екологічний ефект від впровадження технологічної схеми з повним закладанням виробленого простору та його економічне значення
- •5.3 Економічний та загальний еколого-економічний ефект від впровадження технологічної схеми з повним закладанням виробленого простору
- •Висновки
- •Перелік посилань
3.1.4.2 Вибір технології та комплексної механізації очисних робіт
При виборі механізації виїмки вугілля в очисному вибої перспективним є варіант відпрацювання із застосуванням механізованих комплексів, які дозволяють значно збільшити навантаження на лаву, підвищити продуктивність праці та безпеку ведення робіт.
Для вибору типу механізованого кріплення, застосовується метод експертної оцінки технологічних особливостей механізованих кріплень застосування яких можливе в даних гірничо-геологічних умовах. У межах виїмкової дільниці потужність пласта складає 0,95 м, кут залягання 11 - 12 град. Згідно з експертною оцінкою приймаємо механізоване кріплення 1КД-90.
Для вибору типорозміру обраної механізованого кріплення 1КД90 обчислюються мінімальна та максимальна висота кріплення.
Мінімальна розрахункова висота розраховується за формулою:
Hmin = mmin - * mmin * lз * кн–ар (3.1)
деmmin - мінімальнапотужністьпласта, мм, згіднозданимишахтиmmin = 0,95 м; - Конвергенціяна 1 мширинипризабойногопросторувчасткахвідпотужностіпласта, длякатегоріїпорідпокрівліА1 приймаєтьсярівним 0,04; lз - відстаньвідвибоюлавидозадньоїстійкимеханізованогокріплення, визначаєтьсязаформулою:
lз = l1 + lпв + l2 (3.2)
де l1 - відстаньвідгрудейвибоюдоверхнякамеханізованогокріплення, здосвідушахти l1 = 0,27 м; lпв - відстаньвідпередньоїстійкидокінцяверхнякакріплення, м; lпв = 2.508 м; l2 - відстаньміжстійкамиподовжинісекціїкріплення, м, l2 = 1.307 м.
lз = 0.3 + 2.508 + 1.307 = 4,115 м;
k н - коефіцієнт, що враховує вплив глибини розробки на величину зміщення покрівлі в лаві, визначається за формулою:
k н = 0.48 +0,0013 Н (3.3)
де Н-середня глибина розробки, визначається за планами гірничих робіт, Н = 485м
k н = 0.48 +0,0013 * 485 = 1.11м.
ар - величина запасу розсувних для розвантаження кріплення, приймаємо 40 мм так як потужність пласта понад 0.8 м.
Hmin.р = 950 - 0,04 * 950 * 4,115 * 1,11 - 40 = 736,4 мм.
Максимальна розрахункова висота кріплення встановлюється з умови роботи в лаві на ділянці з найбільшою потужністю пласта:
Hmax.p = mmax - * mmax * lп * кн (3.4)
де mmax - максимальна потужність пласта в межах допрацьовуємо ділянки, мм, за даними шахти mmax = 1.15; lп = l1 + lпв - відстань від вибою лави до передньої стійки кріплення, м; l1, lпв - розглянуті раніше і вибрано.
lп = 0,27 + 2,508 = 2,778 м.
Hmax.p = 1150 - 0,025 * 1150 * 2,778 * 1,11 = 1061 мм.
Зіставляємо отримані значення Hmin.р, Hmax.p з конструктивними Hmin.к і Hmax.к з технічної характеристики кріплення
Hmin.р Hmin.к 736> 560
Hmax.р Hmax.к 1061 <1080
Як видно умова виконується, отже механізоване кріплення повністю підходить для даних гірничо-геологічних умов.
3.1.4.3 Вибір типу виїмкових машин
Для вибору типу виїмкових машин так само застосовувався метод експертної оцінки.
Згідно з експертною оцінкою приймаємо комбайн УКД400.
3.1.4.4 Вибір кріплення сполучення
Для кріплення сполучення лави з підготовчими виробками вибираємо кріплення сполучення КСД90
Крім комбайна 1К101У і кріплення сполучення КСД90 до складу механізованого комплексу входить кріплення ДМ, пересувний скребковий конвеєр СП26У, конвеєр стрічковий 1ЛТП800К і 1Л80, лебідки ЛВ25, магнітна станція СУВ-350, насос 1В20, лебідка 3ЛП підтримуюча, перевантажувач ПП800, апаратура управління і контролю АУК -1М, гідро-та електрообладнання.
У даній технологічній схемі прийнятий спосіб управління покрівлею повне обвалення. Привибійний простір лави кріпиться за допомогою секцій мехкріплення ДМ і 1КД90. Крок установки секцій 1,5 м, крок пересування секцій - 0,63 м. Перерозподіл секцій проводиться послідовно слідом за вийманням вугілля при русі комбайна знизу вгору.
При русі комбайна зверху вниз при зачистці лави з відставанням від комбайна не менш 15м проводиться послідовна засувка конвеєра СП26У. Перед пересувкою конвеєрного става перевірити кріплення головки. Повна засувка здійснюється на відстані 30-40м. У процесі засувки конвеєра зачистними лемехами виконується зачистка призабойного простору і вантаження вугілля на конвеєр.
Робота комплексу допускається тільки при працюючій системі зрошення комбайна і пунктів перевантаження конвеєрної лінії ділянки.