Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
диплом_Минакова.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
2.85 Mб
Скачать

РЕФЕРАТ

Розрахунково-пояснювальна записка: 118 с., 16 рис., 15 табл., 5 додатків, 22 посилання.

Об’єктом дослідження дипломного проекту спеціаліста є станція очищення побутових стічних вод.

Метою роботи є розробка проекту реконструкції споруд очищення побутових стічних вод в умовах каналізаційних очисних споруд (КОС) м.Селидове.

В дипломному проекті зроблений аналітичний огляд існуючих методів очищення побутових стічних вод і детально розглянутий, як найкращий, метод біохімічного очищення. Досліджені фізико-хімічні основи цього процесу. В роботі представлена технологічна схема очисних споруд м.Селидове. Розрахований матеріальний баланс основних етапів очищення, визначені показники якості води після очищення, виконані конструктивні розрахунки основних та допоміжних апаратів, які упорядковані контрольно-вимірювальними приладами. Описані заходи щодо охорони навколишнього середовища. Розроблені засоби охорони праці та виконані розрахунки системи вентиляції та аварійної ситуації.

СТІЧНА ВОДА, ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА, ВІДСТІЙНИК, БІОХІМІЧНЕ ОЧИЩЕННЯ, АЕРОТЕНК, АКТИВНИЙ МУЛ, АНАЛІТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ

ABSTRACT

Settlement explanatory statement: 188 p., 16 fig., 15 tab.,5 references, 22 addition.

The object of study diploma project of specialist are the treatment plant wastewater.

The purpose of the work is the development of reconstruction project of installations treatment of domestic wastewater of Selydove city.

In the diploma project, made ​​an analytical review of existing methods of treatment wastewater and thoroughly examined, as the best, method of biochemical purification. Are studied physico-chemical basis of this process. In work presents technological scheme treatment plants Selydove city. Calculated material balance of the main stages of purification, have been determined the parameters of water quality after cleaning, made the constructive calculations of basic and auxiliary machines that are ordered inspection equipment. The described measures to protect the environment. Tools for labor protection and calculations of ventilation and emergency.

