- •1 Загальна характеристика району розташування підприємства
- •2 Характеристика геологічної гідрографічної ситуації родовища
- •2.1 Геологическая изученность и степень разведанности шахтного поля (месторождения района)
- •2.2 Тектоника месторожления
- •2.3 Характеристика качества угольных пластов
- •2.4 Стратиграфия и литология
- •2.5 Гидрогеологическая характеристика.
- •2.6 Подсчёт запасов по блокам
- •3 Технології та обладнання, що застосовуються на підприємстві.
- •3.1 Особливості розробки родовищ.
- •3.1.2 Розтин родовища.
- •3.1.3 Капітальні і подготовчі гірничі виробки. Підготовчі роботи.
- •3.1.4 Очисні роботи.
- •3.1.4.1 Гірничо-геологічний прогноз проектованої ділянки пласта l2 '
- •3.1.4.2 Вибір технології та комплексної механізації очисних робіт
- •3.1.4.3 Вибір типу виїмкових машин
- •3.1.4.4 Вибір кріплення сполучення
- •3.1.4.5 Розрахунок можливого добового навантаження на очисний забій. Вибір планового навантаження на лаву
- •3.1.4.6 Заходи безпеки при веденні очисних робіт у лаві
- •3.1.4.7 Технологія очисних робіт
- •3.1.4.8 Режим роботи і організація робіт
- •3.2 Водовідлив
- •3.3 Транспорт
- •3.4 Провітрювання гірничодобувного підприємства
- •Vоч. – проветриваемый объем очистной выработки, м3;
- •3.5.1 Заходи щодо обезпилювання повітря
- •3.5.2 Пожежний захист
- •3.5.3 Правіл безпеки у вугільних шахтах
- •3.5.4 Періодичність та обсяг перевірок стану протипожежного захисту шахт
- •3.5.5 Додаткові вимоги до протипожежного захисту шахт, що розробляють пласти вугілля, схильного до самозаймання
- •4 Удосконалення технології використання шахтної породи для возведення штучних споруд в умовах підприємства
- •4.1 Умови застосування закладки виробленого простору матеріалами з шахтної породи
- •4.2 Аналіз стану технології утилізації відходів здобичі і збагачення вугілля
- •4.2.1 Закордонний досвід
- •4.2.2. Вітчизняний досвід
- •4.3 Технологічні схеми залишення шахтних порід в підготовчих виробленнях
- •4.3.1. Технологічна схема залишення породи в шахті з використанням скрепера
- •4.3.2. Технологічна схема залишення породи в шахті за допомогою конвеєра і скрепера
- •4.3.3 Технологічна схема залишення породи за допомогою метальної установки
- •4.3.4 Технологічна схема залишення породи за допомогою метальної установки і вантажної машини
- •4.3.5 Технологічна схема залишення породи за допомогою бункерного поїзда
- •4.3.6 Застосування технологічної схеми залишення породи в шахті із застосуванням комплексу закладних засобів
- •4.3.6 Технологічна схема залишення породи в шахті із застосуванням пересувного закладного комплексу
- •4.3.9 Технологічна схема закладних робіт при погашенні вироблень з використанням комплексу «Титан-1»
- •4.4.Технологічна схема з веденням очисних робіт агрегатом ак-3 і подачею породи у вироблений простір комплексом «Титан-1»
- •4.4.1 Технологічна схема з веденням очисних робіт агрегатом ак-3 і з подачею породи у вироблений простір із застосуванням конвеєра ср-70
- •4.5 Похідні гірничо - технічні та гірничо - технологічні показники роботи лави
- •4.5.1 Розрахунок гірничо - технічних та гірничо - технологічних показників роботи лави при впровадженні системи відробітку пласта з повним закладанням виробленого простору
- •4.5.4 Розрахункові параметри повної закладки виробленого простору
- •4.5.5 Розрахунки експлуатаційних витрат
- •4.5.6 Нарахування на заробітну платню
- •4.5.7 Розрахунок витрат на техніку
- •4.5.8 Розрахунок витрат на електроенергію та пневмоенергію
- •4.5.9 Розрахунок необхідних витрат на матеріали
- •4.5.10 Розрахунок собівартості вугілля по запропонованому технологічному рішенню
- •4.6 Порівняння та вибір раціональної схеми ведення очисних робіт
- •5 Еколого-економічні та соціальні наслідки технологічних рішень при впровадженні технології видобутку вугілля із повним закладанням виробленого простору
- •5.1 Розрахунок експлуатаційних витрат на закладання виробленого простору
- •5.2 Екологічний ефект від впровадження технологічної схеми з повним закладанням виробленого простору та його економічне значення
- •5.3 Економічний та загальний еколого-економічний ефект від впровадження технологічної схеми з повним закладанням виробленого простору
- •Висновки
- •Перелік посилань
2.5 Гидрогеологическая характеристика.
