15 Обгрунтування еколого-економічних збитків при впровадженні нових технологій

Каналізаційні очисні споруди (КОС) м.Селидове призначені для знешкодження побутових стоків міста від різноманітних забруднень за допомогою механічного, біологічного методів і доочищення в контактних резервуарах. З моменту введення споруд в експлуатацію у 1989 році ніякі реконструкції не проводились. В даній кваліфікаційній роботі спеціаліста представлений проект реконструкції каналізаційних очисних споруд в умовах КОС м.Селидове. Реконструкція передбачає наступне:

• заміну решіток з ручним видаленням сміття на решітки-дробарки;

• заміну знезаражуючого агента рідкого хлору на гіпохлорит натрія.

Впровадження нових технологій мають обумовлене наступними перевагами:

• решітки-дробарки дозволяють повністю автоматизувати їх роботу, виключаючи контакт працівників з відкидами, що добре в санітарному відношенні і для них нема потреби у спеціальному приміщенні;

• гіпохлорит натрію рекомендується застосовувати замість хлору через меншу токсичність у процесі зберігання і використання, що теж добре з санітарної точки зору. До того ж гіпохлорит натрію коштує дешевше ніж хлор.

• також застосування цих технологій веде до зменшення економічних збитків, заподіяних при скиданні у водойму забруднюючих речовин, у концентраціях більших за гранично допустимі. Розрахунок величини відверненого економічного збитку в результаті проведених заходів наведений далі у розділі.

Проведення реконструкції Селидівських очисних споруд, як вже мовилось вище має істотні переваги як для навколишнього середовища, так і для людей. Однак шкода оточуючому середовищу все одно наноситься, так як застосовувані технології недосконалі. Гіпохлорит натрію безпечніший ніж рідкий хлор, але небезпеку все ж таки має. Хоча він не горить і невибухонебезпечний, але має подразнюючу дію при контакті зі шкірою і слизовою оболонкою людини.

Проведемо розрахунки величини відверненого економічного збитку в результаті проведених заходів.

Спочатку визначимо масу забруднюючих речовин, що скидуються у водойму. Розрахунок матеріального балансу проводився за такими речовинами – завислі частки, органічні речовини і амонійний азот. До реконструкції концентрація цих речовин, виходячи з розрахунків в курсовому проекті, була такою:

• завислих часток – (C_{зав.час.}= 38,34 г/м³);

• органічних речовин – 8,83 г/м³ (C_{огр.реч.}= 10,65 г/м³);

• амонійного азоту – 2,05 г/м³ (C_{ам.азот}= 2,46 г/м³).

Після проведення реконструкції концентрація речовин перед скиданням їх у річку Солону становить:

• концентрація завислих часток – (C’_{зав.час.}= 35,79 г/м³);

• органічних речовин – 8,83 г/м³ (C’_{огр.реч.}= 10,02 г/м³);

• амонійного азоту – 2,05 г/м³ (C’_{ам.азот}= 2,31 г/м³).

_{Згідно з таблицею 3.2 [9], серед розглянених речовин, тільки амонійний азот і завислі частки мають понаднормову концентрацію. Концентрація органічних речовин знаходиться в межах дозволеного (10,65 і 10,02 г/м}³_{, а} затверджена допустима при цьому 15 г/м³). Тому подальші розрахунки будуть вестись за амонійним азотом і завислими частками.

_{Тоді масу забруднюючих речовин можна розрахувати за формулою 15.1:}

_(15.1)

_{де V – витрата стічних вод, м}³_{/год, V= 207,61 м}³_/год;

_{Сi – концентрація i-ої забруднюючої речовини у зворотних водах, г/м}³_;

_{Сi доз – дозволена для скиду концентрація i-ої забруднюючої речовини у зворотних водах, при затвердженні ГДС, г/м}³_;

_{t – тривалість неузгодженого скиду, год;}

₁₀^-6 _{– коефіціент перерахування маси забруднюючих речовин у в тони.}

_{За формулою 15.1 знайдемо масу амонійного азоту до і після реконструкції:}

т.

т.

Маса завислих речовин буде також знайдена за формулою 15.1:

т.

т.

Далі розрахуємо збитки від забруднення водойми наднормативними скидами за наступною формулою:

(15.2)

де К_кат - коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта, який визначається згідно з додатком 2 [22];

К_Р - регіональний коефіцієнт дефіцитності водних ресурсів поверхневих вод, який визначається згідно з додатком 3 [22];

k_з = 1,5 - коефіцієнт ураженості водної екосистеми;

М_i - маса наднормативного скиду i-ї забруднюючої речовини у водний об'єкт зі зворотними водами, т;

γ’ - питомий економічний збиток забруднення i-ою забруднюючою речовиною, грн/т, який визначається за формулою 15.3:

(15.3)

де γ - питомий економічний збиток від забруднення водних ресурсів, віднесений до 1 тонни умовної забруднюючої речовини, грн/т;

А_i – безрозмірний коефіціент відносної небезпечності i-ої речовини, що розраховують за такою формулою:

(15.4)

Отже, спочатку розрахуємо А_i для забруднюючих речовин за формулою (15.4). Для амонійного азоту:

Для завислих часток:

Питомий економічний збиток (γ) від забруднення водних ресурсів для амонійного азоту складає 802 грн/т, для завислих часток - 23 грн/т. За формулою 15.3 визначимо питомий економіний збиток від забруднення водного об’єкта амонійним азотом:

грн./т.

Питомий економічний збиток від забруднення водного об’єкта завислими частками такий:

грн./т.

Знайдемо тепер величину збитку від забруднення поверхневих вод до впровадження нових технологій за формулою 15.2:

_{За тією ж формулою визначимо величину збитку від забруднення водоймища після реконструкції:}

Визначаємо величину відверненого економічного збитку в результаті природоохоронної діяльності.

Для розрахунку даної величини використаємо формулу:

П = З₁ - З₂ , (15.5)

П = 882,60 - 647,36 = 235,24 грн.

Отже, величина відверненого економічного збитку в результаті природоохоронної діяльності становить 235,24 грн.

.

ВИСНОВКИ

В результаті виконання кваліфікаційної роботи спеціаліста можна зробити наступні висновки.

В роботі були розглянуті найбільш використовувані методи очищення побутових стоків, серед яких як найкращий був обраний метод біохімічного очищення.

В роботі досліджені фізико-хімічні основи біохімічної очистки, а саме суть методу, склад активного мулу, закономірності розпаду органічних речовин та вплив різних факторів на процеси біохімічного окислення.

Також в роботі наведена характеристика вихідної стічної води і очищених стоків.

В проекті представлена технологічна схема очисних споруд на прикладі КОС м.Селидове, яка вдосконалена за допомогою заміни звичайних решіток на решітки-дробарки та хлору на гіпохлорит натрію.

В дипломному проекті наведені такі розрахунки: матеріальний баланс основних етапів процесу та конструктивний розрахунок технологічного обладнання.

За допомогою програми Mathcad зроблені розрахунки оптимізації конструктивних параметрів аерації в залежності від дози активного мулу.

В проекті описані засоби охорони праці і наведені розрахунки вентиляції складу зберігання гіпохлориту натрія та аварійної ситуації. Розроблені заходи для охорони навколишнього середовища на розгляненому підприємстві.

Були представлені техніко-економічні розрахунки величини відверненого економічного збитку від впровадження нових технологій.

Також в дипломному проекті представлені аналітичний контроль та норми технологічного режиму за стадіями виробництва.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