WASTE WATER, TECHNOLOGICAL SCHEME, BIOCHEMICAL PURIFICATION, AEROTANK, AERATION, ACTIVE SLUDGE, ANALYTICAL CONTROL

ЗМІСТ

Вступ 1

1 Аналітичний огляд очищення побутових стічних вод 1

1.1 Загальна характеристика стічних вод 2

1.2 Механічне і хімічне очищення стічних вод 2

1.3 Біологічне очищення на полях зрошення і полях фільтрації 2

1.4 Біологічне очищення стічних водв аеротенках 2

1.5 Біологічне очищення стоків із застосуванням мембранних фільтрів 2

1.6 Очищення стічних вод із застосуванням біофільтрів 2

1.7 Очищення методом біотехнології нітриденітрифікації 2

2 Характеристика вихідної і очищеної води 4

3 Фізико-хімічні основи процесу очищення стічних вод 4

3.1 Суть методу біохімічного очищення 5

3.2 Склад активного мулу та біоплівки 5

3.3 Закономірності розпаду органічних речовин 5

4 Опис технологічної схеми 4

5 Матеріальний баланс процесу очищення стічних вод 4

6 Аналітичний контроль за стадіями процесу 4

7 Норми технологічного режиму 4

8 Конструктивні розрахунки апаратів 4

8.1 Решітки-дробарки 2

8.2 Піскоуловлювачі 2

8.3 Первинний відстійник 2

8.4 Аеротенк 2

8.5 Вторинний відстійник 2

8.6 Споруди знезараження стічних вод 2

9 Оптимізація конструктивних параметрів аерації від дози активного мулу 4

9.1 Визначення алгоритмічних задач та математичне забезпечення процесу 2

9.2 Ідентифікація пермінних 2

9.3 Аналіз результатів розрахунку 2

10 Вибір основного технологічного обладнання 4

10.1 Решітки-дробарки 2

10.2 Піскоуловлювачі 2

10.3 Первинний відстійник 2

10.4 Аеротенк 2

10.5 Вторинний відстійник 2

10.6 Контактні резервуари 2

11 Автоматичний контроль і регулювання технологічних процесів 4

12 Охорона довкілля 4

12.1 Охорона атмосферного повітря 2

12.2 Охорона гідросфери 2

12.3 Відходи виробництва і їх використання 2

13 Охорона праці та безпека при надзвичайних ситуаціях 4

13.1 Аналіз характеристик та потенціальних небезпек об’єкта дослідження 2

13.2 Вибір і обгрунтування заходів щодо нормалізації умов праці 2

13.2.1 Розрахунок системи вентиляції 6

13.2.2 Розрахунок аварійної ситуації 6

13.3 Забезпечення пожежної безпеки 2

13.4 Безпека при надзвичайних ситуаціях 2

14 Обгрутування еколого-економічних збитків при впровадженні нових технологій 4

Висновки 4

Перелік посилань 4

Додаток А. Схема технологічна. Специфікація 4

Додаток Б. Аеротенк. Специфікація 4

Додаток В. Вторинний відстійник. Специфікація 4

Додаток Г. Блок-схема оптимізації конструктивних параметрів аерації в залежності від дози активного мулу 4

Додаток Д. Програма та результати розрахунку програми оптимізації конструктивних параметрів аерації в залежності від лози активного мулу 4

ВСТУП

На сьогоднішній день гостро постала проблема забруднення навколишнього середовища. У зв’язку з цим існує потреба обов’язкого ретельного очищення компонентів середовища до санітарних норм. Особлива увага приділяється очищенню води у зв'язку з широким її використанням у більшості технологічних процесів, у життєдіяльності людей.

Кожну добу утворюється велика кількість, так званих, побутових стічних вод. В процесі використання води людиною вона змінює свої природні властивості і стає небезпечною в санітарному відношенні. Води забруднені мінеральними та органічними домішками. Для вирішення цієї проблеми в містах розташовані каналізаційні очисні споруди, на яких виконується очищення каналізаційних стоків перед скиданням їх у водойми. На цих спорудах застосовується цілий комплекс фізико-хімічних, механічних і біохімічних методів.

Метою дипломного проекту спеціаліста розробка проекту реконструкції споруд очищення побутових стічних вод в умовах КОС м.Селидове. Під реконструкцією розуміється заміна решіток з ручним видаленням сміття на решітки-дробарки, заміну знезаражуючого агента хлору на гіпохлорит натрія та впровадження нової більш продуктивної системи аерації.

Відповідно з темою дипломного проекту можна висунути наступні завдання:

  • розглянути існуючі методи очищення стічних вод міста;

  • дослідити фізико-хімічні основи методу біохімічного очищення;

  • представити технологічну схему очисних споруд з новим устаткуванням, обладнаних контрольно-вимірювальними приладами;

  • навести розрахунки матеріального балансу основних процесів та конструктивні розрахунки апаратів;

  • розробити заходи щодо охорони навколишнього середовища та охорони праці.

1 Аналітичний огляд очищення побутових стічних вод

1.1 Загальна характеристика стічних вод

Стічні води - це води, використані на побутові, виробничі або інші потреби і забруднені різними домішками, що змінили первісний хімічний склад і фізичні властивості, а також води, що стікають з території населених пунктів і промислових підприємств у результаті випадання атмосферних опадів або поливання вулиць.

Органічні речовини, що містяться в стічних водах, потрапляючи в значних кількостях у водойми або накопичуючись в грунті, можуть швидко загнивати і погіршувати санітарний стан водойм і атмосфери, сприяючи поширенню різних захворювань. Тому питання очищення, знешкодження та утилізації стічних вод є невід'ємною частиною проблеми охорони природи, оздоровлення навколишнього середовища людини і забезпечення санітарного благоустрою міст та інших населених місць [2].

Залежно від походження виду і складу стічні води підрозділяються на три основні категорії:

- побутові (компоненти продуктів життєдіяльності людини; забруднення від приготування їжі, прання білизни, прибирання приміщень тощо; тверді відходи, такі як поліетилен, папір та ін.; мікроорганізми, в тому числі патогенні та умовно- патогенні, яйця гельмінтів, цисти найпростіших);

- виробничі (води, використані в технологічних процесах, що не відповідають більше вимогам, що висуваються до їх якості); до цієї категорії вод відносять води, що відкачуються на поверхню землі при видобутку корисних копалин);

- атмосферні (дощові і талі; разом з атмосферними відводяться води від поливу вулиць, від фонтанів і дренажів) [3].