Шахтой разрабатывается два основных пласта l21 и k8. Кроме того, на балансе шахты числятся периодически разрабатываемые пласты l3, l1и l4. Наиболее обводненным является пласт k8.
В обводнении пластов участвуют водоносные горизонты, приуроченные к известняку L1 , песчанику L1 и L3 и песчанику K6 и k8.
В пределах шахты известняк Z1, крепки, трещиноватый, мощностью от 3,0-3,8м в южной и центральной части шахтного поля и до 5,0м в северо-западной части. Залегает он в кровле пласта k8 и является источником обводнения его выработок. Песчаник К6 иk8 залегает в почве пласта на расстоянии 5,0м на верхних горизонтах и 0,20-1,00м на нижних, на котором происходит выделение воды из почвы.
Песчаник L1 и L3 средне- и крупнозернистый светло-серого цвета, реже-желтого, трещиноватый, достигает мощности от 7,8м на юге, до 17-26м на севере.
Все подготовительные выработки по пласту k8 при прохождении были сухими, за исключением уклонов и ходковК8где непосредственно у забоя и на протяжении 20-30м от забоя наблюдается обильное выделение воды из кровли и почвы пласта в количестве Q= 20 м3 /час на юге и в центральной части и до 70-80 м3 /час в ходках и уклоне №2.
Обводнение выработок пласта k8 происходит в виде частого копежа и непрерывных струй на кровле и в виде спокойного вытекания из трещин в почве пласта К8. Вода в выработки поступает обычно при посадке кровли в лавах, обуславливающей образование зоны обрушения. Управление кровлей по пл. К8 – плавное обрушение. По мере отхода лавы от места посадки кровли приток воды по лаве уменьшается и вода как бы подвигается за лавой.
Обводненность выработок пласта l21 происходит в основном, со стороны почвы, за счет водоносного горизонта, приуроченного к песчанику L1 и L3 , который расположен в 4,0-4,6м от почвы пл. l3.
Породы, слагающие толщу между пл. l21 и песчаником L1 иL21 следующие: непосредственно в почве пласта залегает сланец глинистый мощностью 0,20-0,50м, затем обводненный песчаник светло серого цвета, среднезернистый, на глинистом цементе, мощностью до 1,0м и под ним сланец песчаноглинистый серого цвета с прослойками и линзами песчаника. И уже ниже залегает песчаник L1 и L3.
Приток воды по пл. k8 увеличивается с юга на север.
На южном крыле шахтного поля в лавах имелся только капеж. В центральной части–до 10 м3 /час. С удалением лав на север (в районе распространения флексурного изгиба) приток воды увенличивается до 100 м3 /час на верхних горизонтах и до 300-350 м3 /час – нам нижних (1300м).
Увеличение притока воды на севере объясняется:
флексурным изгибом пластов, с чем связано с распростронениеминтенсивнойтрещиноватости во вмещающих породах;
увеличением мощности водоносного известняка от 3,0-3,8 на юге и до 5,0м на севере.
близким расположением водоносного горизонта К6b К8 к пл. k8
Приток воды по шахте в целом состовляет:
ρ = 434-757 м3/час
Приток воды по пласту k8 составляет почти 90% от общего притока воды по шахте и равен 410-730 м3 /час с учетом прорывов воды в выработки.
Приток воды по пласту l21 составляет Q=10-18 м3 /час.
Приток воды по пласту l1 составляет Q=13-20 м3 /час.
Выработки по пластам l3 и l4 практически сухие.Обводненность выработок по пласту k8 увеличивается с глубиной разработки, о чем свидетельствует замер притоков воды по горизонтам.