4.5.1 Розрахунок гірничо - технічних та гірничо - технологічних показників роботи лави при впровадженні системи відробітку пласта з повним закладанням виробленого простору

Приведемо схему відробітку лави з повним закладанням виробленого простору на рисунку 4.12.

4.5.2 Розрахунок навантаження на очисний забій

Розрахунок навантаження на очисний забій 2-ої західної лави пл.к₈

визначається згідно «Нормативам навантажень на очисні забої вугільних шахт, що діють, за різних гірничо-геологічних умов і засобів механізації виїмки» по формулі:

A=(A_b+a*L_л)(4.1)

де Аб - базовий норматив навантаження на очисний забій, т/доб; «Методичних положень по розробці проектів підготовки і відробітку вийманих полів.» (Керівного нормативного документа мінпалевенерго України, 2001г.) за типом очисного устаткування залежно від стійкості безпосередньої крівлі, міцності грунту, потужності пласта і кута його падіння, що виймається: т_в=0,8м; А=700 т/доб;

а – поправка до базового нормативу навантаження на 1м збільшення довжини лави зверху величини, для якої розраховані табличні нормативи; приймається згідно табл.3.3 «Нормативам навантажень на очисні забої вугільних шахт, що діють ...», а=0,3;

Lл - різниця фактичної (L_ф) і вказаною в таблиці (L_табл) для даного варіанту механізації очисних робіт довжини очисного забою, м:

L_л = L_ф – L_табл; (4.2)

L_л = 213 -200 = 13 м;

Y_в— щільність гірничої маси в масиві, у _в =1,35 т/м³;

К_раз - коефіцієнт на розубоживання, розраховується за наявності порід, що пригинаються, в крівлі або грунті, К_раз=1,5;

К_впс - коефіцієнт, вязкопластичность вугілля, що здобувається, що враховує, К_впс=1,0;

Кгеол - коефіцієнт, що враховує складні гірничо-геологічні умови ведення очисних робіт, К_геол=0,93;

n_сm - число змін здобичі в добу, п_см=2;

T_cm – тривалість зміни здобичі, T_cm=360 хв

А = (700 + 0,3 * 13)1,5*1 *0,93*= 680 т/доб

Здобич з циклу визначається за формулою:

Дц = L*m*Yb*b (4.3)

де L - довжина лави, L=213 м;

m - потужність пласта, що виймається, т=0,8 м;

Y_в - щільність вугілля ув=1,35 т/м ;

b -ширина захвату комбайна, Ь=0,63 м.

Дц = 213 • 0,8 • 1,35 • 0,63 = 145

Кількість циклів на добу:

N_ц =; (4.4)

N_ц = = 4,69

Для відробітку 11 южної лави пл.l₂^’ приймаємо наступні проектні показники:

- кількість циклів в добу:

n_ц=5 циклів;

- добове завантаження на очисний забій:

А = Д_ц * n_ц, (4.5)

А = 145*5 = 725 т/доб

Отже за добу можливо отримувати 750 т вугілля.

4.5.3 Розрахункові параметри отримання породи з проходження штреків

Для управління покрівлею повним закладанням виробленого простору необхідна порода. Розрахуємо кількість породи, яка залишилась від проходження штреків за 1 цикл за формулою 4.6:

(4.6)

(4.7)

де S_п - площа породи, що виймається з штреку:

(4.8)

де Sвир - перетин виробки конвеєрного штреку, S_вир = 24,8 м²;

S_вуг - площа вугільної частини трапецієвидної форми:

S_вуг = *m (4.9)

S_вуг = * 0,8 = 4,16

S_n = 24,8 - 4,16 = 20,64 м²

В - довжина заходки, В=1м;

К_р - коефіцієнт розпушення породи, К_р=2.

= 20,64 * 2 * 1=41,28 м³

- об'єм породи, що випускається, на 1 раму, м³ у розпушеному вигляді при перекріпленні штреку:

(4.10)

де - площа перетину вироблення в проходці до деформації, м2;

- площа перетину вироблення на час перекріплювання в проходці, м2;

b_к - відстань між рамами до та після перекріплювання вироблення, м.

= (24,8- 20,8) * 1 = 4 м³

V_n = 41,28 + 4 = 45,28 м³

Загальна кількість породи в тонах:

Q_n= V_n * γ , (4.11)

де γ_п - щільність породи, γ_п = 2 т/м³.

Q_п = 45,28 * 2 = 90,56 т

Отже за 1 цикл ми маємо отримувати 90,56т породи з проходження