При характеристиці будь-яких стічних вод, у тому числі і побутових, велике значення має їх якісний склад. Забруднення побутових стічних вод за розміром поділяють на:

- нерозчинні, що утворюють великі суспензії (у яких розміри часток перевищують 0,1 мм);

- суспензії, емульсії і піни (у яких розміри часток складають від 0,1 мм до 0,1 мкм);

- колоїдні (з частками розміром від 0,1 мкм до 1 нм );

- розчинні (у вигляді молекулярно-дисперсних частинок розміром менше 1нм) [2].

Існує ще одна класифікація забруднень побутових стічних вод. Відповідно до неї розрізняють забруднення:

- мінеральні ;

- органічні ;

- біологічні.

До мінеральних забруднень відносяться пісок, частки шлаків, глинисті частки, розчини мінеральних солей, кислот, лугів та багато ін речовини.

Органічні забруднення бувають рослинного і тваринного походження. До рослинних відносяться залишки рослин, плодів, овочів, папір, рослинні масла та інші. Основний хімічний елемент рослинних забруднень - вуглець.

Забрудненнями тваринного походження є фізіологічні виділення людей і тварин, залишки тканин тварин, клейові речовини тощо. Вони характеризуються значним вмістом азоту.

До біологічних забруднень відносяться різні мікроорганізми, дріжджові і цвілеві грибки, дрібні водорості, бактерії, в тому числі хвороботворні (збудники черевного тифу, паратифів, дизентерії, сибірської виразки та ін.). Цей вид забруднень притаманний не лише побутовим стічних водам, а й деяким видам виробничих стічних вод, що утворюються, наприклад, на м'ясокомбінатах, бойнях, шкіряних заводах, біофабриках тощо. За своїм хімічним складом вони є органічними забрудненнями, але їх виділяють в окрему групу з огляду санітарної небезпеки, створюваної ними при попаданні у водойми [4].

У побутових стічних водах мінеральних речовин міститься близько 42% (від загальної кількості забруднень); органічних - близько 58%; осаджувані завислі речовини становлять 20 %; суспензії – 20 %; колоїди – 10 %; розчинні речовини – 50 %.

Кількість побутових стічних вод залежить в основному від норми водовідведення, яка, у свою чергу, визначається ступенем благоустрою будівель .

У зв'язку з таким складом стічних вод, існує необхідність їх очищення на міських очисних спорудах перед скиданням у водойми до необхідних санітарних норм. Ця проблема вирішується за допомогою застосування ряду методів очищення [2].

Для очищення стічних вод використовують механічні, хімічні, фізико-хімічні та біологічні методи. При цьому використовують комлекс окремих споруд, в яких по ходу руху стічна вода стічна вода послідовно очищається спочатку від крупних, а потім від все менших за розмірами забруднень.

В спорудах для механічного очищення видаляються найбільш крупні та важкі забруднення, а потім основні маси нерозчинених забруднень; в наступних спорудах для біологічного очищення видаляються залишкові тонкі суспензії та колоїдні і розчинені органічні забруднення, після чого відбувається знезараження стічних вод (дезинфекція) [5].

Для того, щоб обрати найбільш правильну схему очищення стічних вод, потрібно мати інформацію щодо необхідного ступеня очищення стічних вод, на підставі чого обирається метод очищення за даними таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Залежність методу очищення від необхідного ступеня очищення [5]

Рекомендовані методи очищення

Необхідний ступінь очищення, мг/дм3

за завислими речовинами

за БПК

Механічне

80

-

Механічне і частково біологічне

25-80

25-80

Механічне і повне біологічне

15-25

15-25

Механічне, повне біологічне і доочищення

< 15

< 15

    1. Механічне і хімічне очищення стічних вод

Розглянемо схему механічного очищення стічних вод (рис.1.1).

