5.2 Екологічний ефект від впровадження технологічної схеми з повним закладанням виробленого простору та його економічне значення

Технологічні розрахунки показали, що порода не буде вивозитись на породний відвал, більш того, з терикону додатково забиратиметься порода і закладатиметься у вироблений простір. Це дозволяє нам говорити про відвернений збиток (формула 5.8), адже розміщення породи на териконі коштує грошей.

ВЗ = Q_п ** В_р , (5.8)

де ВЗ - відвернений збиток,

Q_п - кількість породи, яка мала б вивозитись на терикон за добу;

В_р =35 грн/т - вартість розміщення 1т породи на териконі.

В3= 90,56 * 3,15*35 = 9984,24 грн/доб (3,6 млн грн./рік).

З урахуванням експлуатаційних витрат на закладення виробленого простору економічне значення екологічного ефекту буде дорівнювати:

ЧЕЕ = ВЗ - Q_п * ΔС₃ , (5.9)

ЧЕЕ =9984,24 - 90,56*10 = 9078,64 грн/добу (3,3 млн грн/рік)

Наведений екологічний ефект ще не враховує звільнення земельної ділянки, яку займає відвал. А це потенційно потрібна земля.

5.3 Економічний та загальний еколого-економічний ефект від впровадження технологічної схеми з повним закладанням виробленого простору

Економічний ефект (ЕЕ) можна визначити враховуючи собівартості вугілля та об’єму його видобутку за двома схемами, що розглядаються:

ЕЕ = (S₁-S₂)*A , (5.10)

де – S₁ собівартість вугілля до впровадження пропонованої технології, грн/т; S₂- собівартість вугілля після впровадження пропонованої технології, грн/т;

Δ – добове навантаження на очисний забій ,т/добу

ЕЕ = (395 - 380)*725 = 10875 грн/добу (4 млн грн/рік)

Загальний еколого-економічний ефект (Z):

Z = ЧЕЕ + ЕЕ , (5.11)

Z = 4000000+3300000 =7300000 грн/рік

5.4 Посчитаем ефєктивність данного проекту

Э = , (5.12)

Э = = 23,03

Висновок: Так як ефєктивність даного проекту Э=23,03 більше 1 то проект ефективен.

Висновки

Дипломний прект посвячений темі: Проект зниження шкідливого впливу гірничого підприємства на навколишне природне середовище в умовах ВП шахта «Курахівська».

У роботі обґрунгувані напрямки та розроблені технологій рішення щодо раціонального використання шахтної породи та зниження негативного впливу шахти на довкілля.

У роботі виконані наступні задачі:

1) проаналізовані дослідження у напрямку використання породи з породних відвалів та при видобутку вугілля;

2) охарактеризоване підприємство, яке є об’єктом дослідження, як джерело забруднення навколишнього природного середовища;

3) проаналізовано стан технології утилізації відходів здобичі вугілля і обґрунтовані технологічні схеми залишення шахтних порід в гірничих виробленнях;

4) обґрунтовано та зроблено вибір технологічної схеми раціонального

використання породи;

5) розраховані еколого-економічні та соціальні наслідки технологічних рішень при впровадженні запропонованої в ході виконання роботи технології видобутку вугілля.

В роботі було проаналізовано, що гірничі підприємства завдають великої шкоди природі. Самим показовим екологічно - небезпечним чинником негативного впливу на НПС визнаний породовідвальний комплекс. Розглянуті ризики від породних відвалів. Запропоновані екологічні рішення по використанню породи відвалу. Описані технології використання породи в промисловості України в теперішній час, а саме: використання породи для будівельного матеріалу, для виготовлення добрив, для металургічної галузі, для будівництва доріг та ін.

У ході роботи були розроблені технологічні схеми зведення штучних споруд з використанням породи від проходження штреків, їх перекріплення та породи з відвалів.

При впровадженні запропонованих заходів по раціональному використанню породи шахти «Курахівська» витрати підприємства по сплаті зборів за розміщення породи значно скоротяться і небезпечний вплив вугільного виробництва помітно зменшиться; збільшиться екологічний ефект; будуть створені нові робочі місця; значно зменшиться захворюваність населення, через припинення шкідливих викидів отрутних газів та пилу з відвалу і буде одержано значнии економічний ефект при підвищені здобичі вугілля; будуть заощаджуватися природні багатства для майбутніх поколінь; знизиться деформація земної поверхні та ін.

Умовний еколого-економічний ефект від впровадження екологічних заходів по використанню породи в умовах шахти «Курахівська» склав 7,3млн грн/рік. Використання породи за пропонованою схемою у 98,75 разів більше за використання породи існуючою на шахті схемою, при чому об’єм породи, який береться з відвалу, складає 91,6% необхідної для закладання виробленого простору кількості породи . Закладання виробленого простору вимагає додаткову робочу силу, тобто з’являються нові робочі місця, що свідчить про соціальний ефект. Невід’ємною частиною технологічної схеми видобутку вугілля з повним закладанням виробленого простору є зменшення об’єму відвалу з часом. За розрахунками цей час дорівнює приблизно 29 років, бо об’єм використання породи для закладання виробленого простору розрахований тільки для однієї лави. При впровадженні такої схеми на інших лавах шахти, число років пропорціонально зменшиться. А ліквідація джерела великої кількості описаних в роботі ризиків веде до поліпшення навколишньої середи теперішнім та майбутнім поколінням, чого я прагнула у меті роботи.