1 – решітка; 2 – дробарка; 3 – піскоуловлювач; 4 – відстійник; 5 – метантенк; 6 – котельна; 7 – газгольдер; 8 – механічне фільтрування; 9 – хлораторна установка та контактні резервуари

Рисунок 1.1 – Схема механічного очищення стічних вод [3]

На рисунку 1.1 вказана схема механічного очищення стічних вод з наступним розташуванням споруд: решітки для затримання крупних речовин органічного й мінерального походження; піскоуловлювачі для виділення важких мінеральних забруднень (головним чином піску); відстійники для виділення осаджуваних речовин (головним чином органічних); хлораторна установка з контактними резервуарами, в яких відбувається контакт освітленої води з хлором із метою знищення патогенних бактерій. Після дезинфекції вода може бути скинута у водойми.

Осад із відстійників прямує на мулові майданчики для підсушування або спочатку в метантенки для зброджування; газ, що при цьому утворюється, використовується для потреб очисної станції.

Збродженний осад з метантенків прямує для зневоднення на мулові майданчики, або в мулові ставки (на невеликих або середніх станціях), або на вакуум-фільтри (на великих станціях). Зневоднений осад складується в штабеля, звідки вивозиться на поля для добрива, а дренажна вода приєднується до загального потоку стічних вод і підлягає дезінфекції. в залежності від місцевих умов і обсягу очищуваних вод замість відстійників і метантенків можуть використовуватись двоярусні відстійники, в яких операції освітлення води і зброджування осаду та поєднані в одній споруді [3].

Схема хімічного очищення аналогічна схемі механічного очищення і відрізняється від неї тільки введенням перед відстійником змішувача і реагентного господарства.

Решітки і піскоуловлювачі розташовуються у тій же послідовності, що і в попередній схемі.

Із цих споруд стічна вода потрапляє в змішувач, де до неї додається реагент для коагулювання. Зі змішувача стічна вода потрапляє у відстійник для прояснення. Із відстійника стічна вода випускається або прямо у водойму, або спочатку до фільтру для додаткового прояснення, а потім у водойму. Перед випуском у водойму, якщо це потрібно за нормами, вода може бути ще й продизінфікована [3].

    1. Біологічне очищення стоків на полях зрошення і полях фільтрації

Далі розглянемо метод біологічного очищення стічних вод на полях зрошення і полях фільтрації.

За схемою, що представлена на рисунку 1.2, стічна вода, що пройшла через решітки, надходить в піскоуловлювачі, а потім у відстійники для прояснення та дегельмінтизації, звідки вона надходить на поля зрошення або поля фільтрації, а потім у водойму. Застосування відстійників дозволяє збільшити навантаження на поля; крім того відстійники покращують якість стічної води з санітарно-гігієнічної точки зору. Осад з відстійників обробляють як і в вищеописаних схемах.

1 – решітка; 2 – дробарка; 3 – піскоуловлювач; 4 – відстійник; 5 – мулові майданчики; 6 – метантенк; 7 – поля зрошення; 8 – поля фільтрації

Рисунок 1.2 – Схема біологічного очищення стічних вод на полях зрошення і полях фільтрації [3]

1.4 Біологічне очищення стічних вод в аеротенках

Наступним методом очищення побутових стоків є біологічне очищення в аеротенках.

За схемою наведеною на рисунку 1.3, попереднє очищення відбувається на решітках, у піскоуловлювачах, в преаераторах і відстійниках. Подальше очищення відбувається в аеротенках з механічною аерацією (або пневматичною), потім і у вторинних відстійниках і закінчується дезінфекцією, після чого вода скидається у водойму.

1 – решітка; 2 – дробарка; 3 – піскоуловлювач; 4 – первинний відстійник; 5 – аеротенк з механічною аерацією; 6 – вторинний відстійник; 7 – хлораторна установка та контактні резервуари; 8 – механічне фільтрування; 9 – метантенк; 10 – котельна; 11 – газгольдер

Рисунок 1.3 – Схема біологічного очищення в аеротенках з механічною аерацією [3]

Осад із первинних відстійників оброблюється в метантенках і далі зневоднюється на мулових майданчиках або на вакуум-фільтрах.

Активний мул із вторинних відстійників перекачується в аеротенк (циркуляційний активний мул), а частина, що залишилась (надлишковий мул) передається в преаератор та мулоущільнювачі.

Після мулоущільнювачів мул надходить на утилізаційну установку або в метантенки, де оброблюється разом з осадом первинних відстійників [5].

Біологічне очищення стічних вод в залежності від вимог до скиду стічних вод у водойму може бути повна або неповна. Осад може оброблюватьсь і в аеробних (мінералізаторах) і в анаеробних умовах на станціях малої та середньої пропускної здатності.

Вибір типу споруд для біологічного очищення стічних вод залежить від цілого ряду факторів. До основних з них належать:

- потрібна ступінь очищення стічних вод;

- розмір площі для очисних споруд;

- характер грунтів, рельєф поверхні тощо.

При виборі схеми очисних споруд необхідно враховувати економічні показники – будівельну і експлуатаційну вартість споруд.

1.5 Біологічне очищення стоків із застосуванням мембранних фільтрів

Також приоритетним напрямком є проектування і будівництво очисних споруд побутових стічних вод із застосуванням сучасних технологій і обладнання, які передбачають: механічне і біологічне очищення, мембранну фільтрацію, знезараження і зневоднення осаду.

На першому этапі застосовується механічне очищення, яке оптимально проводити за двохступеневою схемою: спочатку видаляють тверді відходи за допомогою механізованою решітки з шириною прозору 6 мм, потім - більш дрібні включення розміром до 3 мм.

Другий етап - біологічне очищення в аеротенку, де відбуваються основні процеси обробки забруднюючих речовин - нітрифікація і денітрифікація. Оптимальна тривалість знаходження стічних вод в аеробних і анаеробних умовах визначається за допомогою спеціальних датчиків [6].

Далі стоки прямують на мембранні установки, де відбувається відділення води від мулової суміші, рециркуляція активного мулу, додаткове очищення, знезараження і насичення стоків киснем. Мембранна фільтрація дозволяє затримувати тонкодисперсні та колоїдні домішки, макромолекули, водорості, одноклітинні мікроорганізми, бактерії та деякі віруси і одразу направляють очищену та збагачену киснем на остаточне знезараження на установку ультрафіолетового опромінювання.

Збитковий мул для зневоднення направляється в центрифуги з дозаторами флокулянта. На виході отримують осад вологістю 70 %.

Автоматизація системи керування процесом вирішує питання постійного моніторингу технологічного циклу, дає можливість змінення параметрів роботи через інтернет [6].

Застосування сучасного застосування і технологій дозволяє оптимізувати ряд етапів технологічного ланцюга, що суттєво зменшує площу, що займають споруди. Так використання мембранних установок дає можливість зменшити розмір аеротенка і відмовитись від будівництва вторинних відстійників за рахунок інтенсифікації процесу муловідокремлення і забезпечення повернення в аеротенк активного, насиченого киснем мулу. При застосуванні центрифуг для зневоднення досягається така вологість осаду на виході, при якій його одразу ж можна депонувати на спеціальних полігонах або використовувати як рекультивант, що виключає із технологічної схеми мулоущільнювач і мулонакоплювачі.

Зменшення площі і використання сучасних материалів і технологій веде до зменшення об’єма будівельно-монтажних робіт, а значить і сроків реалізації всього проекту. Наприклад, виконання аеротенку у вигляді земляних ємностей з ложем і відкосами, вкритих спеціальним водонепроникним матеріалом, зменшує сроки будівництва в 10-15 разів за рахунок виключення часу, необхідного на твердіння та набору міцності бетону.

Значне покращення техніко-економічних показників роботи аеротенку досягається за рахунок застосування енергозбережуючої аераційної системи пластинчатого типу, обладнаної спеціальними датчиками вмісту кисню, які подають сигнал про необхідність аерації.

Запропонована система очищення має беззаперечні переваги, обумовлені довгим терміном експлуатації, високою надійністю і екологічністю, економічністю витрати материальних ресурсів і електроенергії. Обладнання забезпечує стабільний і керований режим очищення стоків на всьому діапазоні робочих параметрів і протягом всього періоду служби, що гарантує відсутність понадлімітних скидів [6].

1.6 Очищення стічних вод із застосуванням біофільтрів

Процес очищення включає стадії: видалення механічних домішок на піскоуловлювачах, первинне відстоювання, біологічне очищення, вторинне відстоювання, доочищення на фільтрах з єршовим завантаженням і знезараження на ультрафіолетових бактеріцидних лампах.

Метод біологічного очищення відбувається із застосуванням біофільтрів і призначений для повного біологічного очищення.

Біологічне очищення відбувається завдяки наявності двох зон - аеробної і анаеробної зон. Процес нітрифікації (окислення амонійного азоту до нітратів) здійснюється хемоавтотрофними аеробними бактеріями, існування яких можливе тільки за наявності в муловій суміші розчиненого кисню в концентраціях більше 1,5 мг/дм3. Істотне насичення води киснем при обертанні барабанів біофільтра не забезпечує потрібного вмісту розчиненого кисню, що не дозволяє отримати нормативну якість води, перш за все за вмістом амонійного азоту. У зв’язку з цим необхідна додаткова аерація [7].

В присутності легкоокислюваних органічних домішок діяльність бактерій-нітрифікаторів інгібірується. Тому для нормального протікання процесу повинне забеспечуватись попереднє зниження легкоокислюваної органіки на 30-35 %, що може бути виконане шляхом окислення при попередній аерації стічних вод. Таке рішення дозволяє знизити навантаження на активний мул по органіці і відповідно скоротити час, необхідний для повного окислення амонійноrо азота.

В схемі передбачається застосування попередньої аерації стоків шляхом установлення системи дрібнобульбашкової аерації в баці гасіння напору. Для нормалізації умов протікання нітрифікації організується дозування лужного агенту в піскоуловлювачі, так як на ефективність окислення з’єднань амонія впливає pH середовища.

Анаеробна зона також обладнана системою дрібнобульбашкової аерації з дисковими мембранами. Аераційна система розташована таким чином, щоб забезпечилось дотримання кисневого режиму по всій довжині зони зі зниженням інтенсивності аерації у кінці коридору, оскільки потреба у кисні по всій довжині змінюється від максимальної на початку до мінімальної наприкінці. Повітря на аерацію подається повітродувкою [7].

Виконані заходи дозволяють отримати нормативну якість очищеної води за вмістом азоту, але повного видалення фосфора в процесі біологічного очищення не відбувається. Необхідно відмітити, що зниження вмісту біогенного фосфора до нормативних показників на таких спорудах можна досягти тільки шляхом використання реагентів, наприклад, алюмінієвих коагулянтів. Дозування алюмінієвого коагулянта здійснюється в прояснені стоки при надходженні їх на блок доочищення з їршовою загрузкою.

Технологічна схема цього метода очищення побутових стоків представлена на рисунку 1.4.

1 – каналізаційна насосна станція; 2 – витратомір; 3 – бак гасіння напору; 4 – піскоуловлювач; 5 – біофільтр; 6 – блок доочищення; 7 – бак чистої води; 8 – насоси чистої води; 9 – установка УФ-знезараження; 10 - ежектор; 11 – насоси осаду; 12 – повітродувка; 13 – дозуючий комплекс коагулянта; 14 - дозуючий комплекс лужного агенту

Рисунок 1.4 – Схема очищення побутових стічних вод з використанням біофільтрів [7]

1.7 Очищення методом біотехнології нітриденітрифікації

Існуючі методи очищення стічних вод дозволяють провести очищення стічних вод від азоту на 10-30 %, що не зовсім відповідає вимогам, що висуваються до якості очищених стоків.

Збільшення ефективності очищення по загальному азоту можна досягти, якщо використовувати біотехнологію нітриденітрифікації, яка дозволяє ефективно видаляти органічні речовини та з’єднання азоту із побутових стоків. Якість очищенної води за цими показниками відповідає найжорсткішим вимогам.

Реалізація біотехнології пов’язана із створенням в аеротенку двох типів зон:

  • аеробної зони (висока концентрація розчиненого кисню, більше 3 мг/дм3), де протікають процеси аеробного очищення від органічних речовин, нітрифікація;

  • аноксидної зони (розчинений кисень практично відсутній, але є нітрати, а також органічні речовини), де відбувається процес денітрифікації.

При доповнені технологічної схеми аноксидною схемою паралельно з процесом нітрифікації відбувається процес денітрифікації – переведення нітратного азоту в азот молекулярний, що віддувається при аерації, в атмосферу. На стадії денітрифікації окислення органічних речовин відбувається не киснем, а нітратами, що дозволяє зменшити витрату повітря і затрати на аерацію. За окислювальною здатністю 1 г нітратного азоту еквівалентен 2,86 г молекулярного кисню [8].

Аноксидні умови створюються заміною аерації на механічне перемішування, що забезпечує підтримання активного мулу у завислому стані. Механічне перемішування вигідніше ніж аерація, однак для діючих очисних споруд реконструкція аеротенків із заміною аерації на механічне перемішування потребує значних капітальних витрат. Альтернативний підхід полягає у створенні аноксидних умов в аеротенку за рахунок низької (мінімально допустимої для запобігання осідання активного мулу) інтенсивності аерації.

Таким чином, результати застосування біотехнології нітриденітрифікації дозволяє суттєво зменшити вміст нітратного і загального азоту в очищеній воді [8].

  1. ХАРАКТЕРИСТИКА ВИХІДНОЇ І ОЧИЩЕНОЇ ВОДИ

Об’єктом дослідження проблеми очищення побутових стічних були обрані каналізаційні очисні споруди в місті Селидове.

Побутові стічні води міста Селидове надходять на каналізаційні очисні споруди. Вони були введені в експлуатацію в 1989 році і мають проектну продуктивність 23 тис.м3/доб. Але на даний момент їх продуктивність знижена до 5 тис.м3/доб.

Стічні води, що надходять на очищення мають наступну характеристику (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1 – Характеристика вихідної стічної води [9]

Показники

Од. вим.

Концентрація забруднюючих речовин

мін.

макс.

серед.

ХСК

мг/дм3

265

490

378

БСК5

мг/дм3

182

340

251

Азот амонійний

мг/дм3

36,5

78,0

58,1

Нітрити

мг/дм3

н/в

н/в

н/в

Нітрати

мг/дм3

н/в

н/в

н/в

Фосфати

мг/дм3

6,3

15,7

8,8

Завислі речовини

мг/дм3

165

388

248

Хлориди

мг/дм3

194

236

210

Сульфаты

мг/дм3

195

282

239

Н/продукти

мг/дм3

0,9

1,3

1,0

СПАР

мг/дм3

2,7

5,8

3,5

Міські стічні води обробляються на спорудах механічного та біохімічного (біологічного) очищення.

При механічному очищенні із стічної води видаляються забруднення, що знаходяться в ній головним чином в нерозчиненому і частково колоїдному стані. У спорудах механічного очищення видаляються забруднення великого розміру (гілки дерев, листя, папір, різноманітне сміття і т.д); затримуються забруднення мінерального походження (пісок); видаляються завислі речовини, в залежності від щільності вони або осідають на дно відстійника, або спливають на поверхню [5].

Для подальшого очищення стічних вод від органічних забруднювачів на каналізаційних очисних спорудах застосовують біохімічне очищення, засноване на використанні життєдіяльності мікроорганізмів, які окислюють органічні речовини, що знаходяться в стічних водах. Біохімічним методом вдається майже повністю звільнитися від органічних забруднень, що залишаються у воді після механічного очищення. Серед споруд біологічного очищення в Селидовому застосовують трьохкоридорні аеротенки з регенерацією. Відокремлення очищеної води від активного мулу відбувається у вторинних радіальних відстійниках [3].

Остаточне знезараження води відбувається в контактних резервуарах. На Селидівських очисних спорудах як реагент застосовують хлор. В проекті пропонується замінити його на гіпохлорит натрію.

Після проведення всіх заходів щодо очищення побутових стоків утворюється очищена вода, що скидується в річку Солону та осад (осад з відстійників та збитковий активний мул). Вимоги до якості очищеної води наведені в таблиці 2.2 [9].

Таблиця 2.2 - Вимоги до якості очищеної води [9]

Показники складу зворотних вод

Затверджена допустима концентрація, мг/дм3

1

2

Завислі речовини

15,0

ХСК

60

БСК5

15,0

Азот амонійний

2,0

Нітрити

1,0

Продовження таблиці 2.2

1

2

Нітрати

45

Сульфати

200

Хлориди

200

Мінералізація

1050

Фосфати

3,5

Залізо (загальне)

0,3

СПАР

0,35

Нафтопродукти

0,3

рН

6,5 – 8,5

Розчинений кисень

Не <4,0

Колі-індекс

Не більше 1000 КУО/дм3

Колі-фаги

Не більше 1000 БУО/дм3

Яйця гельмінтів

Відсутність